Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" жовтня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2306/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
за участю секретаря судового засідання Гадірова Турала Рафіг огли
розглянувши за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області (64309, Харківська область, м. Ізюм, вул. Донця Захаржевського, 4) в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, ідентифікаційний код 37999518)
до Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" (64332, Харківська область, Ізюмський район, с. Левківка, вул. Горянівська, 16, ідентифікаційний код 00993113)
про стягнення 768 619,56 грн
за участю представників учасників справи:
прокурора - Шовкопляса М.М., службове посвідчення №057368 від 09.10.2020;
позивача - Сосіної І.О. (самопредставництво);
відповідача - адвоката Цибулі О.М., Ордер серія ВВ №1016060 від 01.09.2021;
Керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до відповідача - Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство", в якій прокурор просить стягнути з відповідача шкоду заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у загальному розмірі 875 441,66 грн. Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області проведено перевірку ДП "Ізюмське лісове господарство" щодо дотримання відповідачем законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. До виявлених в результаті перевірки порушень, які було зафіксовано в Акті перевірки від 30.09.2020 року № 937/12-02/06-04, було віднесено, зокрема: у кварталі 168 виділ 10 Студинецького лісництва було виявлено факт незаконної рубки 436 дерев; у кварталі 548 виділ 7 Піщанського лісництва незаконно вирублено сирорастучих і 109 сухостійних дерев.
У подальшому Держекоінспекцією, на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665, 20.08.2019 здійснено розрахунки розміру шкоди, заподіяної державі ДП "Ізюмське лісове господарство" внаслідок незаконного вирубування дерев, загальна сума яких склала 768 619,56 грн, а саме:
- у кварталі 158 виділ 10 Студинецького лісництва - 478 086, 34 грн;
- у кварталі 548 виділ 7 Піщанського лісництва - 37 818,28 грн;
- у кварталі 548 виділ 7 Піщанського лісництва - 252 714,94 грн;
З метою добровільного відшкодування вказаної шкоди Держекоінспекцією у Харківській області надіслані на адресу ДП "Ізюмське лісове господарство" претензії за №№ 208, 209 та 210 від 28.10.2020 за вих. №№4415-06-04, 4419-06- 07, 4418-06-04 відповідно, щодо сплати шкоди у добровільному порядку.
Прокурор зазначає, що на даний час дана шкода в добровільному порядку ДП "Ізюмське лісове господарство" не відшкодована.
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення планового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, Держекоінспекції у Харківській області 21.10.2020 винесено припис за № 04-06-10 який вручено працівнику ДП "Ізюмське лісове господарство" Романенку С.С.
Також, прокурор зазначив, що дії Держекоінспекції у Харківській області під час проведення заходу державного нагляду щодо дотримання ДП "Ізюмське лісове господарство" законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що оформлені актом від 30.09.2020 № 937/12-02/06-04 ДП "Ізюмське лісове господарство" оскаржено в судовому порядку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі № 520/15476/2020, що залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021 у вказаній справі, в задоволенні вимог ДП "Ізюмське лісове господарство” відмовлено, чим підтверджено законність та правомірність дії посадових осіб Державної екологічної інспекції у Харківській області в ході проведення вказаного позапланового заходу.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.06.2021 залишено позовну заяву Керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області без руху. Встановлено прокурору для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення даної ухвали. Прокурору запропоновано у встановлений строк подати до господарського суду Харківської області:
- заяву про визначення вірної ціни позову або надати заяву про уточнення позовних вимог;
- докази направлення на адресу позивача та відповідача копій позовної заяви та доданих до неї документів (розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо));
- докази сплати судового збору у розмірі 13 131,62 грн в оригіналі або в належним чином засвідченій копії;
- засвідчену відповідно до вимог чинного законодавства копію листа Державної екологічної інспекції України у Харківській області за № 2477-13-13 від 31.05.2021.
18.06.2021 до господарського суду Харківської області від Керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області надійшла заява за вх. № 14501 від 18.06.2021, до якої останній додав заяву про уточнення позовних вимог із доказами її направлення позивачу та відповідачу у справі; оригінали накладних та фіскальних чеків якими підтверджується направлення позивачу та відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами; належним чином завірену копію платіжного доручення про сплату судового збору у сумі 11529,34 грн; засвідчену відповідно до вимог чинного законодавства копію листа Державної екологічної інспекції України у Харківській області за № 2477-13-13 від 31.05.2021. У поданій заяві про уточнення позовних вимог прокурор зазначає про те, що у тексті позовної заяви було допущено технічну помилку та вказано суму 875441,66 грн, замість: 768 619,56 грн, що прокурор просить врахувати під час розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2306/21. Зазначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12 липня 2021 р. об 11:30 год.
