Ухвала від 07.10.2021 по справі 910/18388/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.10.2021Справа № 910/18388/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали заяви приватного акціонерного товариства «ВФ Україна»

про відстрочення виконання рішення

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до приватного акціонерного товариства «ВФ Україна»

про виселення,

Представники:

від заявника Коцар О.С.

від позивача Максюта Е.А.

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2021 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про виселення приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» в примусовому порядку з орендованого державного нерухомого майна загальною площею 28,00 кв.м., що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1 (що перебуває на балансі державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка»).

10.06.2021 суд видав відповідний наказ.

Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» звернулося до суду з заявою про відстрочення виконання рішення суду до 01.12.2021.

Виконання рішення про повернення нерухомого майна, на якому розміщена станція та обладнання, яка є ключовим сегментом мобільної мережі України, та демонтаж якої призведе до відсутності зв'язку та Інтернету 4G на перехресті вул. Васильківська - проспект Голосіївський - вул. Голосіївська, що є важливою транспортною розв'язкою, та призведе до порушення роботи світлофорів, що обслуговуються комунальним підприємством «Центр організації дорожнього руху», в цьому районі, які працюють за допомогою GSM-шлюзу (sim-карток) через мобільну мережу Vodafone.

Крім того перенесення цієї базової станції вимагає перепланування та внесення в роботу та проектування всієї мережі та сталого трафіку, приватному акціонерному товариству «ВФ Україна» необхідно вчинити значний перелік трудо- та часовмістких процедур та понести фінансові витрати, зокрема:

- отримати в Управлінні Держчастотнагляду дозвіл на використання радіочастот;

- здійснити розробку, узгодження та виконання проектних робіт щодо нового об'єкту;

- підібрати та отримати дозволи на використання нової ділянки у відповідних міністерствах та відомствах;

- взяти участь у державних тендерах та укласти через офіційний майданчик електронної системи публічних закупівель України ProZorro новий договір оренди;

- здійснити розрахунок санітарних зон згідно з вимогами Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань (ДСН 239-96) та топографії місцевості;

- здійснити закупівлю, доставку та тестування обладнання у закордонного постачальника;

- укласти договір з ліцензіатом на підключення та постачання електроенергії;

- виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву та запуску нової базової станції;

- здійснити перебудову всієї радіорелейної мережі;

- здійснити перемаршрутизацію стратегічних абонентів для забезпечення сталого зв'язку та Інтернету у цьому регіоні;

- налагодити, протестувати та перезапустити зв'язок з іншими операторами;

- демонтувати станцію із залученням спецтехніки та фахових спеціалістів.

Позивач заперечив проти задоволення заяви та зазначив, що боржнику ще з 2018 року було достеменно відомо про закінчення терміну дії договору оренди державного майна, тому відповідач мав достатнього часу для визначення нового місця розташування обладнання. Крім того відповідач не надав жодних доказів неможливості користуватися іншими станціями у тому ж мікрорайоні або ж доказів фактичної роботи відповідача, спрямованої на перенесення технічних станцій (підписання договорів оренди з підрядними організаціями тощо).

У свою чергу заявник зазначив, що забезпечував сталим мобільним зв'язком та Інтернетом зону покриття базової станції, розміщеної за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, яка крім того є частиною сталої мережі по місту Києву, розробка та побудова якої почалась з 1998 року.

Сама базова станція знаходилась за зазначеною адресою ще з 2004 року (тобто ще до підписання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4438 від 01.09.2009), про що свідчить:

- попереднє погодження ГДСЛ м. Києва від 09.03.2004;

- висновок на проект будівництва від 10.03.2004;

- акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 10.08.2004; експертний висновок ГУ МНС України в м. Києві від 08.08.2005.

До часу звернення позивача з позовом до суду базова станція забезпечувала сталу роботу мобільної мережі.

Крім того розміщена базова станція забезпечує підтримку телекомунікаційної мережі відповідно до договору № 295379951097 про надання телекомунікаційних послуг від 27.01.2021, укладеного між заявником та комунальним підприємством «Центр організації дорожнього руху», на підставі якого забезпечується безперебійна робота світлофорів у цьому регіоні.

На підтвердження вчинення дій на повернення майна заявник надав копію акту приймання-передачі (повернення майна) частини орендованих приміщень від 05.10.2021, а саме: частини приміщення технічного поверху площею 13 кв м. за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1. Також заявник надав свою заяву від 01.06.2021 на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про намір укласти договір оренди державного нерухомого майна загальною площею 25,00 кв.м. (частина приміщення технічного поверху площею 13,00 кв.м. та частина даху площею 12,00) будівлі корпусу № 6, за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, з метою розміщення технічних засобів та 3-х антен оператора телекомунікацій, який надає послуги з рухомого (мобільного) зв'язку.

Відповідно до ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З приписами ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.

На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00).

При вирішенні питання строку відстрочки суд вважає, що відстрочення до 01.11.2021 не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення. Відстрочення матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача та відстрочення виконання рішення у цій справі до 01.11.2021.

На підставі викладеного та керуючись статтями 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити частково заяву приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про відстрочку виконання рішення суду.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі № 910/18388/20 до 01.11.2021.

Ухвала набрала законної сили 07.10.2021.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, протягом 10 днів з дня підписання суддею ухвали.

Повний текст ухвали складено 13.10.2021.

Суддя С. А. Ковтун

Попередній документ
100304754
Наступний документ
100304756
Інформація про рішення:
№ рішення: 100304755
№ справи: 910/18388/20
Дата рішення: 07.10.2021
Дата публікації: 18.10.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (03.09.2021)
Дата надходження: 03.09.2021
Предмет позову: про примусове виселення
Розклад засідань:
16.12.2020 11:00 Господарський суд міста Києва
20.04.2021 13:20 Північний апеляційний господарський суд
20.09.2021 17:00 Господарський суд міста Києва
07.10.2021 10:20 Господарський суд міста Києва