вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" вересня 2021 р. Справа № 911/555/21
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Харченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства “Галпласт+”
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська виробничо-дослідна компанія “Екотехнологія”
2. ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Соларенерго"
про визнання недійсним договорів та витребування частки статутного капіталу з незаконного володіння
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства “Галпласт+” (далі - ТОВ ВТП “Галпласт+”/позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська виробничо-дослідна компанія “Екотехнологія” (далі - ТОВ “УКРВДК “Екотехнологія”/відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) про:
- визнання недійсним договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів, укладеного 20.05.2016 між ТОВ ВТП “Галпласт+” та ТОВ “Українська виробничо-дослідна компанія “Екотехнологія”, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красієм В.Я. та зареєстрованого в реєстрі за №51;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу 29,5% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Соларенерго” від 19.10.2020 №19-10/10, підписаного від імені Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства “Галпласт+” Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська виробничо-дослідна компанія “Екотехнологія”, як управителем корпоративних прав позивача, та громадянином Італійської Республіки - ОСОБА_1 , на підставі якого було підписано акт приймання-передачі від 20.10.2020;
- витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ ВТП “Галпласт+” 29,5% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю “Соларенерго”.
Разом із вказаною вище позовною заявою позивачем подано заяву про виклик і допит свідків, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Водночас разом із вказаною вище позовною заявою через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на грошові кошти та на все нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Соларенерго”, а саме на третю чергу комплексу сонячних електростанцій, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1991233765247, за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Магістральна, 5;
- заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії державними реєстраторами у Державному реєстрі речових прав щодо нерухомого майна, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Соларенерго”, а саме: третьої черги комплексу сонячних електростанцій, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1991233765247, за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Магістральна, 5;
- накладення арешту на статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю “Соларенерго”;
- заборони внесення змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Соларенерго”;
- заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії або вносити зміни до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю “Соларенерго”.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.02.2021 у справі №911/555/21 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства “Галпласт+” про забезпечення позову відмовлено.
Також разом із вказаною вище позовною заявою подано заяву про забезпечення доказів шляхом витребування:
- у Київського державного нотаріально архіву, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська виробничо-дослідна компанія “Екотехнологія”: оригінал та належним чином засвідчену копію договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів, укладеного 20.05.2016 між ТОВ “Галпласт+” та ТОВ “Українська виробничо-дослідна компанія “Екотехнологія”, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красієм Віктором Яковичем та зареєстрований в реєстрі за номером 51, а також копії документів на підставі яких він був укладений та посвідчений;
- у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Будько Мар'яни Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська виробничо-дослідна компанія “Екотехнологія”, громадянина Італійської Республіки Брацці ОСОБА_4 : оригінали та належним чином засвідчені копії договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства продажу обмеженою відповідальністю “Соларенерго” від 19.10.2020 №19-10/10 та акту приймання-передавання частки у статутному капіталі від 20.10.2020, складеного на підставі цього договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Будько Мар'яною Володимирівною за реєстровим №№417, 418, а також належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких були укладені, підписані та посвідчені;
- у Центру надання адміністративних послуг при Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області, Рогатинського центру надання адміністративних послуг Рогатинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області: належним чином засвідчені копії паперової та електронної форми реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю “Соларенерго”.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.02.2021 у справі №911/555/21 вказану вище заяву прийнято та призначено до розгляду у судовому на 26.02.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.02.2021 у справі №911/555/21 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства “Галпласт+” про забезпечення доказів відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.02.2021 у справі №911/555/21 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства “Галпласт+” без руху, постановлено виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.
05.03.2021 та 11.03.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства “Галпласт+” надійшли клопотання про приєднання доказів та заява, відповідно до змісту яких позивач надав пояснення та відповідні документи щодо виявлених судом недоліків.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі №911/555/21:
- прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства “Галпласт+” до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено на 26.04.2021 підготовче засідання;
- викликано у підготовче засідання представників учасників справи;
- у задоволенні клопотання позивача про виклик свідків відмовлено;
- встановлено сторонам строки для подання заяв, клопотань та додаткових доказів, у тому числі для подання відповідачем відзиву на позов - до 26.04.2021.
Вказану вище ухвалу судом надіслано, зокрема, відповідачу 1 - ТОВ “УКРВДК “Екотехнологія”, на вказану в позові адресу - 03164, місто Київ, вул. Булаховського, буд. 30-А, що є офіційною юридичної адресою відповідача згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Конверт з відповідно надісланою судом кореспонденцією повернуто до суду органом поштового зв'язку із зазначенням причини такого повернення - «інші причини, що не дали змогли виконати обов'язки».