08.07.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №15905), який прийнято судом до розгляду.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову, зокрема посилаючись на те, що висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи щодо встановлених порушень. Так, в Акті перевірки зазначено, що відповідачем порушено: пункти 26, 40-43 Санітарних правил у лісах; абзац 5 пункт 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів; ст. 19, абзац 3 ч. 1 ст. 89, абзаци 2, 3 ст. 90 Лісового кодексу України. Проте, вказані порушення повністю спростовуються лісовпорядною документацією, в тому числі актом лісопатологічного обстеження, погодженим Переліком заходів поліпшення санітарного стану лісу, польовою переліковую відомістю дерев, призначених у рубку та нумераційною відомістю дерев, призначених для вибіркової, суцільної санітарної рубки та лісорубним квитком, а також актом огляду місць заготівлі деревини. Більш того, відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону № 877-У в акті повинно бути зазначено дату його складання. Так, відповідно до вказаної дати акт складено 30.09.2020, тоді як дозвіл у вигляді наказу на призначення даного позапланового заходу було видано лише 13.10.2020. Тобто, перевірку фактично проведено без передбаченого законом дозволу.
Крім того, позивачем незаконно застосовано Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2018 № 665, до 109 сухостійних дерев, уражених пожежею на суму 252714,94 грн.
Так, відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, до пошкоджених до ступеня припинення росту належать дерева з переламаним стовбуром, обідраною корою понад 30 відсотків його периметра (незалежно від довжини за висотою стовбура), обшморганою кроною понад половину її довжини, обідраними та зламаними скелетними коренями понад половину периметра стовбура, а також повалені дерева та з нахилом, спричиненим дією лісокористувача, понад 30 градусів від вертикальної осі.
Проте, очевидним є той факт, що вказані дерева припинили свій ріст внаслідок стихійного лиха - пожежі, і жодним чином не від дій відповідача. А тому застосовувати вказані Такси до зазначених 109 дерев, пошкоджених пожежею є неправомірним, як наслідок шкоду розраховано незаконно в супереч вимогам діючого законодавства.
В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 12 липня 2021 року про відкладення підготовчого засідання на 09.08.2021 о 11:00 год.
13.07.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №16372), у якій позивач заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що матеріали перевірки, які складені позивачем є належними та допустимими доказами факту незаконної рубки лісу відповідачем, оскільки рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі № 520/15476/2020, що залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021 у вказаній справі, в задоволенні вимог ДП "Ізюмське лісове господарство” про визнання дій Інспекції протиправними відмовлено, чим підтверджено законність та правомірність дії посадових осіб Державної екологічної інспекції у Харківській області в ході проведення вказаного позапланового заходу. Також, позивач зазначає, що згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування № 5 вбачається, що виділ 3.1. в кварталі 548 Піщанського лісництва взагалі відсутній, а тому позиція відповідача стосовно того, що знесення зелених насаджень здійснено саме у цьому кварталі є необгрунтованою.
28.07.2021 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив (вх. №17633), у якій прокурор заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву.
У відповіді на відзив прокурор зокрема зазначає, що заяви свідків, які надані відповідачем до відзиву на позовну заяву не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказані особи є працівниками відповідача та особами зацікавленими у прийнятті рішення на користь відповідача, до того ж вказані особи не зазначали будь-яких відомостей про факти порушень під час проведення позапланового заходу безпосередньо в Акті № 937/12-02/06-04, також відповідачем не надано доказів використання саме ним більш точного обладнання при вимірюванні діаметру пнів. Щодо зазначення в Акті № 937/12-02/06-04 невірної дати, прокурор звертає увагу, що це є технічною помилкою, яка жодним чином не свідчить про те, що даний доказ одержаний з порушенням порядку встановленого законом. Також, вважає, що надані відповідачем до відзиву на позовну заяву докази не спростовують встановлені в Акті № 937/12-02/06-04 факти незаконної рубки дерев.
Відповіді на відзив, що надійшли від позивача та прокурора прийняті судом до розгляду.
В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 09 серпня 2021 року про відкладення підготовчого засідання на 01.09.2021 о 11:00 год.
17.08.2021 до суду від відповідача надійшли письмові заперечення (вх. №19264), які прийняті судом до розгляду.
