ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.10.2021Справа № 910/11118/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»
до Приватне акціонерне товариство «Арсенал Страхування»
про стягнення 256 403, 93 грн.
Без повідомлення учасників справи.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 256 403, 93 грн.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
16.08.2021 від Приватне акціонерне товариство «Арсенал Страхування» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суддя Алєєва І.В. перебувала у відпустці з 09.08.2021 по 03.09.2021.
У відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Відповідно до ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
При цьому Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника Рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України № 4469/07 від 02.05.2013 та Рішення Європейського Суду з прав людини від 15.03.2012 Папазова та інші проти України, (заява № 32849/05 від 19.08.2005, №20796/06 від 19.04.2006, №14347/07 від 20.03.2020, №40760/07, від 08.08.2007).
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 06.12.2018 у справі № 5011-46/18261-2012.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (далі - Позивач/Страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Арсенал Страхування» (далі - Відповідач/Страховик) було укладено Договір добровільного страхування відповідальності автомобільного перевізника №03/20-СМР/К/01 від 19.05.2020 (далі - «Договір»).
Предметом зазначеного договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з відшкодування шкоди, заподіяної Страхувальником життю, здоров'ю, працездатності, майну третіх осіб (Потерпілих осіб), включаючи власників вантажу, під час здійснення перевезень вантажу.
Згідно з умовами Договору (розділ 3) у Страхувальника застраховані майнові інтереси за страховим ризиком «відповідальність за загибель, пошкодження або втрату вантажу, прийнятого до перевезення», ліміт відповідальності за яким на один страховий випадок становить 2 679 470, 00 грн./100 000, 00 доларів США. У тому числі за даним ризиком передбачена безумовна франшиза у розмірі 26 794, 70 грн./1 000,00 доларів США по вантажах підвищеного ризику - 13 397, 35 грн./500, 00 доларів США - по інших вантажах, а також 5% від ліміту, зазначеного у п. 3.3 Договору, що становить 133 973, 50 грн./5 000, 00 доларів США, у разі крадіжки, грабежу, розбою, пожежі.
Як зазначає позивач у позовній заяві, вночі з 22 на 23 березня 2021 року під час переміщення товару, що здійснювалося уповноваженим на те працівником Позивача, на вантажному автомобілі МАН держ. номер НОМЕР_1 та напівпричепі ізотермічному KOGEL держ. номер НОМЕР_2 , Позивачу було заподіяно матеріальну шкоду шляхом вчинення невстановленими особами крадіжки частини вантажу, що переміщався. За даним фактом порушено кримінальне провадження за № 12021181140000032 від 23.03.2021 року, слідство ведеться Відділенням поліції №7 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області.
У зв'язку зі скоєнням крадіжки та враховуючи наявність чинного Договору, Позивач звернувся до Відповідача з метою отримання страхового відшкодування, надавши Страховику документи, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків у відповідності до п. 12.1 Договору, на що Страхувальник в електронному листі отримав пропозицію надати відповідно до умов Договору перелік документів.
На виконання умов договору, позивачем 01.04.2021 р. на електронну адресу Начальника відділу врегулювання немоторних і специфічних збитків регіональної мережі були надіслані наступні документи: скан-копія Договору добровільного страхування відповідальності автомобільного перевізника №03/20-СМР/К/01 від 19.05.2020 ; скан-копія Довідки про балансову вартість №73 від 25.03.2021 ; скан-копія Наказу № Т-89 від 22.03.2021; скан-копія Акту про розбіжності №1 від 23.03.2021 ; скан-копія Видаткової накладної №АП-17-0036 від 22.03.2021 ; скан-копія Товарно-транспортної накладної №АП-17-0501 від 22.03.2021 ; скан-копія Накладної на переміщення №АП-05-0261 від 22.03.2021 ; скан-копія Акту №АП-05-0316 приймання-передачі товару з відповідального зберігання від 22.03.2021 ; скан-копія Товарно-транспортної накладної №АП-05-1189 від 22.03.2021 ; скан-копія Накладної на переміщення №АП-05-0262 від 22.03.2021 р; скан-копія Акту №АП-05-0315 приймання-передачі товару з відповідального зберігання від 22.03.2021; скан-копія Товарно-транспортної накладної №АП-05-1190 від 22.03.2021 ; скан-копія Витяг з ЄРДР від 23.03.2021.