19.04.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, зокрема документів з метою ідентифікації відповідача 2 та встановлення його адреси місця проживання.
Відповідно до змісту прохальної частини вказаного вище клопотання позивач просить суд визнати поважними причини неподання таких доказів разом із позовною заявою, оскільки такі причини зумовлені вчиненням позивачем заходів з отримання доступу до матеріалів кримінального провадження та дозволу на використання відповідних документів у даній справі.
Приписами ч.ч. 4, 8 ст. 80 ГПК України встановлено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
З огляду вказаного вище, враховуючи надані позивачем пояснення, суд дійшов висновку про визнання поважними причин пропуску строку для подання доказів та, відповідно, прийняття поданих позивачем документів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.04.2021 у справі №911/555/21 відкладено підготовче засідання на 24.05.2021.
28.04.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ виробничо-технічного підприємства “Галпласт+” надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" (далі - ТОВ "Соларенерго").
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.05.2021 у справі №911/555/21 відкладено підготовче засідання на 14.06.2021.
04.06.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ виробничо-технічного підприємства “Галпласт+” надійшли додаткові пояснення до заяви про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. В обґрунтування вказаної заяви та додаткових пояснень, ТОВ виробничо-технічного підприємства “Галпласт+” зазначає, що рішення у справі може вплинути на передбачені статутом ТОВ "Соларенерго" права та обов'язки останнього щодо його учасників, зокрема, позивача.
10.06.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ ВТП “Галпласт+” надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, а саме документів щодо перетинання відповідачем 2 державного кордону України. Відповідно до прохальної частини вказаного клопотання позивач просить суд визнати поважними причини неподання таких доказів разом із позовною заявою, оскільки такі причини зумовлені вчиненням позивачем заходів з отримання доступу до матеріалів кримінального провадження та дозволу на використання відповідних документів у даній справі.
У підготовому засіданні 14.06.2021 судом задоволено вказане вище клопотання позивача про поновлення строку для подання доказів та приєднання їх до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у справі №911/555/21:
- заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства “Галпласт+” про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача задоволено;
- залучено до участі в справі №911/555/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, вул. Квітнева, будинок 15а, ідентифікаційний код 37744753) (далі - третя особа);
- відкладено на 05.07.2021 підготовче засідання;
- запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Соларенерго": за наявності заяв по суті справи, клопотань та додаткових доказів по справі - надати їх суду в письмовій формі разом з доказами направлення копій вказаних доказів іншій стороні; за наявності заяв та клопотань, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні - надати такі заяви чи клопотання до суду разом з доказами направлення копій вказаних заяв та/чи клопотань на адресу іншої сторони.
17.06.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшло свідчення про обізнаність про провадження у справі та проведення слухання за відсутності відповідача.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі №911/555/21 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.07.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2021 у справі №911/555/21 оголшено перерву у судовому засіданні до 06.09.2021.
13.08.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача та третьої особи надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника.
У судове засідання 06.09.2021 представник відповідача 1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про розгляд справи по суті ТОВ “УКРВДК “Екотехнологія” було повідомлено належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.
До того ж у встановлений судом строк відповідач 1 не скористався наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України правом та відзив на позовну заяву не надав як і не надав жодних доказів у справі.
У судовому засіданні 06.09.2021, після закінчення з'ясування обставин та дослідження доказів, суд вийшов до нарадчої кімнати, після виходу з якої
Зі змісту доданих до позовної заяви копій статуту ТОВ “Соларенерго” (ідентифікаційний код 37744753) в редакції, затвердженій загальними зборами учсників товариства від 12.07.2014, та в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства від 30.09.2019, а також копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.10.2020 слідує, що ТОВ ВТП “Галпласт+” є власником частки у статутному капіталі ТОВ “Соларенерго” (ідентифікаційний код 37744753) у розмірі 206 500,00 грн - 29,5% статутного капіталу та, відповідно, учасником вказаного товариства.
Водночас, за доводами позивача, невідомими особами за невідомих обставин підроблено низку документів щодо передачі, зокрема, належної позивачу 29,5% частки статутного капіталу у власність громадянину Італійської Республіки - ОСОБА_1 .
