ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.10.2021Справа № 910/16309/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ-АГРО-ТРЕЙД» про скасування заходів забезпечення позову,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМІНЬ» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, у якій просило суд до пред'явлення позову вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на врожай сільськогосподарської культури соняшника 2021 року врожаю, що належить заявнику та знаходиться на наведених у заяві земельних ділянках, загальною площею 168,9 га, які обробляються та перебувають у користуванні заявника, без обмеження права Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІНЬ» збирати такий врожай;
- накладення арешту на врожай сільськогосподарської культури кукурудзи 2021 року врожаю, що належить заявнику та знаходиться на наведених у заяві земельних ділянках, загальною площею 558,1837 га, які обробляються та перебувають у користуванні заявника, без обмеження права Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІНЬ» збирати такий врожай.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІНЬ» про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено, внаслідок чого вжито відповідні заходи.
12.10.2021 в електронній формі від Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ-АГРО-ТРЕЙД» надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2021.
Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про необхідність його повернення заявникові без розгляду з наступних підстав.
За приписом частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 ГПК України.
Принцип диспозитивності передбачає, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 14 ГПК України).
Порядок скасування заходів забезпечення позову врегульовано статтею 145 ГПК України, згідно ч. 1 якої, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Водночас положення зазначеної статті не містять вимог до клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Виходячи із загальних принципів судочинства, в тому числі верховенства права, названого в п. 1 ч. 3 ст. 2 цього Кодексу, суд вважає за можливе застосувати аналогію закону, а саме положення ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, в якій встановлено вимоги до заяви про забезпечення позову.
Так, згідно частини першої цієї статті заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і підписується заявником.
Ці приписи кореспондуються з положеннями статті 42 ГПК України про те, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (частина восьма цієї статті).
Зазначені положення засвідчують обов'язковість та безумовність вимоги господарського процесуального закону стосовно підписання документів власноручним або електронним цифровим підписом позивача (його представника) або особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, як підтвердження справжньої волі позивача на настання відповідних правових наслідків станом на час звернення до суду із позовом, отже дотримання принципу диспозитивності господарського судочинства.
Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (ч. 7 ст. 139 ГПК України).
Таким чином, клопотання про скасування заходів забезпечення позову має містити підпис заявника або його представника. При цьому, таке клопотання має бути підписано власноручно, відтворення підпису за допомогою факсиміле або інших технічних засобів відтворення зображення підпису процесуальним законом не допускається. З урахуванням положень частини восьмої статті 6 ГПК України позовна заява може містити електронний цифровий підпис, прирівняний до власноручного підпису, відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Використання в такому випадку факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису ГПК України не допускається.
Наслідком недотримання цих вимог є повернення клопотання заявникові.
Наведене відповідає висновку Верховного Суду, який міститься в постанові від 08 липня 2021 року в справі № 916/3209/20.
Також наведене вище узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, рішеннями у справі «Пелевін проти України» від 20.05.2010 та у справі «Наталія Михайленко проти України» від 30.05.2013 у яких суд зауважив, право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
За таких обставин, з огляду на те, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ-АГРО-ТРЕЙД» про скасування заходів забезпечення позову подано в електронній формі та, всупереч вимогам ч. 8 ст. 42, ч. 1 ст. 139 ГПК України, не скріплено електронним цифровим підписом заявника, суд вважає за необхідне повернути його заявникові на підставі ч. 7 ст. 139 ГПК України.
При цьому, суд зауважує, що повернення клопотання про скасування заходів забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з ним до господарського суду після усунення недоліків, що зумовили його повернення.
Керуючись ст.ст. 42, 139, 145, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ-АГРО-ТРЕЙД» про скасування заходів забезпечення позову - повернути заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Комарова