ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
м. Київ
13.10.2021Справа № 910/14810/21
за заявою ОСОБА_1
(ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність боржника фізичної особи
Суддя Омельченко Л.В.
Без виклику (повідомлення) учасників справи
Фізична особа ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) звернулась до Господарського суду м. Києва із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 було прийнято заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, підготовче засідання суду призначено на 04.10.2021 о 12:45, зобов'язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої нею заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, заборонено фізичній особі ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) відчужувати належне йому майно, копію ухвали направлено боржнику, арбітражному керуючому Бандуристому Руслану Сергійовичу, органу державної виконавчої служби, органу з питань банкрутства.
04.10.2021 через відділ діловодства суду від арбітражного керуючого Бандуристого Р.С. надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за його відсутності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), уведено процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 22.06.2017 № 1793), вжито заходів для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони фізичній особі ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) укладати правочини (договори) та заборони розпоряджатися його нерухомим майном, установлено керуючому реструктуризацією боргів боржника строк до 03.11.2021 (включно) для подачі до Господарського суду м. Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду, зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів боржника у строк до 04.12.2021 провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість, установлено керуючому реструктуризацією боргів боржника строк до 04.01.2022 для підготовки та подання до Господарського суду м. Києва плану реструктуризації боргів боржника, уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), припинено нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов'язаннями фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) з 04.10.2021, установлено, що строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) настав з 04.10.2021, встановлено, що будь-яке відчуження та розпорядження майном фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) здійснюється виключно в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, зобов'язано ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) надати керуючому реструктуризацією боргів боржника та суду відомості щодо дати народження члена його сім'ї, а саме: матері - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) для отримання інформації про доходи та про майно, задеклароване цією особою при перетині кордону, відкриті рахунки боржника у банківських установах та інформацію про перетинання державного кордону за останні три роки, оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), визначено дату проведення попереднього судового засідання на 10.11.2021 об 11:15. Засідання суду відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, зал судових засідань № 12.
11.10.2021 через відділ діловодства суду від керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Бандуристого С.С. надійшла заява про забезпечення вимог шляхом: накладення арешту на майно майнового поручителя боржника та іпотекодавця, а саме квартиру АДРЕСА_1 , заборони фізичній особі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) відчужувати майно, заборони кредитору - Акціонерному товариству «Правекс Банк» (ідентифікаційний код: 14360920) вчиняти будь-які реєстраційні дії з нерухомим майном майнового поручителя боржника та іпотекодавця, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
Розглянувши подану керуючим реструктуризацією боргів боржника заяву, суд відмовляє в її задоволенні з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до положень ст. 118 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд має право за вмотивованим клопотанням сторін у справі про неплатоспроможність чи за своєю ініціативою вжити заходів для забезпечення вимог кредиторів. Заходи для забезпечення вимог кредиторів вживаються господарським судом у порядку та на умовах, визначених у Книзі третій цього Кодексу. До заходів для забезпечення вимог кредиторів належать, зокрема: заборона боржнику укладати правочини (договори); зобов'язання боржника передати майно, інші цінності на зберігання третім особам; вчинення або утримання від вчинення певних дій; заборона боржнику розпоряджатися його нерухомим майном та цінними паперами; накладення арешту на конкретне майно боржника; інші заходи для збереження майна боржника; заборона виїзду боржника за кордон.
Відповідно до положень ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.
Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
Господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання зазначених обставин, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною першою ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Суд також звертає увагу на те, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з приписами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Одночасно, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається із заяви керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Бандуристого Р.С., він вказує на існування істотних ризиків втрати боржником та членами його сім'ї квартири, яка є єдиним місцем проживання боржника, проте не наводить належних доводів, які б вказували на те, що забезпечений кредитор буде намагатись реалізувати вказане майно з метою погашення своєї заборгованості.
Поряд із цим, судом також зазначається, що Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 було серед іншого уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), припинено нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов'язаннями фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) з 04.10.2021, установлено, що строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) настав з 04.10.2021, установлено, що будь-яке відчуження та розпорядження майном фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) здійснюється виключно в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства.
При цьому, до заяви про забезпечення вимог не надано належних та допустимих доказів того, що вказана квартира є єдиним місцем проживання боржника, належить йому на праві власності, а також доказів вчинення АТ «Правекс Банк» дій щодо її продажу.
За таких обставин, враховуючи викладене вище, зважаючи на те, що заявником не доведено, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективно захистити або поновити порушені чи оспорювані права або інтереси боржника, суд дійшов висновку про необхідність відмови арбітражному керуючому у задоволенні поданої заяви про забезпечення вимог.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства та статтями 136, 137, 138 - 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України України, суд
1. У задоволенні заяви арбітражного керуючого Бандуристого Р.С. про вжиття заходів забезпечення вимог - відмовити.
Ухвала набрала законної сили 13.10.2021 може бути оскаржена у порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.В. Омельченко