У запереченнях відповідач зазначає, що виділ 3 кварталу 548 Піщанського лісництва вміщає декілька підвиділів, і оскільки суцільна рубка проводилася лише у підвиділі 1, то відповідачем вказувалося про виділ 3.1. Також, відповідач зазначає, що при складанні відомості допущено арифметичні помилки, а також не обліковано ряд позначок про наявність пнів, а в деяких графах взагалі не можливо порахувати позначки, внаслідок недбалого заповнення відомості. Також, відповідач зазначає, що під час підрахунку пнів здійснювався їх замір в порушення порядку, визначеному в п.4 вищевказаної Примітки, оскільки вони робили лише один замір на пні рулеткою, а не два, як то передбачено у Постанові КМУ № 665 від 23.07.2008. Наведені обставини, на думку відповідача є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки не доведеним є розмір шкоди.
20.08.2021 до суду від позивача надійшли письмові пояснення (вх. №19584), які прийняті судом до розгляду.
У письмових поясненнях позивач зокрема зазначає, що у відомостях переліку зрубаних дерев вказано остаточне значення діаметра пнів та заміри пнів здійснено з урахуванням вимог Постанови КМУ № 665 від 23.07.2008. Також, позивач зазначає, що посилання відповідача на ХА ЛРК № 001368 від 01.07.2020, як на доказ правомірності відведення та проведення рубки, жодним чином не спростовує відсутність клеймування (не відведення у рубку дерев) цих дерев на час проведення перевірки позивачем.
У судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 01 вересня 2021 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 14.09.2021 року об 12:30 год.
У судовому засіданні 14.09.2021 на підставі ч.2 ст.216 ГПК України було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 14.09.2021 про оголошення перерви до 22.09.2021 об 11:30 год.
У судовому засіданні 22.09.2021 на підставі ч.2 ст.216 ГПК України було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 22.09.2021 про оголошення перерви до 29.09.2021 об 11:30 год.
23.09.2021 до суду від представника відповідача надійшла заява про забезпечення участі представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням системи EasyCon (вх. №6137).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 вересня 2021 року задоволено клопотання Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначене на 29 вересня 2021 року об 11:30 год.
У судовому засіданні 29.09.2021 на підставі ч.2 ст.216 ГПК України було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 29.09.2021 про оголошення перерви до 06.10.2021 об 12:30 год.
Присутній представник прокуратури позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов та просив суд його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Щодо підстав звернення прокурора з даним позовом.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
Згідно з ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор зазначає, що з моменту проведення перевірки та встановлення факту не належної охорони та збереження лісів, які перебувають у постійному користуванні в ДП "Ізюмське лісове господарство", що призвело до незаконної вирубки дерев, якою заподіяно збитків на загальну суму 768 619,56 грн, Державна екологічна інспекція у Харківській області до теперішнього часу з відповідним позовом до Господарського суду не зверталась.
Разом з цим, як свідчать матеріали інспекційної перевірки претензії на адресу ДП "Ізюмське лісове господарство" Держекоінспекцією у Харківській області щодо відшкодування завданої шкоди надіслані ще 28.10.2020, тобто вже 7 місяців тому.
Жодних інших заходів Держекоінспекцією станом по теперішній час не вжито.
Згідно з ч.3 ст.4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.
Звертаючись до відповідного суду господарської юрисдикції із заявою про захист державних та суспільних інтересів, прокуратура реалізує конституційну функцію представництва, яка розглядається як один з дієвих засобів утвердження верховенства права, зміцнення законності та господарського правопорядку. Прокурор - особливий суб'єкт господарського процесу і його участь у господарському судочинстві зумовлена необхідністю виконання функції представництва інтересів держави у виключних випадках і порядку, передбачених законом (ст. 131-1 Конституції, п.2 ч.1 ст.2 Закону України "Про прокуратуру"). Тобто функція представництва інтересів у господарському суді є для органів прокуратури конституційною.
При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" зазначає про порушення або загрозу порушення "інтересів держави", якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади (1), орган місцевого самоврядування (2) чи інший суб'єкт владних повноважень (3), до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (4).
Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку, що "інтереси держави" (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
Стаття 50 Конституції України закріплює право кожного на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Згідно зі ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
Відповідно до ч.1 ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230, до повноважень Держекоінспекції в області належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами, зокрема, вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; пред'явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
З огляду на те, що Держекоінспекція в області, уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об'єктами права власності Українського народу, тому в даному випадку остання є позивачем у справі.
