Рішення від 12.10.2021 по справі 910/10241/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2021Справа № 910/10241/21

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

про стягнення 18 353,07 грн

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін: без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації в розмірі 18 353,07 грн.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 25.06.2021 відкрито провадження у справі № 910/10241/21, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та зобов'язано МТСБУ - Моторне (транспортне) страхове бюро України надіслати на адресу Господарського суд міста Києва поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № АР/004230177 - для приєднання до матеріалів справи.

13.07.2021 на адресу суду від МТСБУ надійшла відповідь на запит, а саме - інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ за полісом № АР/004230177, згідно з яким франшиза становить 2 600,00 грн, а страхова сума за шкоду майну - 130 000,00 грн.

07.07.2021 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю.

21.07.2021 позивач подав суду відповідь на відзив, в якому заперечив проти доводів відповідача.

Поряд із тим, розглядаючи дану справу судом враховано, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211, зі змінами внесеними постановами КМУ, з 12.03.2020 до 22.05.2020 на усій території України установлено карантин.

Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021.

З урахуванням епідемічної ситуації в регіоні з 19 грудня 2020 року до 31 серпня 2021 року на території України установлено карантин згідно з Постановами КМУ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1100 від 11.11.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021.

Водночас, керуючись ч. 2 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд також враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов'язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов і відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2019 ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» (після зміни найменування - ПАТ «СК «АРКС»; страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 113894а9е, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону та пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням наземним транспортним засобом «BMW Х5», державний реєстраційний № НОМЕР_1 .

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, 25.03.2020 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «BMW Х5», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , та транспортного засобу «ВАЗ 2108», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду, схеми місця ДТП та постанови Оболонського районного суду міста Києва від 13.05.2020 по справі № 756/4437/20, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху.

25.09.2020 страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

13.04.2020 позивачем було складено страховий акт № ARX2556459 та розрахунок суми страхового відшкодування.

14.04.2020 позивач, на підставі наведених вище документів, здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 107 728,58 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 14.04.2020 № 661 558.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ 2108», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , станом на 25.03.2020 була застрахована у відповідача згідно з полісом серії АР № 4230177.

Оскільки відповідач є страховиком за вказаним полісом, то позивач, у межах понесених ним фактичних витрат, набув право вимоги до ПАТ «СК «Провідна».

Відповідно до витягу з централізованої бази даних МТСБУ, поліс серії АР № 4230177 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, передбачає франшизу в розмірі 2 600,00 грн та страхову суму (ліміт відповідальності) за шкоду, спричинену майну - 130 000,00 грн.

28.07.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою вих. № 5918/18/ЦВ про стягнення заборгованості в порядку регресу на суму 107 728,58 грн.

Відповідач, розглянувши вказану заяву, виплатив позивачу 86 775,51 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 01.12.2020 № 43258.

Разом з тим, позивач вважає, що відповідач неналежним чином виконав обов'язок з виплати страхового відшкодування, а тому ним подано даний позов щодо стягнення 18 353,07 грн.

У свою чергу, відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що:

- відповідно до звіту від 25.03.2020 № 504 автотоварознавчого дослідження, який подано позивачем, вартість матеріального збитку транспортного засобу «BMW Х5», державний реєстраційний № НОМЕР_1 становить 105 801,61 грн з ПДВ;

- доплата у розмірі ПДВ в силу приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закону) можлива за умови документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту;

- позивач не подав суду документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту, зокрема, актів виконаних робіт суб'єктами підприємницької діяльності, які є платниками податку на додану вартість;

- надані позивачем рахунки від 26.03.2020 № DBL00000563 та від 07.04.2020 № б/н-1 ФОП Єрмоленко Г.Ф. є неналежними доказами, оскільки не визначають фактичне проведення відновлювального ремонту в заявленому розмірі, а тому не можуть братись судом до уваги;

- відповідач здійснив виплату страхового відшкодування в належному розмірі - 86 775,51 грн (89 375,51 грн (страхове відшкодування без ПДВ) - 2 600 грн (франшиза за полісом)).

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов таких обґрунтованих висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як вже було вказано вище, 25.03.2020 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «BMW Х5», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , та транспортного засобу «ВАЗ 2108», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Вина водія автомобіля «ВАЗ 2108», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , у вказаній дорожньо-транспортній пригоді встановлена постановою Оболонського районного суду міста Києва від 13.05.2020 по справі № 756/4437/20.

Частиною 6 ст. 75 ГПК України визначено, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За приписами ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Частиною 2 ст. 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

За страховим актом позивачем здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника у розмірі 107 728,58 грн.

Враховуючи суму франшизи за полісом №АР/004230177 у розмірі 2 600,00 грн, ліміт відповідальності за вказаним полісом (130 000,00 грн), сплачену відповідачем суму страхового відшкодування (86 775,51 грн), позивачем заявлено до стягнення з відповідача 18 353,07 грн відшкодування (107 728,58 грн - 86 775,51 грн - 2 600,00 грн).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічні положення містить ст. 993 ЦК України.

Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов'язку по виплаті страхового відшкодування перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов'язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.

На підтвердження наведеної правової позиції свідчить те, що ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України передбачає перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов'язанні до страховика. Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов'язанні до страховика в порядку ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» є суброгацією.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому.

Що ж до тверджень відповідача про ПДВ, відсутність доказів оплати ремонту, то слід вказати таке.

Позивач наполягає, що розрахунок суми страхового відшкодування здійснено на підставі рахунків від 26.03.2020 № DBL00000563 ТОВ «АВТ Баварія Київ» та від 07.04.2020 № б/н-1 ФОП Єрмоленко Г.Ф. Так, відповідно до вказаних документів вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW Х5», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , склала 134 020,72 грн без ПДВ.

Слід зазначити, що у рахунку від 26.03.2020 № DBL00000563 ТОВ «АВТ Баварія Київ» зазначені графи «Ціна без ПДВ, грн.» та «Сума без ПДВ, грн.». У свою сергу ФОП Єрмоленко Г.Ф. не є платником ПДВ і також у рахунку від 07.04.2020 № б/н-1 не вказував суми з ПДВ.

Відсутні докази того, що позивач при визначенні розміру страхового відшкодування вказував суму ПДВ і здійснював оплату ремонту, вартість якого включала у себе суму ПДВ.

Відповідно до статті 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У звіті від 29.03.2020 № 504 ФОП Гаврилов В.В. вказав, що коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу «BMW Х5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , дорівнює нулю (0).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №910/7449/17 викладено таку позицію: згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов'язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов'язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов'язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків. У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов'язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.

Матеріалами справи підтверджується, що визначення розміру страхового відшкодування та виплата страхового відшкодування здійснені саме без врахування ПДВ.?

Звіт про оцінку транспортного засобу є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Що ж до доводів відповідача про обов'язкову наявність акту виконаних робіт з ремонту автомобіля «BMW Х5», то слід зазначити таке.

Листом від 19.07.2011 Верховним Судом України роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 20.03.2018 у справі № 911/482/17.

Отже, наявність рахунків та платіжного доручення є належними доказами фактично здійснених позивачем витрат з виплати страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП.

З урахуванням викладеного позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 18 353,07 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з пунктом 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25; ідентифікаційний код 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування в розмірі 18 353,07 грн і судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12.10.2021.

Суддя Ю.О. Підченко

Попередній документ
100304694
Наступний документ
100304696
Інформація про рішення:
№ рішення: 100304695
№ справи: 910/10241/21
Дата рішення: 12.10.2021
Дата публікації: 19.10.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; страхування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (25.06.2021)
Дата надходження: 24.06.2021
Предмет позову: про відшкодування 18 353,07 грн.