В подальшому 02.04.2021 були надіслані наступні документи: скан-копія Пояснювальної записки ТОВ «Хімагромаркетинг» про обставини настання страхового випадку за вих. №80 від 02.04.2021 ; скан-копія Акта №АП-17-0031 приймання-передачі товару з відповідального зберігання від 22.03.2021 ; скан-копія Акта №АП-17-0030 приймання-передачі товару з відповідального зберігання від 22.03.2021, 13.04.2021 було надіслано документи : скан-копія Довідки про балансову вартість №90 від 12.04.2021; скан-копія Контракту№139 від 29.12.2017 р. з додатком; скан-копія Договору №32 від 08.07.2019 р. з додатком; скан-копія Договору №3 від 05.02.2020 р. з додатком; скан-копія Договору №79 від 27.11.2020 р. з додатком та 14.04.2021 на електронну адресу уповноважених осіб ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» були надіслані наступні документи: скан-копія Договору відповідального зберігання №ВЗ-21-МЛС від 01.01.2021 ; скан-копія Договору відповідального зберігання №ВЗ-21-ДА від 01.01.2021 ; скан-копія Договору відповідального зберігання №30262667 від 01.12.2021 ; скан-копія Довідки стосовно переміщення товару за вих. №93 від 14.04.2021.
Підпунктом 13.9.1. Договору передбачено, що рішення про виплату або відмову в виплаті страхового відшкодування приймається Страховиком протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з дня надання Страхувальником або іншими особами, у яких були запитані документи, які відносяться до страхового випадку, всіх необхідних документів і відомостей про обставини настання страхового випадку та розмір завданих збитків.
13.05.2021 на електронну адресу уповноважених працівників ТОВ «Хімагромаркетинг» була надіслана письмова відповідь щодо відмови у здійсненні страхового відшкодування, оскільки «розмір збитків визначається на підставі п. 13.8.1.1 Договору - «збитки Потерпілої особи в розмірі вартості вантажу у випадку загибелі або втрати вантажу, або суми, на яку понизилася його вартість у випадку пошкодження вантажу, але не більше 8,3 З SDR (спеціальних прав запозичення, що відповідають визначенню Міжнародного валютного фонду) за 1 кг втраченої ваги брутто»
Курс на дату події 8,33SDR=11,89$.
Згідно з наданими даними загальна маса викрадених ТМЦ складає 170 кг.
Збиток складає 170 кг* 11,89$/кг=2 021, 30$.
Франшиза згідно з п. 3.4 Договору - 5% від ліміту, вказаного в п. 3.3 Договору=5%* 100 000,00$ = 5 000,00$
Таким чином, розмір франшизи більше розміру збитків, тобто страхове відшкодування дорівнює нулю.
Позивач не погоджується з відмовою відповідача у виплаті страхового відшкодування з огляду на те, що предметом договору є майнові інтереси, пов'язані із відшкодуванням шкоди, заподіяної Страхувальником, включаючи власників вантажу, під час здійснення перевезень вантажу. Так відповідно до п. 3.4.1. Договору добровільного страхування відповідальності автомобільного перевізника №02/20-СМР/К/01 передбачено, що за Договором застрахований страховий ризик щодо відповідальності за загибель, пошкодження або втрату вантажу, прийнятого до перевезення. Втрата вантажу в межах Цивільного кодексу України (відповідно до ст. 924) - це не лише його фізична загибель, а й невидача вантажу одержувачу протягом установлених транспортним законодавством строків; псування вантажу - це погіршення його якостей (хімічних, біологічних властивостей); ушкодження вантажу - це зміна його фізичних властивостей (механічні поломки, дефекти, бій); нестача вантажу - доставка вантажу одержувачу в меншій кількості, ніж оголошено до перевезення.