Проте, як зазначає прокурор Держекоінспекцією з моменту пред'явлення претензій ДП "Ізюмський лісгосп" до цього часу не вжито заходів щодо стягнення заподіяної відповідачем шкоди, що спричиняє порушення інтересів держави, у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів.
Так, Держекоінспекцією листом від 24.05.2021 за №2364-13-13 направлено до обласної прокуратури матеріали інспекційної перевірки для вжиття заходів реагування.
За результатами опрацювання вказаного листа та матеріалів, органами прокуратури встановлено порушення ДП "Ізюмський лісгосп" положень ст. ст. 19, 64, 69 Лісового кодексу України та наявність невідшкодованої суми збитків, у зв'язку з чим Ізюмською окружною прокуратурою відповідним листом від 28.05.2021 №58-1706вих21 повідомлено Держекоінспекцію про вказаний факт виявлених правопорушень та акцентовано увагу останньої на необхідності вжиття заходів до стягнення шкоди.
Однак, у відповідь на даний лист Держекоінспекція повідомила окружну обласну прокуратуру про те, що самостійно Інспекція звертатися до суду з позовом не буде. Одночасно Держекоінспекцію зазначено про відсутність у останньої асигнувань на сплату судового збору, у зв'язку з чим остання позбавлена об'єктивної можливості на звернення до суду.
За результатами розгляду вказаного листа, враховуючи виявлені порушення та факт відсутності наміру у позивача на звернення до суду з позовом самостійно, прокурором на виконання положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" направлено лист на адресу Держекоінспекції про пред'явлення прокурором відповідного позову.
Прокурор також зазначає, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Держекоінспекції згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 131-1 Конституції України являється несплата відповідачем вищевказаної шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що значно ослаблює економічні основи держави та потребує прокурорського реагування.
Таким чином, у спірних правовідносинах прокурором у повному обсязі виконано процесуальний обов'язок, передбачений ст. 53 ГПК України та положеннями ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Слід також зазначити, що вказаний механізм дій, що передує зверненню прокурора з позовом до суду повністю узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Зокрема, у вказаній постанові судом зазначено про те, що звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 79).
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (п. 80).
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 81).
Отже, суд констатує, що прокурор виконав вимоги ст. 53 ГПК України та належним чином обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом в межах даної справи.
На підставі вищенаведеного та наявних в матеріалах справи доказів, а також аргументів прокурора, наведених ним у позові, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави.
Обставини справи.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, Державна екологічна Інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно пункту 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 року за № 350/34633 (надалі Положення) Державна екологічна Інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
На підставі пункту 2 розділу 2 Положення, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності І господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.
У відповідності до абзацу 2 частини першої статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Державною екологічною інспекцією у Харківській області (надалі - Держекоінспекція) в період з 15.10.2020 по 16.10.2020, в ході перевірки звернення Зайцева А.А. від 08.10.2020 (вх. №З-298), на підставі ст.4, 6, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230, погодження Державної екологічної інспекції України від 23.10.2020, наказу №937/12-02 від 13.10.2020 "Про здійснення позапланового заходу (перевірки) та направлення на проведення позапланової перевірки Державної екологічної інспекції у Харківській області від 13.10.2020 №937/12-02/06-04 проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства у господарській діяльності Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" (надалі - ДП "Ізюмський лісгосп"), що здійснює діяльність, зокрема, з лісівництва та іншу діяльність у лісовому господарстві, з надання допоміжних послуг у лісовому господарстві (основний).
За результатами проведеної перевірки Держекоінспекцією в області складено акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №937/12-02/06-04, який отримано 21.10.2020 головним лісничим ДП "Ізюмський лісгосп" Романенком С.С.
У вказаному акті зафіксовано та перелічено виявлені правопорушення.
Зокрема, у ході огляду державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області лісових масивів кварталу 168 виділу 10 Студинецького лісництва ДП "Ізюмське лісове господарство", кварталу 548 виділу 7 Піщанського лісництва ДП "Ізюмське лісове господарство" виявлено факти незаконної вирубки дерев, що є порушенням вимог ст. ст. 19, 64, 69 Лісового кодексу України, абзацу 5 пункту 2, абзацу 1 пункту 46 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761.
В ході перевірки встановлено, що у кварталі 168 виділ 10 Студинецького лісництва ДП "Ізюмське лісове господарство" виявлено факт незаконної рубки дерев у кількості 436 шт., які не увійшли до матеріалів відводу на проведення вибіркової санітарної рубки 2020 року проведеної на підставі лісорубного квитка серія ХА ЛРК №001368.