Так, в розрізі вказаних вище обставин позивач зауважив, що невідомими особами було виготовлено та підроблено договір управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів, який укладено 20.05.2016 між ТОВ ВТП “Галпласт+” та ТОВ “Українська виробничо-дослідна компанія “Екотехнологія” та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красієм В.Я. та зареєстровано в реєстрі за №51 (далі - договір управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 20.05.2016).
Однак, як зауважив позивач, він ніколи не укладав вказаний вище договір, а директор ТОВ ВТП “Галпласт+” - ОСОБА_2 , ніколи не підписував такого правочину, а зі співставлення підпису від імені ОСОБА_2 на такому договорі та підпису ОСОБА_2 на статутах слідує, що відповідні підписи відрізнаються, як наслідок такий договір підроблено.
Згідно доводів позивача, за умовами вказаного вище підробленого договору, відповідачу 1 передано низку повноважень щодо управління та розпоряджання корпоративними правами позивача у ТОВ “Соларенерго” (ідентифікаційний код 37744753) та, як наслідок, надалі відповідачем 1 укладено з відповідачем 2 договір купівлі-продажу 29,5% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Соларенерго” від 19.10.2020 №19-10/10, за умовами якого на користь ОСОБА_1 відчужено належну позивачу частку в статутному капіталі ТОВ “Соларенерго” (ідентифікаційний код 37744753) у розмірі 29,5% (далі - договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 19.10.2020 №19-10/10).
До того ж, як вказано позивачем, 20.10.2020 на підставі відповідного договору купівлі-продажу відповідачами підписано акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ “Соларенерго”, який посвідчено та зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бутько М.В. за №№417, 418.
Копії зазначених вище договорів та акта наявні в матеріалах справи.
У зв'язку із зазначеним вище, за доводами позивача, 25.01.2021 незаконно внесено зміни до відомостей про юридичну особу - ТОВ “Соларенерго” (ідентифікаційний код 37744753), в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема щодо складу учасників товариства, за наслідками чого єдиним учасником ТОВ “Соларенерго” значився відповідач 2 - ОСОБА_1 .
Згідно доводів позивача вказану вище реєстраційну дію було скасовано, в підтвердження чого та зазначеного вище позивачем надано копії витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.01.2021 та 28.01.2021.
Як зазначив позивач, з огляду на вказані вище події ТОВ “Соларенерго” звернулось до органів національної поліції з відповідною заявою про вчинене кримінальне правопорушення та наразі здійснюється досудове розслідування (кримінальне провадження №1202111020000083, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.01.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України).
Так, за доводами позивача, в ході вказаного вище досудового розслідування за результатами вилучення матеріалів Реєстрів для реєстрації нотаріальних дій стало відомо, що договір управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів, від 20.05.2016 приватним нотаріусом не посвідчувався, а в реєстрі за №51 зареєстровано інші правочини.
В підтвердження вказаного вище позивач надав суду копію Реєстру для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Красія Віктора Яковича.
До того ж позивач зазначив, що в ході досудового розслідування на запит до Державної прикордонної служби України, остання надала відповідь №1897/109/1400/21 від 23.04.2021, зі змісту якої слідує, що за результатами проведеної перевірки відомостей про перетинання вказаною особою державного кордону України у період з 17.05.2016 по 17.05.2021 в базі даних не виявлено. Копія вказаної відповіді наявна в матеріалах справи.
З огляду на вказане позивач вважає, що відповідач 2, не перебуваючи у вказаний вище період на території України, не міг укладати будь-які правочини на території України.
З огляду вказаного вище позивач просить суд, зокрема, визнати недійсними:
- договір управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів, укладений 20.05.2016 між ТОВ ВТП “Галпласт+” та ТОВ “Українська виробничо-дослідна компанія “Екотехнологія”, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красієм В.Я. та зареєстрованого в реєстрі за №51;
- договір купівлі-продажу 29,5% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Соларенерго” від 19.10.2020 №19-10/10, підписаний від імені Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства “Галпласт+” Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська виробничо-дослідна компанія “Екотехнологія”, як управителем корпоративних прав позивача, та громадянином Італійської Республіки - ОСОБА_1 , на підставі якого було підписано акт приймання-передачі від 20.10.2020.
Правовими підставами для визнання відповідних правочинів недійсними позивач визначив, зокрема, ст. ст. 92, 203, 207, 215, 216 Цивільного кодексу України та обставини відсутності волевиявлення позивача на укладення спірних договорів.
Водночас позивач вказав, що позовну вимогу про визнання недійсним договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 20.05.2016 спрямовано до відповідача 1, тоді як вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу 29,5% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Соларенерго” від 19.10.2020 №19-10/10 спрямовано до відповідача 2.
Відповідно до поданого до суду свідчення відповідач 2 зазначив, що він ніколи не укладав та не підписував з відповідачем 1 або з позивачем договір купівлі-продажу частини стаутного капіталу ТОВ “Соларенерго” (ідентифікаційний код 37744753) від 19.10.2020 №19-10/10, як і не підписував акта приймання-передачі частини в капіталі від 20.10.2020 та не уповноважував інших осіб на це.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідачем 1 не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи в частині вимог до відповідача 1 за наявними у ній матеріалами.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 16 ст. 202, ч.ч. 1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Поряд з тим позов, який у процесуальному сенсі є зверненням особи до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та які складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів. Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №924/1121/16.
Оцінка ж предмету заявленого позову, відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги. Аналогічну позицію викладено у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №924/831/17 та від 28.11.2019 у справі №910/8357/18.
Так, підставами недійсності договору договір управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 20.05.2016 визначено відсутність у позивача волевиявлення на укладення такого договору з огялду на те, що керівник позивача такий договір не підписував, а нотаріус не посвідчував відповідні дії з підписання і укладення вказаного договору.
Як слідує зі змісту наявної в матеріалх справи копії договору управління корпоративними правами та здійснення представництва від 20.05.2016, вказаний договір укладено та підписано від імені ТОВ ВТП “Галпласт+”, як установника управління, директором Шереметом В.Ю. та від імені ТОВ “УКРВДК “Екотехнологія”, як управителя, директором Каралкою Є.П., а пунктами 1, 4, 15 зазначеного правочину визначено, що:
- установник управління передає, а управитель приймає на себе повноваження з управління наступними корпоравтиними правами установника управління: долею в ТОВ “Соларенерго” код ЄДРПОУ 37744753;
- управитель має право від свого імені здійснювати щодо переданих йому корпоративних прав будь-які юридичні і фактичні дії на користь установника управління, в тому числі управитель може відчужувати корпоративні права або укладати відносно них договори застави;
- цей договір вважається укладеним і вступає в силу з моменту його нотаріального посвідчення і діє до 31.12.2021.
На вказаному вище договорі міститься відмітка приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Красія В.Я. про посвідчення підписів сторін і такого договору та реєстрації вказаних дій в реєстрі за №51.
Водночас згідно ст. 209 Цивільного кодексу України, в редакції станом на момент укладення договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 20.05.2016, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.
Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.
Приписами ч.ч. 1, 2, 5 ст. 52 Закону України «Про нотаріат» унормовано, що про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами або посадовими особами органів місцевого самоврядування, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій після того, як нотаріус зробить посвідчувальний напис на документі або підпише документ, що ним видається.
Кожна нотаріальна дія реєструється під окремим порядковим номером. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована, зазначається на документі, що видається нотаріусом, чи в посвідчувальному написі.
Запис у реєстрі є доказом вчинення нотаріальної дії.
З наявної в матеріалах справи копії реєстру для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Красія В.Я. (період з 11.01.2016 по 15.09.2016) слідує, що вказаний реєстр не містить запису про вчинення нотаріальної дії з посвідчення договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 20.05.2016 ані за номером 51, ані за будь-яким іншим номером у такому реєстрі.
Так, за номером 51 у відповідному реєстрі зареєстровано іншу нотаріальну дію, яка не має відношення до посвідчення договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 20.05.2016.
Враховуючи викладені обставини, а також відсутність доказів нотаріального посвідчення договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 20.05.2016 і невизнання позивачем обставин підписання ним такого договору, суд дійшов висновку про відсутність у сторін вказаного правочину волевиявлення на його укладення та недодержання вимог щодо форми відповідного правочину.
За таких обставин, оскільки договір управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 20.05.2016 укладено за відсутності волевиявлення сторін на таке укладення, без додержання вимог щодо форми відповідного правочину, суд дійшов висновку про наявність передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України підстав для визнання його недійсним.
З огляду вказаного вище, суд дійшов висновку про нормативну обґрунтованість та доказову підтвердженність, а отже задоволення вимоги ТОВ ВТП “Галпласт+” про визнання недійсним договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів, укладеного 20.05.2016 між ТОВ ВТП “Галпласт+” та ТОВ “Українська виробничо-дослідна компанія “Екотехнологія”, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красієм В.Я. та зареєстрованого в реєстрі за №51.
