79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.10.2021 справа № 914/2180/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Горецької З.В., за участю секретаря судового засідання Пришляк М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Груп-М», с. Пісочна, Стрийський р-н, Львівська область,
до відповідача: Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство», м. Дрогобич
про зобов'язання вчинити дії.
представники сторін:
від позивача: Герей О.Д.;
від відповідача: Бабенко О.В. (в режимі відеоконференції).
Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд».
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Груп-М» до Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» про зобов'язання передати необроблену деревину на загальну суму 590 617,45 грн.
Ухвалою від 26.07.2021 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Рух справи відображено в ухвалах та протоколах судових засідань.
В судове засідання 11.10.2021 року з'явився представник позивача, відповідач в режимі відеоконференції.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 11.10.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.
Аргументи позивача
Позов обґрунтовано неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу необробленої деревини №1530/1530/2кв-о/2021/el від 08.04.2021 року.
За договором позивач переказав відповідачу 1 471 690,20 грн., що відповідає загальній сумі договору, відповідач в свою чергу поставив товар на суму 881 002,75 грн., тобто не поставив на суму 590 617,45 грн.
Позиція відповідача
Відповідач проти позовних вимог заперечив зазначивши, що позивачем не вказано в позовній заяві асортимент, клас якості деревини, породу, діаметр, довжину і по яких лотах не поставлена продукція, що унеможливлює виконання обов'язку в натурі.
Крім того відповідач стверджує, що мав намір укласти договір купівлі продажу, а укладений договір купівлі-продажу необробленої деревини №1530/1530/2кв-о/2021/el від 08.04.2021 року за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно з аукціонним свідоцтвом №1530/е1 від 08.04.2021 р., виданим Товарною біржею „Товарно-сировинна біржа „Галконтракт”, за результатами аукціону позивач набув право на укладення з відповідачем договору купівлі-продажу необробленої деревини на умовах лотів 32, 43 і 44 з терміном поставки- другий квартал 2021 року.
Асортимент, ціна, кількість, вартість необробленої деревини, місце і термін поставки вказані в Аукціонному свідоцтві.
На підставі Аукціонного свідоцтва між позивачем і відповідачем укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №1530/1530/2кв-о/2021/е1 від 08.04.2021 року.
Пунктом 1.1. Договору передбачено, що за результатами аукціону від 08.04.2021 року продавець (відповідач) передає у власність позивача (покупця) на умовах франко верхній/проміжний/нижній склад продавця необроблену деревину за номерами лотів відповідно до пункту 3.1 Договору, а покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити ціну, визначену в Договорі.
Згаданим пунктом 3.1 Договору погоджено асортимент, ціну, кількість, вартість Товару і місце поставки за умовами лотів 32, 43, 44, які відповідають Аукціонному свідоцтву.
Пунктом 3.2 Договору визначено, що загальна сума Договору становить 1 471 620,40 грн.
За умовами пункту 4.2 Договору Товар поставляється згідно з підписаним щомісячним подекадним графіком, а у випадку не підписання такого графіку рівними частинами.
Між сторонами не підписано графік поставки, тому Товар мав поставлятись рівними щомісячними подекадними частинами.
Пунктом 5.1 Договору визначено, що передача Товару здійснюється на складі продавця за кількістю у відповідності до товарно-транспортних накладних та специфікації до них.
Не пізніше 5 календарних днів до дня передачі Товару продавець зобов'язаний повідомити покупця про дату і місце поставки (пункт 5.2 Договору).
Пунктом 6.1 Договору передбачена 100 % передоплата за кожну партію Товару згідно з рахунком-фактурою, який покупець має оплатити протягом 5 календарних днів з дня його пред'явлення до сплати або протягом 10 календарних днів з дня відвантаження Товару у разі взаємної на це згоди сторін.
Пунктом 6.3 Договору передбачено, що сума гарантійного внеску переказана покупцем на рахунок ТБ „ТСБ „Галконтракт” для участі в аукціоні зараховується покупцю як частина оплати за придбаний Товар.
Пунктом 7.3 Договору погоджено, що покупець зобов'язаний передати покупцю Товар протягом 15 календарних днів з дня сплати рахунку-фактури чи в інший строк, зазначений у додаткових угодах до Договору.