Так, 15.10.2020 проведено контрольний перелік пнів зрубаних дерев в присутності відповідальних посадових осіб ДП "Ізюмське лісове господарство", за результатами якого складено відомість переліку пнів зрубаних дерев №1.
Відповідно до вказаного переліку пнів зрубаних дерев виявлено незаконну рубку дерев, різних діаметрів у кількості 436 шт., з них 389 сухостійних та 47 сироростучих, що є порушенням ст. ст. 19, 64, 69 Лісового кодексу України.
На момент виявлення вказаного факту посадовими особами ДП "Ізюмське лісове господарство" відомості щодо самовільної порубки вказаних дерев у кварталі 168 виділ 10 Студинецького лісництва не виявлялися, не реєструвалися та до правоохоронних органів не передавалися.
Крім того, посадовими особами інспекції виявлено факт незаконної рубки дерев, а саме за відсутності лісорубного квитка у кварталі 548 виділ 7 Піщанського лісництва ДП "Ізюмське лісове господарство.
За результатами огляду вказаної ділянки складено перелікову відомість пнів незаконно зрубаних дерев №3 якою задокументовано факт незаконної вирубки 109 сухостійних дерев уражених пожежею.
Поруч з вказаною вирубкою зафіксовано факт незаконної вирубки 5 сироростучих дерев, що відображено у переліковій відомості пнів зрубаних дерев №4.
В акті перевірки відсутні зауваження відповідача щодо неправильного визначення діаметру пнів, щодо законної кількості зрубаних дерев без клейміння.
За наслідками виявлених порушень, що перелічені вище, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області, за участі працівників ДП "Ізюмське лісове господарство", здійснено обміри пнів незаконно зрубаних дерев та складені відомості переліку пнів незаконно зрубаних дерев, у яких зазначено їх кількість, стан та діаметри пнів. Працівники лісгоспу від підпису у відомостях переліку пнів незаконно зрубаних дерев, відмовилися, про що зроблено відповідну відмітку. Вказані порушення відображено у вищезазначеному акті перевірки.
Таким чином, Державною екологічною інспекції у Харківській області встановлено та задокументовано факти самовільної, незаконної рубки дерев на території лісових масивів кварталу 168 виділу 10 Студинецького лісництва ДП "Ізюмське лісове господарство", кварталу 548 виділу 7 Піщанського лісництва ДП "Ізюмське лісове господарство", що свідчить про протиправність поведінки вказаного держлісгоспу, яка полягає у неналежному забезпеченні охорони та захисту лісових насаджень.
У подальшому Держекоінспекцією, на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665, 20.08.2019 здійснено розрахунки розміру шкоди, заподіяної державі ДП "Ізюмське лісове господарство" внаслідок незаконного вирубування дерев, загальна сума яких склала 768 619,56 грн., а саме:
- у кварталі 158 виділ 10 Студинецького лісництва - 478 086, 34 грн;
- у кварталі 548 виділ 7 Піщанського лісництва - 37 818,28 грн;
- у кварталі 548 виділ 7 Піщанського лісництва - 252 714,94 грн.
З метою добровільного відшкодування вказаної шкоди Держекоінспекцією у Харківській області надіслані на адресу ДП "Ізюмське лісове господарство" претензії за №№ 208, 209 та 210 від 28.10.2020 за вих. №№4415-06-04, 4419-06- 07, 4418-06-04 відповідно, щодо сплати шкоди у добровільному порядку.
Прокурор зазначає, що на даний час дана шкода в добровільному порядку ДП "Ізюмське лісове господарство" не відшкодована.
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення планового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, Держекоінспекції у Харківській області 21.10.2020 винесено припис за № 04-06-10 який вручено працівнику ДП "Ізюмське лісове господарство" Романенку С.С.
Також, прокурор зазначив, що дії Держекоінспекції у Харківській області під час проведення заходу державного нагляду щодо дотримання ДП "Ізюмське лісове господарство" законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що оформлені актом від 30.09.2020 № 937/12-02/06-04 ДП "Ізюмське лісове господарство" оскаржено в судовому порядку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі № 520/15476/2020, що залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021 у вказаній справі, в задоволенні вимог ДП "Ізюмське лісове господарство” відмовлено, чим підтверджено законність та правомірність дії посадових осіб Державної екологічної інспекції у Харківській області в ході проведення вказаного позапланового заходу.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до вимог статті 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодувати завдані ним збитки.