Стосовно вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 19.10.2020 №19-10/10 слід зазначити таке.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Зі змісту наявної в матеріалах справи копії договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 19.10.2020 №19-10/10 слідує, що вказаний правочин укладено від імені ТОВ ВТП “Галпласт+”, як продавця, відповідачем 1 - ТОВ “УКРВДК “Екотехнологія” на підставі договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красієм В.Я. від 20.05.2016, зареєстрованого в реєстрі за №51 з одного боку, та від імені громадянина Італійської Республіки Брацці ОСОБА_4 , як покупця, ОСОБА_5 .
Відповідно до пп. 1.1., 1.5. вказаного вище договору продавець передає у власність покупця частину частки у статутному (складеному) капіталі Товариства з омбменою відповідальністю «Соларенерго (код ЄДРПОУ 37744753), а покупець приймає та зобов'язується сплатити названу частку в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.
Загальний розмір частки продавця, що відчужується складає 29,5% статутного (складеного) каптіалу товариства, що становить 206 500,00 грн.
За таких обставин, у тому числі встановлених вище обставин недійсності договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 20.05.2016, суд дійшов висновку, що при підписанні договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 19.10.2020 №19-10/10 відповідач 1 не мав повноважень на вчинення такого правочину від імені позивача, що суперечить приписам ч. 1, ч. 3 ст. 237 ЦК України.
Враховуючи, що договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 19.10.2020 №19-10/10 укладено відповідачем 1 від імені позивача за відсутності підстав для такого представництва, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доказову доведеність наявності підстав для визнання такого договору недійсним.
Посилання ж позивача на неможливість підписання ОСОБА_1 зазначеного вище договору з огляду на відсутність обставин перетинання вказаною особою державного кордону України визнаються судом неспроможними, оскільки вказаний договір від імені ОСОБА_1 підписано представником за довіреністю, що попри те не спростовує встановлених вище судом обставин недійсності відповідного правочину.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини відсуності у відповідача 1 права на представництво позивача при укладенні правочину, суд дійшов висновку про задоволення вимоги ТОВ ВТП “Галпласт+” про визнання недійсним договору купівлі-продажу 29,5% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Соларенерго” від 19.10.2020 №19-10/10, підписаного від імені Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства “Галпласт+” Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська виробничо-дослідна компанія “Екотехнологія”, як управителем корпоративних прав позивача, та громадянином Італійської Республіки - ОСОБА_1 , на підставі якого було підписано акт приймання-передачі від 20.10.2020.
Що ж до вимоги позивача про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ ВТП “Галпласт+” 29,5% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю “Соларенерго” слід зазначити таке.
Приписами статей 328, 330 387, 388 ЦК України унормовано, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Так, за змістом вищевказаних нормативних приписів передбачено необхідність встановлення обставин вибуття майна із володіння власника, який вважає своє право власності порушеним та вимагає повернення майна, а не в особи, яка в подальшому здійснила продаж цього майна останньому набувачу.
Виходячи з системного аналізу наведеної норми, витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.
Предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то обставини, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, у тому числі не з його волі, перебування його в натурі у відповідача тощо.
Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.
Вказаний спосіб захисту орієнтований на захист безпосередньо права власності і не пов'язаний з будь-якими конкретними зобов'язаннями між власником і порушником. Зазначені у позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності позивача на витребуване майно, факт вибуття його з володіння, наявність спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.
