ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.10.2021Справа № 910/12498/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» «Слов'янська теплова електрична станція»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парімет Груп»
про стягнення 611887,50 грн.
представники сторін: не з'явилися,
Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" "Слов'янська теплова електрична станція" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парімет Груп" про стягнення за договором від 10.03.2020 № 131 попередньої оплати в розмірі 611887,50 грн.
Ухвалою суду від 09.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Дана ухвала направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження відповідача, зазначені в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03062, м. Київ, вул. Стрийська, 4.
Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв'язку без вручення відповідачу.
Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.
За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою міцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
За частиною 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
06.10.2021 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
10.03.2020 між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, укладено договір № 131, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, найменування (номенклатура, асортимент), кількість, строки поставки та інші характеристики якої зазначені в додатку №1 до договору.
Відповідно до пункту 2.1 договору ціна договору складає без ПДВ - 800000 грн., ПДВ 20% - 160000 грн., разом з ПДВ - 960000 грн.
У подальшому, додатковою угодою від 10.06.2020 № 1 до договору сторонами внесені зміни до пункту 1 додатку № 1, а також погоджено нову ціну договору в розмірі 849843,75 грн. без ПДВ, ПДВ 20% - 169968,75 грн., разом з ПДВ - 1019812,50 грн.
Згідно з умовами пункту 2.4 договору розрахунки здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку постачальника в порядку та строки, зазначені у додатку №1 до договору.
У пункті 3 додатку №1 до договору встановлено, що розрахунки з постачальником за даним договором здійснюються покупцем в такому порядку: попередня оплата у розмірі 60% вартості продукції здійснюється після набрання чинності договором на підставі виставленого рахунку, остаточний розрахунок здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати постачання продукції.
Пунктом 5 додатку №1 до договору встановлено строк здійснення поставки протягом 70 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати.
На підставі виставленого відповідачем рахунку від 23.03.2020 № СФ-0000003 на суму 960000 грн. з ПДВ позивачем здійснено попередню оплату в сумі 611887,50 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: від 08.05.2020 № 6980 на суму 100 000 грн., від 12.05.2020 № 7044 на суму 100 000 грн., від 13.05.2020 № 7123 на суму 100 000 грн., від 14.05.2020 № 7193 на суму 100 000 грн., від 15.05.2020 № 7278 на суму 100 000 грн., від 18.05.2020 № 7353 на суму 76 000 грн., від 14.12.2020 № 18985 на суму 35 887,50 грн.
З огляду на те, що відповідач поставку товару не здійснив, позивач звернувся до відповідача з листом від 22.04.2021 щодо повернення грошових коштів, однак відповіді або грошових коштів не отримав.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).
Судом встановлено, що за умовами укладеного між сторонами договору відповідач мав поставити позивачу товар протягом 70 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати.
З огляду на те, що попередня оплата внесена позивачем 14.12.2020, кінцевий строк здійснення відповідачем поставки становив до 22.02.2021 включно.
Разом із цим, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем договірного обов'язку з поставки позивачу товару, у зв'язку з чим останній звертався до відповідача з вимогою про повернення сплаченої попередньої оплати.
Ураховуючи викладене, оскільки сума неповернутої відповідачем попередньої оплати складає 611887,50 грн., що підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про повернення цих коштів позивачу або поставки товару на вказану суму, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача даної суми попередньої оплати, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» «Слов'янська теплова електрична станція» задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парімет Груп" (03062, м. Київ, вул. Стрийська, 4; ідентифікаційний код 40835782) на користь Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34А; ідентифікаційний код 23343582) в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" "Слов'янська теплова електрична станція" (84180, Донецька обл., м. Миколаїв (нп), вул. Січових Стрільців, 9) 611887 (шістсот одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 50 коп. попередньої оплати, а також 9178 (дев'ять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 31 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено: 12.10.2021 року.
Суддя К.В. Полякова