Статтею 1 Лісового кодексу України передбачено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до статті 16 та частини першої статті 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
За приписами пункту 1 частини другої статті 19 та частин першої, п'ятої статті 86, статті 90 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Таким чином, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства Факту правопорушення, слід виходити з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання обов'язків.
Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства.
Статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).
Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). 3. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Як передбачено частиною першою статті 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Відповідно до пунктів 1, 5 частини другої статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи: винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Отже, порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до пункту 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761, підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов'язані, зокрема, забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.
Згідно статті 89 Лісового кодексу України та пункту 1 Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 року № 976, охорону і захист лісів на території України здійснюють державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (Держлісагентство), Республіканського комітету АРК з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства.
Відповідно до статей 90, 91 Лісового кодексу України та пункту 4 Положення основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства, забезпечення охорони лісів від незаконних рубок, запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового господарства.
У даному випадку, в ході перевірки відповідача Державною екологічною інспекцією у Харківській області встановлено факт незаконної вирубки дерев ДП "Ізюмське лісове господарство", а відтак особа, на яку покладено обов'язок із збереження лісу, не лише не виконала такого обов'язку, а й самостійно здійснила рубку дерев.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", підставами для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним Інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Крім того, за правилами статті 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу І строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Зазначений перелік є вичерпним, та надання інших документів перед початком проведення заходів державного нагляду Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не передбачено.
Крім того, згідно частини п'ятої статті 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Відповідно, в перший день здійснення державного нагляду (контролю) державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області пред'явлено службове посвідчення, копію погодження Державної екологічної інспекції України та вручено копію направлення на здійснення зазначеної вище перевірки керівнику підприємства, що підтверджується його особистим підписом.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що Акт перевірки № 937/12-02/06-04 містить відомості зазначені у статтях 4, 6, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Також, в цьому акті зазначено детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідні вимоги законодавства. Враховуючи те, що ДП "Ізюмське лісове господарство" допустило Інспекцію до здійснення державного нагляду (контролю) можна дійти до висновку про дотримання Інспекцією вимог діючого законодавства. Отже, цей Акт можна вважати належним доказом, в якому зафіксовані фактичні дані про протиправні діяння і порушення природоохоронного законодавства, і який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 4.2 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Держкомлісгоспу, затверджених Наказом Державного комітету лісового господарства України від 22.11.2010 № 403 (із змінами, внесеними згідно з наказом Держлісагентства України від 18.07,2011 № 508), відбір дерев у рубку здійснюється для усіх видів рубок (крім суцільних), якщо діаметр дерев на висоті 1,3 м, що призначаються до рубки, 8 см і більше. Одночасно з відбором дерев у рубку проводиться клеймування цих дерев біля шийки кореня і позначення категорії технічної придатності на висоті 1,3 м.
Таким чином, в разі законного відведення лісосіки у рубку залишаються клеймування біля шейки кореня дерева, які залишаються навіть після зрубу дерев.
Отже, посилання відповідача на лісорубний квиток серії ХА ЛРК № 001368 від 01 липня 2020 року, як доказ правомірності відведення та проведення рубки, жодним чином не спростовує відсутність клеймування (не відведення у рубку дерев) на час проведення перевірки Інспекцією.
Відповідно до пункту 12 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 756), вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп.
Відповідно до пункту 26 вказаних правил, суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха, лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насаджень нижче встановленого показника повноти. Мінімальна площа суцільної санітарної рубки становить 0,1 гектара, а максимальна - визначається фактичними розмірами пошкодженого насадження, де необхідно провести таку рубку.
Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 року № 17 "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля" порубка дерев визнається незаконною, якщо вона вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
По вказаній кількості незаконно зрубаних дерев Інспекцією із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" та індексації такс 2020 року, розраховано розмір шкоди в сумі 768 619,56 грн за незаконну рубку у лісництві.
Суд також відмічає, що оцінка правомірності такої порубки, зокрема наявності і належності лісорубних квитків (інших дозволів) відносно фактично зрубаних дерев, є об'єктом оцінки саме в межах розглядуваної господарської справи та не перебуває у залежності від правової оцінки певних обставин адміністративним судом, що узгоджується із приписами частини статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Наразі, належних доводів щодо порушення норм матеріального права при кваліфікації встановлених фактичних обставин, відповідачем не наведено.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс ймовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Так, 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України, змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
При цьому, відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що наявний у матеріалах справи Акт перевірки № 937/12-02/06-04 від 30.09.2020 є більш вірогідним доказам, ніж представлені відповідачем до суду, в т.ч. акт огляду ділянки лісу Студенецького лісництва кварталу 168 виділа 10 площею 40,1 га, в якому було проведено вибіркову санітарну рубку 2020 року від 01.07.2021 (як місця вчинення правопорушення лісового законодавства), який складено ДП "Ізюмське лісове господарство" в односторонньому порядку.
Враховуючи наведене, суд погоджується із правовою позицією прокурора та Державної екологічної інспекції у Харківській області і зазначає, що у даному випадку у діях ДП "Ізюмське лісове господарство" наявні всі складові елементи цивільно-правової відповідальності, а саме: протиправна поведінка, яка виявилась у здійсненні вирубки дерев у лісовому масиві (кварталі та виділі) Студенецького та Піщанського лісництв, які не обліковані матеріалами відведення насаджень та на рубку яких не видавались лісорубні квитки (без їх фактичного відводу), що підтверджується актом перевірки органу контролю; проведенням рубки дерев не призначених у рубку завдана шкода, що підтверджується розрахунком такої шкоди, оскільки шкода завдана внаслідок здійснення рубки дерев і між її спричиненням та протиправною поведінкою відповідача існує сталий причинний зв'язок; вина заподіювача шкоди підтверджена актом перевірки та переліковою відомістю пнів та винною поведінкою останнього, що мала свій вираз у продовженні рубки дерев без відводу дерев у рубку (без клеймування) за умови обізнаності про необхідність його проведення, а отже і незабезпеченні належного використання лісових ресурсів, які перебувають у постійному користуванні держлісгоспу.
На підставі викладеного вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього середовища у загальній сумі 768 619,56 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заяв свідків, які додані відповідачем до відзиву на позовну заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
У заявах свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , (які є працівниками юридичної особи - відповідача у даній справі), зазначено, що інспекторами не вірно проводилося вимірювання діаметру пнів та невірно визначено межі виділу лісництва, заявляють про наявність порушень під час проведення позапланового заходу.
Разом з тим, жоден з них не зазначив будь-яких відомостей про факти порушень безпосередньо в Акті №937/12-02/06-04.
За таких обставин, господарський суд не приймає до уваги заяви свідків.
Щодо доводів відповідача стосовно недопустимості прийняття Акту проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №937/12-02/06-04 в якості належного доказу внаслідок зазначення у ньому невірної дати складання, суд зазначає наступне.
Вказана технічна помилка жодним чином не свідчить про те, що даний доказ (Акт №937/12-02/06-04) одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Крім того, відомості про вірну дату складання Акту оприлюднено за посиланням https://іnspections:gov.ua./inspection/view?id=2197629 ("Інспекційний портал" модуль планування заходів державного нагляду (контролю) та збору інформації Державної регуляторної служби України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України).
Крім того, відповідачем у відзиві зазначено про те, що Державною екологічною інспекцією всупереч Закону застосовано Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 для нарахування школи спричиненої вирубкою сухостійних дерев.
Вказане твердження не відповідає дійсності, оскільки можливість застосування вказаних Такс для нарахування шкоди спричиненої порубкою сухостійних дерев прямо передбачена пунктом 2 Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665.
Щодо доводів відповідача стосовно того, що Інспекцією в порушення норм постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" здійснювалися заміри діаметрів пнів, суд зазначає наступне.
Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, позивачем здійснено правомірно згідно з Таксами, затвердженими постановою КМУ № 665 від 23.07.2008.
Відповідно до змісту Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до припинення ступеня росту (додаток № 1 до постанови КМУ від 23.07.2008 за № 665) шкода завдана навколишньому природному середовищу визначається за кожне дерево, вирубане або пошкоджене до припинення росту, виходячи з діаметру дерева у корі біля шийки кореня як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра. При цьому, приміткою 4 вказаних Такс встановлено, що замір діаметра пня, який зрізаний нижче шийки кореня (урівень із землею або утоплений у землю), здійснюється за фактичним зрізом. Таксами встановлюється залежність розміру шкоди за кожне окреме дерево, виходячи з діаметру його зрізу.
Інспекцією у повній відповідності із переліченими вище нормативно - правовими актами здійснено заміри пнів рулеткою вимірювальною металевою Р10 УЗК зав. № 12 та як повідомив представник позивача інспекцією здійснено запис до відомостей переліку пнів зрубаних дерев вже остаточне значення діаметра, таким чином розрахунки розміру шкоди відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".