Додаткові угоди до Договору про інший строк поставки між сторонами не укладались.
Згідно з пунктом 12.2. Договору він діє: в частині обов'язку поставки Товару три місяці з дня проведення аукціону, а в частині оплати до повного розрахунку за Товар.
Згідно з пунктом 4 листа ТБ „ТСБ „Галконтракт” від 09.04.2021 року за вих. №4071 остання переказала відповідачу гарантійний внесок в сумі 60018,00 грн., який за умовами пункту 6.3 Договору є частиною оплати позивача відповідачу за Товар.
11.05.2021 року позивач платіжним дорученням №564 від 11.05.2021 р. переказав
відповідачу 80 000,00 грн. 11.05.2021 року відповідач згідно з ТТН ЛВГ№45029 від 11.05.2021 року поставив позивачу Товар на суму 79 212,54 грн.
28.05.2021 року відповідач згідно з ТТН ЛВГ№280585 від 28.05.2021 року поставив позивачу Товар на суму 87 040,54 грн.
31.05.2021 року позивач платіжним дорученням №694 від 31.05.2021 року переказав
відповідачу 26 235,08 грн.
Сальдо за квітень - травень 2021 року було таким, що позивач сплатив 166 253,08
грн. (60018,00 + 80000,00 + 26235,08 = 166253,08) і відповідач передав Товар на суму 166253,08 грн. (79212,54 + 87040,54 = 166253,08).
01.06.2021 року позивач платіжним дорученням №702 від 01.06.2021 року переказав відповідачу 80 000,00 грн.
01.06.2021 року відповідач згідно з ТТН ЛВГ№530285 від 01.06.2021 року поставив позивачу Товар на суму 82 277,33 грн.
03.06.2021 року відповідач виставив рахунок-фактуру №188 від 03.06.2021 року на оплату партії товару на суму 90 000,00 грн., повідомив про готовність Товару на цю суму.
07.06.2021 року відповідач згідно з ТТН ЛВГ№530317 від 07.06.2021 року поставив позивачу Товар на суму 89404,56 грн.
09.06.2021 року позивач платіжними дорученнями №729 від 09.06.2021 року на суму 90 000,00 грн. і №731 від 09.06.2021 року на суму 2000,00 грн. переказав відповідачу 92 000,00 грн.
Сальдо за 1 декаду червня 2021 року було таким, що позивач сплатив 172 000,00
грн. (80000,00 + 92000,00 = 172000,00), а відповідач передав Товар на суму 171 681,89 грн. (82277,33 + 89404,56 грн. = 171681,89), тому борг відповідача склав 318,11 грн. (172000,00 - 171681,89 = 318,11).
10.06.2021 р. відповідач виставив рахунок-фактуру №203 від 10.06.2021 року на оплату партії товару на суму 100 000,00 грн., повідомив про готовність Товару на цю суму.
11.06.2021 року позивач платіжним дорученням №755 від 11.06.2021 року переказав відповідачу 100 000,00 грн.
15.06.2021 року відповідач згідно з ТТН ЛВГ№480122 від 15.06.2021 року поставив позивачу Товар на суму 86 820,83 грн.
16.06.2021 року позивач платіжним дорученням №764 від 16.06.2021 року переказав
відповідачу 70000,00 грн.
16.06.2021 року відповідач згідно з ТТН ЛВГ№530368 від 16.06.2021 року. поставив позивачу Товар на суму 98 028,78 грн.
17.06.2021 року позивач платіжним дорученням №773 від 17.06.2021 року переказав відповідачу 100 000,00 грн.
17.06.2021 року відповідач згідно з ТТН ЛВГ№480124 від 17.06.2021 року поставив позивачу Товар на суму 73 456,07 грн.
Сальдо за 2 декаду червня 2021 року було таким, що позивач сплатив 270 318,11
грн. (318,11 + 100000,00 + 70000,00 грн. + .100000,00 = 270318,1.1), а відповідач передав Товар на суму 258 305,68 грн. (86820,83 + 98028,78 + 73456,0 = 258305,68), тому борг відповідача склав 12012,43 грн. (270318,11 -258305,68 = 12012,43).
22.06.2021 р. позивач платіжним дорученням №807 від 22.06.2021 року переказав відповідачу 300 000,00 грн.
