ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
13.10.2021Справа № 910/16409/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до фізичної особи-підприємця Випущенко Людмили Миколаївни про стягнення 4 919, 85 грн,
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення 4 919, 85 грн з фізичної особи-підприємця Випущенко Людмили Миколаївни.
Розглянувши матеріали позову суд дійшов висновку, що вказана позовна заява підлягає направленню до господарського суду за територіальною підсудністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 ГПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
З наведеним правом кореспондується обов'язок, передбачений ч. 9 цієї ж статті, згідно якої, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Так, згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день постановлення цієї ухвали, місцезнаходженням відповідача у справі, фізичної особи-підприємця Випущенко Людмили Миколаївни, є наступна адреса: АДРЕСА_1 .
Подаючи позов до Господарського суду міста Києва, заявник керувався частиною 5 статті 29 ГПК України, вказуючи, що грошові зобов'язання згідно Договору виникли з правовідносин щодо поставки товару, у тому числі і в місті Києві.
Так, згідно з ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Правило територіальної підсудності, закріплене у ч. 5 ст. 29 ГПК України, є прикладом підсудності, яка застосовується для деяких позовів, особливий характер яких обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред'явити позов не лише в судах за місцем проживання відповідача, тобто у порядку застосування положень загальної територіальної підсудності, але і в інших судах.
Визначена ч. 5 ст. 29 ГПК України підсудність за місцем виконання договору не залежить від сторін договору і можливої зміни ними свого місця проживання, не надає жодній із сторін переваг порівняно з іншою.
Правила визначення місця виконання зобов'язання передбачено ст. 532 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання; 4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника. Зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Правила ст. 532 Цивільного кодексу України застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена (наприклад, п. 4 ч. 1 ст. 532) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
З матеріалів позову вбачається, що спір у справі виник з правовідносин за Договором № 84/ВЗЗ-2020 від 23.07.2020 щодо поставки товару.
Судом встановлено, що положеннями цього договору не визначено місце його виконання та специфіка правовідносин не передбачає його виконання у конкретному місці.
В контексті викладеного слід зауважити, що позивач помилково ототожнює поняття «місце виконання договору» та «місце поставки».
Поряд із цим, суд зазначає, що видаткові накладні, якими позивач обґрунтовує вимоги про стягнення пені, складались у м. Полтава, у зв'язку чим суд вважає хибними доводи позивача про можливість застосування альтернативної підсудності, закріпленої у ч. 5 ст. 29 ГПК України.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Таким чином, встановивши, що позов пред'явлено до відповідача, місцезнаходженням якого є місто Полтава, враховуючи правила територіальної підсудності за місцезнаходженням відповідача, встановлені ч. 1 ст. 27 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовна заява Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України разом з доданими до неї документами підлягає передачі за підсудністю до Господарського суду Полтавської області.
Керуючись ст.ст. 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до фізичної особи-підприємця Випущенко Людмили Миколаївни про стягнення 4 919, 85 грн передати за підсудністю до Господарського суду Полтавської області (36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Зигіна, буд. 1).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, що передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Комарова