Щодо доводів відповідача стосовно того, що рубка відбувалася не в кв.548 вид.7 Піщанського лісництва, а у вид.3.1 кв.548 Піщанського лісництва відповідно до лісорубного квитка ХА ЛРК №001409 від 22.09.2020, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 прикінцевих положень Лісового кодексу України, до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, що до набрання чинності цим Кодексом передані їм на такому праві, це право підтверджується плановокартографічними матеріалами лісовпорядкування.
Згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування № 5 вбачається, що виділ 3.1 в кварталі 548 Піщанського лісництва відсутній.
Посилання відповідача на Інструкцію з впорядкування лісового фонду України (ухвалена рішенням науково-технічної ради Держкомлісгоспу України, протокол № 2 від 30.10 -01.11.2006 року, надалі - Інструкція) суперечить ст. 3 Лісового кодексу України.
Відповідаю до ст. 3 Лісового кодексу України лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до інших нормативно-правовими актами.
Статтею 117 Конституції України закріплено, що нормативно - правові акти міністерств підлягають державній реєстрації в порядку, установленому законом.
Наразі це питання (питання державної реєстрації) регулюється Указом Президента України від 03.10.92 №493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (далі-Указ), що був прийнятий з метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій. Набувають чинності такі акти через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Спеціальний порядок державної реєстрації нормативно-правових актів установлено Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 (далі-Положення).
Критерієм чинності таких актів та їх застосування є державна реєстрація нормативно - правових актів у Міністерстві юстиції України (далі - Мін'юст) та занесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, який запроваджений згідно з Указом Президента України від 27.06.96 № 468. Державна реєстрація полягає у тому, що такі нормативно-правові акти проходять правову експертизу на відповідність Конституції України, законам України та іншим актам законодавства.
Положенням установлено, що державній реєстрації в Мін'юсті підлягають нормативно - правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше правових норм.
Оскільки Інструкція не зареєстрована в Мін'юсті та не внесена до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, норми її не можуть бути застосовані під час ведення лісового господарства.
Таким чином, на ділянці вид. 7 кв. 548 Піщанського лісництва має місце незаконна вирубка сухостійних дерев у кількості 109 шт.
Щодо посилання відповідача на те, що у відомостях переліку пнів зрубаних дерев допущено арифметичні помилки, а також не обліковано ряд позначок про наявність пнів, а в деяких графах взагалі не можливо порахувати позначки, внаслідок недбалого заповнення відомості, а тому позивачем не підтверджено правомірність розрахунку розміру шкоди, суд зазначає наступне.
Відомості переліку пнів зрубаних дерев є додатками до Акту №937/12-02/06-04, які складені в присутності представників відповідача, що відмовилися від підписання цих відомостей, проте не висловили своїх зауважень під час їх складання. Втім, у доданих до матеріалів справи відомостях переліку пнів зрубаних дерев окрім позначок про наявність зрубаних дерев містяться відомості у цифровому значенні зрубаних дерев, а тому позивачем підтверджено правомірність розрахунку розміру шкоди на підставі цих відомостей.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача, а отже судові витрати: судовий збір у розмірі 11529,29 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 6, 19, 124, 129, 131-1 Конституції України, статтями 1, 13, 14, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" (64332, Харківська область, Ізюмський район, с. Левківка, вул. Горянівська, 16, ідентифікаційний код 00993113) на користь держави шкоду заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у загальному розмірі 768 619,56 грн, за наступними реквізитами: рахунок UA418999980333149331000020563, отримувач - ГУК Харків обл/СТГ Оскіл/24062100, код одержувача - 37874947, Банк одержувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 “Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності”.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 11529,29 грн покласти на відповідача: Державне підприємство "Ізюмське лісове господарство" (64332, Харківська область, Ізюмський район, с. Левківка, вул. Горянівська, 16, ідентифікаційний код 00993113).
Стягнути з Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" (64332, Харківська область, Ізюмський район, с. Левківка, вул. Горянівська, 16, ідентифікаційний код 00993113) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, ідентифікаційний код 02910108) судовий збір у розмірі 11529,29 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Прокурор: Керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області (64309, Харківська область, м. Ізюм, вул. Донця Захаржевського, 4) .
Позивач - Державна екологічна інспекція у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, ідентифікаційний код 37999518).
Відповідач: Державне підприємство "Ізюмське лісове господарство" (64332, Харківська область, Ізюмський район, с. Левківка, вул. Горянівська, 16, ідентифікаційний код 00993113).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "13" жовтня 2021 р.
Суддя І.О. Чистякова