Крім того, зазначає про те, що в матеріалах справи міститься витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно з відомостями якого за фактом події відкрите кримінальне провадження за ч. З ст. 185 Кримінального кодексу України, тобто за фактом здійснення крадіжки, поєднаної з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; або такої, що завдала значної шкоди потерпілому. Таким чином, наявні всі факти, що свідчать про скоєння злочину невстановленими особами, адже наявний об'єкт, у який було здійснене проникнення, тобто місце, де тимчасово зберігалося майно і яке мало відповідні засоби охорони від доступу сторонніх осіб (напівпричеп Когель НОМЕР_2 ), а також факт викрадення майна - засобів захисту рослин на загальну суму у розмірі 256 403,93 грн, що підтверджується балансовою довідкою, а також іншими документами, у тому числі товарно-транспортними та видатковими накладними.За вказаними наведеними фактами Відділенням поліції №7 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження саме щодо викрадення майна, а не його втрати чи загибелі.
Пунктом 3.7 Договору передбачений спеціальний субліміт страхових відшкодувань по всіх вантажах підвищеного ризику при крадіжці, грабежі, розбої, що становить 25 000, 00 доларів США/619 897, 50 гривень по кожному та будь-якому випадку.
Позивач наголошує на тому, що розмір збитків був вирахуваний на підставі страхового ризику, пов'язаного із загибеллю, пошкодженням або втратою товару, хоча у п. 3.6 Договору фігурує безумовна франшиза у розмірі 5% від ліміту, зазначеного у п. 3.5 Договору, тобто розмір безумовної франшизи становить 5000 доларів США у разі здійснення крадіжки, грабежу, розбою, пожежі, позивач вважає, що його права на страхове відшкодування були порушені у зв'язку з невірним застосуванням механізму розрахунку страхового відшкодування, а також вважає за необхідне здійснювати перерахунок збитків з урахуванням викладених обставин, беручи до уваги п. 3.4 Договору, яким передбачена спеціальна безумовна франшиза у випадку крадіжки, грабежу, розбою, пожежі, а також зважаючи на п. 3.5 Договору, яким передбачений спеціальний субліміт страхових відшкодувань при крадіжці, грабежі, розбої, та сплатити страхове відшкодування у розмірі вартості вантажу (з урахуванням франшизи, що вказана у п. 3.6 Договору).
Таким чином, сума страхового відшкодування, яка повинна бути стягнута із Відповідача, становить 256 403, 93 грн - 133 973, 50 грн (безумовна франшиза, що становить 5% від ліміту п. 3.3.) = 122 430, 43 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З урахуванням змісту ст. 979 ЦК України та ст. 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватися судом у кожному конкретному випадку.
Чинним цивільним законодавством не визначений строк виконання одним страховиком зобов'язання по відшкодуванню іншому страховику шкоди, однак, цей строк пов'язаний з моментом пред'явлення відповідною особою (в даному випадку страховиком) вимоги до відповідача.
Однак враховуючи, те що Договіром добровільного страхування відповідальності автомобільного перевізника №03/20-СМР/К/01 від 19.05.2020, а саме п. 13.9.3.2 встановлено, що якщо відповідними органами внутрішніх справ порушено кримінальне провадження проти Потерпілої особи та/або ведеться розслідування обставин страхового випадку. Відшкодування не виплачується до закінчення розслідування.
Таким чином, оскільки позивачем не було надано відповідного рішення компетентних органів (не лише в межах кримінального провадження, а зокрема і рішенням суду), яким було б встановлено протиправні дії винних осіб у вчинені правопорушення, на яке посилається позивач, а тому у Приватного акціонерного товариства «Арсенал Страхування» не виникло обов'язку як у страховика відшкодувати збитки завдані майну страхувальника.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва