65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
"07" жовтня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1313/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
за участі секретаря судового засідання Потребенко О.М.
розглянувши справу № 916/1313/21
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Сервіс" /ЄДРПОУ 32088950, адреса - 67562, Одеська обл., Комінтернівський р., с. Крижанівка, вул. Миколаївська, 3, адреса листування - 65023, м. Одеса, вул. Льва Толстого, 7, e-mail: grandservace20@ukr.net/
до відповідача: Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області /ЄДРПОУ 04379746, адреса - 67571, Одеська обл., Одеський р., с. Фонтанка, вул. Степна, 4, e-mail: 04379746@mail.gov.ua/
про визнання протиправним та скасування рішення
за участю представників:
від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;
від відповідача: Черкасов Святослав Вячеславович в порядку самопредставництва органу місцевого самоврядування.
13.05.2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Сервіс" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 1358/21/ до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області /правонаступник - Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області/ від 14.09.2010 року № 865-V "Про розгляд протесту прокурора Комінтернівського району Одеської області на рішення сесії Крижанівської сільської ради № 371-V "Про надання ТОВ "Гранд Сервіс" земельної ділянки у довгострокову оренду строком на 49 років для розміщення комплексу сервісного обслуговування та відпочинку громадян на пляжі в с. Крижанівка Комінтернівського району Одеської області", яким вирішено задовольнити протест прокурора та скасовано рішення Крижанівської сільської ради № 371-V від 26.10.2007 року".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Крижанівською сільською радою порушено його речове право на оренду земельної ділянки під час прийняття оскаржуваного рішення.
Позов пред'явлено на підставі ст.ст. 3, 19 Конституції України, ст.ст. 19, 50, 51, 123, 124, Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Ухвалою суду від 27.05.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1313/21; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.06.2021 р. о 11:30 год.
14.06.2021 року на адресу суду надійшла заява відповідача про закриття провадження /вх. № 16084/21/ на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України. В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилається на те, що справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки спір у цій справі належить до публічно-правових, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. На думку відповідача, цей спір належить до земельних спорів з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо реалізації владно-розпорядчих функцій з реалізації рішення із земельних питань і жодним чином не пов'язаний із відносинами приватноправового характеру.
Відповідач наголошує, що договір оренди спірної земельної ділянки з позивачем не було укладено. Рішення сільської ради про надання земельної ділянки в оренду № 371-V від 26.10.2007 року так і залишилося нереалізованим, у зв'язку із чим відповідач вважає, що речове право на земельну ділянку у відповідача так і не виникло. Відповідач вказує, що між сторонами відсутній спір про право, що виключає наявність приватноправових відносин у цій справі, а предметом оскарження є ненормативний акт як результат виконання владних управлінських повноважень сільської ради.
14.07.2021 року на адресу суду надійшли письмові пояснення позивача /вх. № 18896/21/ щодо заяви відповідача про закриття провадження. Позивач вказує, що рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, на його думку, необхідно та можливо оскаржувати в порядку господарського судочинства у випадку виникнення цивільного права, якщо спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.
Позивач зауважує, що він мав законні очікування на отримання в оренду земельної ділянки, у зв'язку з чим розробив всю необхідну документацію для відведення земельної ділянки, уклав договір про співробітництво в соціально-економічній сфері від 19 березня 2007 року та зобов'язався інвестувати в роботи 8,9 млн. грн. згідно додатку до договору, отримав відповідні погодження та висновки з питань відведення земельної ділянки, розпочав роботи з освоєння території. Однак, Крижанівська сільська рада не забезпечила виконання ч. 5 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та не опублікувала у встановлений законом спосіб оскаржуване рішення, чим порушила права позивача на ознайомлення з рішенням, яке порушує його права.
Позивач до судового засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання про закриття провадження у справі.
Господарським судом встановлено, що предметом позову у даній справі є визнання протиправним та скасування рішення Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області /правонаступник - Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області/ від 14.09.2010 року № 865-V "Про розгляд протесту прокурора Комінтернівського району Одеської області на рішення сесії Крижанівської сільської ради № 371-V "Про надання ТОВ "Гранд Сервіс" земельної ділянки у довгострокову оренду строком на 49 років для розміщення комплексу сервісного обслуговування та відпочинку громадян на пляжі в с. Крижанівка Комінтернівського району Одеської області", яким вирішено задовольнити протест прокурора та скасовано рішення Крижанівської сільської ради № 371-V від 26.10.2007 року".
При визначенні юрисдикції спору у цій справі господарський суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі № 910/20323/17, відповідно до якої з моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб'єктами та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки не притаманні адміністративним правовідносинам, натомість - притаманні цивільним правовідносинам, які з урахуванням суб'єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді.
Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 150/928/14-а (провадження № 11-113апп18).
Частиною 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов'язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 14) спорах із суб'єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв'язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб кваліфікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Судом встановлено, що у цій справі фактично речове право на земельну ділянку не виникло через нереалізацію рішення Крижанівської сільської ради № 371-V від 26.10.2007 року та його скасування внаслідок задоволення протесту прокурора і прийняття оскаржуваного рішення від 14.09.2010 року № 865-V, у зв'язку із чим відсутній спір про право цивільне.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що спір у даній справі відноситься до публічно-правових, оскільки він належить до земельних спорів з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо реалізації оспорюваного розпорядження та пов'язаний із його оскарженням і жодним чином не пов'язаний із відносинами приватноправового характеру.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Згідно ч. 2 ст. 231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена /ч.ч. 3-5 ст. 231 ГПК України/.
За правилами п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З урахуванням вказаного, господарський суд зазначає, що сума сплаченого судового збору на підставі ч. 5 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" може бути повернута позивачу за його клопотанням.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 234-235, 254-255 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Закрити провадження у справі № 916/1313/21.
2. Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Ухвала складена та підписана 11.10.2021 року.
Ухвала набрала законної сили 07.10.2021 року та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 254, 255 ГПК України.
Суддя Н.Д. Петренко