ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.10.2021Справа № 910/16292/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Арстак" про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арстак"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 3564690,36 грн.
без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Арстак" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення за договором поставки від 23.07.2021 № 53-129-01-21-02310 основного боргу в розмірі 3551941,72 грн. та 12748,64 грн. трьох процентів річних.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Арстак" про забезпечення позову повернуто заявнику.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
12.10.2021 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову.
На обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що відповідач прострочив сплату грошових коштів у розмірі 3551941,72 грн. та взагалі не розрахувався за отриманий товар. Зважаючи на те, що за відомостями з сайту «Судова влада України» відповідач заборгував також багатьом іншим підприємствам, позивач вважає, що це може поставити під загрозу виконання судового рішення в даній справі в разі задоволення позову.
Таким чином, позивач просив забезпечити позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 3564690,36 грн., що знаходяться на рахунках відповідача IBAN: НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк» та IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк».
За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позов. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 ГПК України).
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
При цьому, системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17, та положень частини 1 статті 136 і 137 ГПК України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 ГПК України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
По суті, подана заявником заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ускладнення чи унеможливлення в майбутньому виконання судового рішення в даній справі. При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні статей 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов'язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову, та які би свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Жодні докази, які можуть підтвердити припущення позивача щодо можливого зменшення чи зникнення майна відповідача під час розгляду справи, позивачем до суду не подані.
Суд також зауважує, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 ГК України).
Отже, позивач з урахуванням закріпленої статтями 6, 627 ЦК України свободи договору та вибору контрагентів на власний ризик укладав відповідний договір поставки від 23.07.2021 № 53-129-01-21-02310 з відповідачем. Відтак, наявність ризиків при здійснені позивачем господарської діяльності не є безумовною підставою для застосування заходів забезпечення позову.
Таким чином, саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на невиплату боргу та потенційну неможливість повернення відповідачем грошових коштів у розмірі суми заборгованості не може свідчити про утруднення та/або неможливість виконання рішення у справі в разі задоволення позову.
При цьому, наявність судових проваджень щодо стягнення з відповідача заборгованості за іншими зобов'язаннями перед іншими суб'єктами господарювання не є тією обставиною, з якою законодавство пов'язує необхідність застосування заходів забезпечення позову.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що в разі невжиття відповідних заходів до забезпечення позову виконання рішення суду може бути утруднено чи його виконання у майбутньому взагалі стане неможливим, як і поновлення прав позивача, що дало би змогу визнати припущення заявника обґрунтованими.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про вжиття заявлених нею заходів забезпечення позову в даній справі.
Керуючись статтями 140, 234, 235 ГПК України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Арстак" про забезпечення позову відмовити повністю.
Ухвала набирає законної після її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Дата підписання: 13.10.2021 року.
Суддя К.В. Полякова