ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.10.2021Справа № 910/7573/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ»
на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛКО УКРАЇНА» (01135, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГРИГОРІЯ АНДРЮЩЕНКА, будинок 4-Г)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» (01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЖИЛЯНСЬКА, будинок 9 -11) стягнення заборгованості у розмірі 1 448 488 грн. 93 коп.
Представники:
від Стягувача: не з'явились;
від Боржника: не з'явились;
від приватного виконавця: Жаботинський І.В.;
від приватного виконавця: Полякова І.В. (представник на підставі ордеру);
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЛКО УКРАЇНА» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» про стягнення заборгованості у розмірі 1 448 488 грн. 93 коп.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 року по справі №910/7573/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛКО УКРАЇНА» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛКО УКРАЇНА» заборгованість у розмірі 1 199 538 грн. 32 коп., 3% річних у розмірі 13 004 грн. 71 коп., інфляційні у розмірі 50 968 грн. 45 коп., пеню у розмірі 54 962 грн. 28 коп., штраф у розмірі 119 953 грн. 83 коп. та судовий збір у розмірі 21 576 грн. 41 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 року по справі №910/7573/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛКО УКРАЇНА" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 грн. 00 коп. В іншій частині заяви відмовлено.
27.08.2021 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі №910/7573/21 Господарським судом міста Києва видано наказ.
06.09.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження №66654180, розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, стягнення з боржника основної винагороди, арешт коштів боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 року розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича по справі №910/7573/21 призначено на 15.09.2021 року.
14.09.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги.
14.09.2021 року та 15.09.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича надійшли заперечення на скаргу та заява про розгляд справи за відсутності приватного виконавця.
В судове засідання 15.09.2021 року представники не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином з урахуванням відсутності фінансування видатків на оплату послуг з пересилання поштових відправлень.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання боржника про відкладення розгляду скарги, відкладено розгляд скарги на 13.10.2021 року.
27.09.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від приватного виконавця надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми "EASYCON".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 року заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції буде здійснюватися за допомогою програми "EASYCON".
В судовому засіданні 13.10.2021 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Жаботинський Іван Володимирович та представник приватного виконавця заперечили проти задоволення скарги, просили суд відмовити в її задоволенні. В судове засідання представники стягувача та боржника не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується надсиланням на їх адреси телефонограм з повідомленням про час, дату, місце розгляду скарги, а також надсилання на офіційні електронні адреси стягувача та боржника ухвали суду від 15.09.2021 року.
Відповідно до частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Таким чином, неявка в судове засідання представників стягувача та боржника не перешкоджає розгляду скарги по суті.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що підлягає закриттю провадження у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» в частині визнання незаконними та скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича про стягнення з боржника основної винагороди, розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 30.08.2021 року, а в іншій частині скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича по справі №910/7573/21 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:
1) верховенства права;
2) обов'язковості виконання рішень;
3) законності;
4) диспозитивності;
5) справедливості, неупередженості та об'єктивності;
6) гласності та відкритості виконавчого провадження;
7) розумності строків виконавчого провадження;
8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;
9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. (п.1 ч. 1 ст. 3 Закону)
Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до статті 10 Закону заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. (ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»)
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 року по справі №910/7573/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛКО УКРАЇНА» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛКО УКРАЇНА» заборгованість у розмірі 1 199 538 грн. 32 коп., 3% річних у розмірі 13 004 грн. 71 коп., інфляційні у розмірі 50 968 грн. 45 коп., пеню у розмірі 54 962 грн. 28 коп., штраф у розмірі 119 953 грн. 83 коп. та судовий збір у розмірі 21 576 грн. 41 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 року по справі №910/7573/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛКО УКРАЇНА" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 грн. 00 коп. В іншій частині заяви відмовлено.
27.08.2021 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі №910/7573/21 Господарським судом міста Києва видано наказ.
30.08.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Жаботинським Іваном Володимировичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66654180 з примусового виконання наказу №910/7573/21 виданого 27.08.2021 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛКО УКРАЇНА» заборгованості у розмірі 1 199 538 грн. 32 коп., 3% річних у розмірі 13 004 грн. 71 коп., інфляційних у розмірі 50 968 грн. 45 коп., пені у розмірі 54 962 грн. 28 коп., штрафу у розмірі 119 953 грн. 83 коп. та судового збору у розмірі 21 576 грн. 41 коп.
30.08.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Жаботинським Іваном Володимировичем було винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, стягнення з боржника основної винагороди, арешт коштів боржника.
При зверненні до суду з вказаною скаргою Відповідач зазначав, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 року у справі №910/7573/21 на момент відкриття виконавчого провадження не набрало законної сили, оскільки 25.08.2021 року на адресу Північного апеляційного господарського суду було направлено апеляційну скаргу на рішення суду, 30.08.2021 року апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В судовому засіданні 04.08.2021 року, в якому були присутні представники Сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду з оголошенням дати складання повного тексту рішення. Повний текст рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 року у справі №910/7573/21 був складений 06.08.2021 року, а тому вказане рішення відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили 27.08.2021 року.
Крім того, як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 року у справі №910/7573/21 було оприлюднено на сайті 09.08.2021 року.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
За таких підстав, у разі неотримання повного тексту рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 року у справі №910/7573/21, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» мало доступ до судових рішень та можливість ознайомитись з рішенням суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) й вчасно подати апеляційну скаргу.
Згідно з ч.1 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
З огляду на викладене, після набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 року у справі №910/7573/21 Судом 27.08.2021 року було видано Наказ.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.08.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» засобами поштового зв'язку було надіслано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 року у справі №910/7573/21 до Північного апеляційного господарського суду.
Відповідно до п.п.17.5 п.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
За змістом ст.91 Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діяла до 15.12.2017, апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу. Місцевий господарський суд у триденний строк надсилає одержану апеляційну скаргу разом зі справою відповідному апеляційному господарському суду.
Як вбачається з інформації Діловодства спеціалізованого суду, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 року у справі №910/7573/21 була отримана Північним апеляційним господарським судом 30.08.2021 року.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 у справі № 910/7573/21 залишено без руху.
Враховуючи те, що Відповідачем було подано апеляційну скаргу безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду всупереч вимог Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а не через суд першої інстанції, а також те, що з Діловодства спеціалізованого суду не вбачалось інформації щодо апеляційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 року у справі №910/7573/21 станом на момент набрання рішення законної сили, Судом було видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 року у справі №910/7573/21 не помилково, а у точній відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.
За таких підстав, Суд приходить до висновку, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Жаботинським Іваном Володимировичем було правомірно винесено постанову від 30.08.2021 року про відкриття виконавчого провадження №66654180 з примусового виконання наказу №910/7573/21 виданого 27.08.2021 року відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» та в межах наданих повноважень, у зв'язку з відсутністю доказів виконання боржником судового рішення.
Що стосується вимог скарги в частині визнання незаконною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 30.08.2021 року, Суд зазначає, що при зверненні до суду з вказаною скаргою Скаржником жодним чином не обґрунтовано в чому полягає невідповідність вказаної постанови вимогам чинного законодавства України.
При цьому Суд звертає увагу, що звертаючись до суду, сторона виконавчого провадження зобов'язана обґрунтувати, а суд, в свою чергу, зобов'язаний встановити, яке саме право скаржника як сторони виконавчого провадження порушено та підлягає захисту в порядку судового контролю за виконанням. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень правовий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує господарське судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів сторони виконавчого провадження - є неприпустимим. Саме по собі порушення норм законодавства ще не є достатньою підставою для задоволення скарги в порядку судового контролю; необхідно також довести та встановити порушення прав саме скаржника як сторони виконавчого провадження. Таким чином, якщо державний виконавець порушив встановлений порядок вчинення виконавчих дій, проте при цьому не порушив права скаржника (скаржник не обґрунтував, а суд не встановив порушення прав саме скаржника, а не будь-якої іншої особи), - то така скарга задоволенню не підлягає.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 р. у справі № 904/7326/17.
Суд зазначає, що на момент розгляду даної скарги приватним виконавцем Виконавчого округу м. Києва Жаботинським Іваном Володимировичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №66654180 від 02.09.2021 року у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, а тому при розгляді даної скарги Судом не встановлено порушення прав боржника у даному випадку.
За таких підстав, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича по справі №910/7573/21 в частині визнання незаконними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, арешт коштів боржника є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Що стосується вимог скарги в частині визнання незаконними та скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича про стягнення з боржника основної винагороди, розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 30.08.2021 року, Суд зазначає.
Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частини першої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону N 1404-VIII закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справі N 921/16/14-г/15 (провадження N 12-93гс18) та у справі N 127/9870/16-ц (провадження N 14-166цс18).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що оскарження постанови приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди, розмір мінімальних витрат виконавчого провадження підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» в частині визнання незаконними та скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича про стягнення з боржника основної винагороди, розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 30.08.2021 року не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Таким чином, провадження у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» в частині визнання незаконними та скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича про стягнення з боржника основної винагороди, розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 30.08.2021 року підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон) встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Отже, у зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Європейського суду з прав людини з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.
У рішенні у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.
У рішенні у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 Європейський суд з прав людини зазначив, що право, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.
Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини no. 15729/07, від 05.07.2012).
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно зі ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича по справі №910/7573/21 в частині визнання незаконними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, арешт коштів боржника.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 231, 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» в частині визнання незаконними та скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича про стягнення з боржника основної винагороди, розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 30.08.2021 року - закрити.
2. У задоволенні іншої частини скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича по справі №910/7573/21 - відмовити.
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Дата підписання та складання повного тексту ухвали:13 жовтня 2021 року.
Суддя О.В. Чинчин