24.06.2021 року відповідач згідно з ТТН ЛВГ№480126 від 24.06.2021 року поставив позивачу Товар на суму 91 046,84 грн.
29.06.2021 р. позивач платіжним дорученням №847 від 29.06.202 року. переказав відповідачу 563 367,12 грн.
29.06.2021 року відповідач згідно з ТТН ЛВГ№280703 від 29.06.2021 року поставив позивачу Товар на суму 92 574,98 грн.
30.06.2021 року відповідач згідно з ТТН ЛВА№346413 від 30.06.2021 року поставив позивачу Товар на суму 101 140,28 грн.
Сальдо за 3 декаду червня (за червень) 2021 року було таким, що позивач сплатив 875 379,55 грн. (12012,43 + 300000,00 + 563367,12 = 875379,55), а відповідач передав Товар на суму 284 762,10 грн. (91046,84 + 92574,98 + 101140,28 = 284762,10), тому борг відповідача склав 590 617,45 грн. (875379,55 - 284762,10 = 590617,45).
За Договором позивач переказав відповідачу 1 471 690,20 грн., що відповідає загальній сумі Договору, передбаченій пунктом 3.2 Договору, а відповідач поставив Товар на суму 881 002,75 грн., тобто не здійснив поставку на суму 590 617,45 грн.
Факт повної оплати та факт не поставки товару в повному обсязі відповідачем не спростовано.
відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до вимог ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до вимог ч.1 ст.510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.
Згідно із ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Приписами ч.2 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно ч.7 ст.180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору; на зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше; закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено, зокрема у пункті 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити з нього певну грошову суму.
Згідно з ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
На цій підставі позивач вимагає у відповідача передати оплачений товар на суму 590 617,45 грн., виходячи з асортименту і ціни Товару згідно з пунктом 3.1 Договору.
Враховуючи вищевикладене суд не бере до уваги твердження відповідача про відсутність в позовній заяві ідентифікації та індивідуальних ознак товару, а саме: асортименту, класу якості деревини, породи, діаметру, довжини, оскільки в аукціонному свідоцтві та п. 3.1 Договору сторони погодили кількість та якість товару визначеного індивідуальними ознаками. За даних обставин у відповідача є об'єктивна можливість встановити, який товар був поставлений в попередні періоди, а який підлягає поставці.
Не заслуговують на увагу також твердження відповідача про відсутність наміру укладати Договір, оскільки за своєю правовою природою такий є Договором поставки, а не купівлі-продажу. Однак на виконання умов Договору відповідач проводив поставку товару, отримував оплату за поставлений товар. Сторонами вчинялись усі необхідні дії з метою належного виконання умов договору.
Відповідно до статей 73, 74 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Позивач виконав в повному обсязі умови Договору, здійснивши повну оплату в розмірі 1 471 690,20 грн., однак відповідач не виконав поставку Товару на загальну суму 590 617,45 грн. Оскілки п. 3.1 Договору чітко визначено ціну та асортимент Товару, суд приходить до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 129 покладаються на відповідача повністю.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 233-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Зобов'язати Державне підприємство «Дрогобицьке лісове господарство» (82100, Львівська область, Дрогобицький район, місто Дрогобич, вулиця Стрийська, 29, ЄДРПОУ 00992390) передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Грін Груп-М» (81640, Львівська область, Стрийський район, село Пісочна, вулиця Заболотна, 43, ЄДРПОУ 42625657) необроблену деревину за договором купівлі-продажу необробленої деревини №1530/1530/2кв-о/2021/el від 08.04.2021 року на суму 590 617,45 грн. згідно асортименту та ціни, що передбачені пунктом 3.1 вказаного договору.
3. Сягнути з Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» (82100, Львівська область, Дрогобицький район, місто Дрогобич, вулиця Стрийська, 29, ЄДРПОУ 00992390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Груп-М» (81640, Львівська область, Стрийський район, село Пісочна, вулиця Заболотна, 43, ЄДРПОУ 42625657) судовий збір в розмірі 8 859,27 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію у справі, яка розглядається можна отримати за такою веб-адресою - http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 13.10.2021 року.
Суддя З.В. Горецька