За загальним правилом частини першої статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 334 ЦК України переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки; до передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19 викладено таку правову позицію:
- як передання майна зазвичай розуміють надання набувачу можливості користування майном, здійснювати панування над ним, мати у своєму господарстві, володіти майном, тому як передання частки у статутному капіталі товариства слід розуміти надання набувачу можливості здійснювати права учасника товариства;
- подальша державна реєстрація зміни складу учасників товариства та відображення нового складу учасників в ЄДРЮОФОПГФ має значення для третіх осіб, оскільки статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань установлено спростовану презумпцію відомостей, внесених до ЄДРЮОФОПГФ;
- з моменту державної реєстрації частки у статутному капіталі товариства за набувачем до нього переходить володіння часткою, набувач набуває статусу учасника товариства, що надає йому можливість реалізовувати права з частки, оскільки відповідно до частини першої статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. З цього ж моменту до набувача частки у статутному капіталі товариства переходить право власності на частку за договором, якщо інше не встановлено договором або законом;
- момент набуття права на частку у статутному капіталі (права власності) та момент набуття права з частки (права участі в господарському товаристві) різняться та можуть не збігатися у часі. Укладення правочину з відчуження частки у статутному капіталі є правовою підставою набуття права на частку (права власності на частку), а тому момент набуття права на частку може визначатися умовами такого правочину. Разом з тим моментом переходу корпоративних прав з частки у статутному капіталі, яка була передана іншій особі, є юридичний факт реєстрації в державному реєстрі зміни складу учасників за актом приймання-передачі, наданим однією із сторін.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 1, частини п'ятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» заявником є, зокрема:
- особа, яка набула частку (частину частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, особа, яка відчужила (передала) її, або уповноважена ними особа - у разі подання акта приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
- позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства чи судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача (витребування з його володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
Для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; документ про сплату адміністративного збору; один із таких відповідних документів, зокрема: акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Так, згідно законодавства, яке регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, право ініціювати реєстрацію змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства мають позивач або уповноважена ним особа (у разі ухвалення судового рішення про задоволення позову). Така реєстрація в державному реєстрі здійснюється (у тому числі за ініціативою позивача) з метою фіксації змін відомостей про юридичну особу, засвідчення державою таких змін, що відбулися на підставі відповідних юридичних фактів.
Зі встановлених судом вище обставин слідує, що належна позивачу частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Соларенерго” (ідентифікаційний код 37744753) у розмірі 29,5% вибула з володіння позивача поза його волею, на підставі недійсного договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 19.10.2020 №19-10/10, тоді як підписаний за таким договором акт приймання-передачі частки є документом для державної реєстрції змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ “Соларенерго”, що створює правову невизначеність у спірних правовідносинах, зокрема між позивачем та відповідачами в частині можливості вносити зміни до складу учасників товариства, як наслідок суть порушеного права позивача полягає у позбавленні його можливості володіти (користуватися) належною йому часткою, оскільки незаконним володільцем цієї частки є інша особа - ОСОБА_1 .
Отже, згідно ст. ст. 387, 388 ЦК України частка у статутному капіталі ТОВ “Соларенерго” (ідентифікаційний код 37744753) у розмірі 29,5% підлягає витребуванню у ОСОБА_1 на користь позивача.
За таких обставин суд дійшов висновку про обгрунтованість та задоволення вимоги позивача про витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства “Галпласт+” 29,5% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю “Соларенерго” (ідентифікаційний код 37744753).
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються судом на відповідача 1, оскільки спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій зазначеної сторони.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства “Галпласт+” (77000, Івано-Франківська обл., Рогатинський р-н, м. Рогатин, вул. Шашкевича, буд. 6, ідентифікаційний код 25069205) задовольнити.
2. Визнати недійсним договір управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів, укладений 20.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства “Галпласт+” (77000, Івано-Франківська обл., Рогатинський р-н, м. Рогатин, вул. Шашкевича, буд. 6, ідентифікаційний код 25069205) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська виробничо-дослідна компанія “Екотехнологія” (03164, місто Київ, вул. Булаховського, буд. 30-А, ідентифікаційний код 37833117), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красієм В.Я. та зареєстрованого в реєстрі за №51;
3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу 29,5% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Соларенерго” від 19.10.2020 №19-10/10, підписаний від імені Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства “Галпласт+” (77000, Івано-Франківська обл., Рогатинський р-н, м. Рогатин, вул. Шашкевича, буд. 6, ідентифікаційний код 25069205) Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська виробничо-дослідна компанія “Екотехнологія”(03164, місто Київ, вул. Булаховського, буд. 30-А, ідентифікаційний код 37833117), як управителем корпоративних прав позивача, та громадянином Італійської Республіки - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), на підставі якого було підписано акт приймання-передачі від 20.10.2020;
4. Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства “Галпласт+” (77000, Івано-Франківська обл., Рогатинський р-н, м. Рогатин, вул. Шашкевича, буд. 6, ідентифікаційний код 25069205) 29,5% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю “Соларенерго” (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, вул. Квітнева, будинок 15а, ідентифікаційний код 37744753).
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська виробничо-дослідна компанія “Екотехнологія” (03164, місто Київ, вул. Булаховського, буд. 30-А, ідентифікаційний код 37833117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства “Галпласт+” (77000, Івано-Франківська обл., Рогатинський р-н, м. Рогатин, вул. Шашкевича, буд. 6, ідентифікаційний код 25069205) 6810 (щість тисяч вісімсот десять) грн 00 коп. судового збору.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 13.10.2021.
Суддя В.А. Ярема