Рішення від 13.10.2021 по справі 910/11919/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.10.2021Справа № 910/11919/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдинг Паллетен"

про стягнення заборгованості в розмірі 135 929,20 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Кредобанк» звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдинг Паллетен» про стягнення заборгованості в розмірі 135 929,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про надання овердрафту № АО1032385 від 22.11.2019, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.

10.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11919/21. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 12.08.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділом поштового зв'язку до суду з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення від 25.08.2021 про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 12.08.2021.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2019 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдинг Паллетен» (далі - позичальник, відповідач) укладено Договір про надання овердрафту № АО1032385 (далі - Договір), за умовами якого банк зобов'язується, при недостатності коштів на визначеному цим Договором поточному рахунку позичальника надати позичальнику, в межах встановленого, у розмірі та на умовах обумовлених цим Договором ліміту по овердрафту, кредит у формі овердрафт, тобто надати у власність позичальника грошові кошти у національній валюті, шляхом дебатування поточного рахунку за рахунок кредитних коштів банку на суму, що перевищує залишок коштів на поточному рахунку, для оплати визначених цим Договором розрахункових документів, а позичальник зобов'язується повернути овердрафт і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Відповідно до пункту 2.1 Договору ліміт овердрафту - максимальна сума, в межах якої позичальник може здійснювати платежі протягом одного операційного дня зі свого поточного рахунку понад фактичний залишок коштів на ньому у період, визначений цим Договором.

Згідно з пунктами 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6 Договору розмір процентної ставки: 30% річних; комісії за надання овердрафту (встановлені тарифами): за управління кредитом (овердрафтом) - 0,15%, яка нараховується від суми платежів, здійснених за рахунок овердрафту протягом одного операційного дня і сплачується при поступленні коштів на поточний рахунок позичальника, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який вона нарахована; строк кредитування по Договору - протягом 12-ти місяців, якщо інше не встановлено умовами цього Договору (п. 2.17 Договору), починаючи з дати початку кредитування по Договору (п. 2.1.7 Договору); обов'язковим обсяг грошових надходжень (п. 2.1.2 Договору) на поточний рахунок позичальника, на якому встановлено ліміт овердрафту - не менше 20 000,00 грн. щомісячно, починаючи з другого місяця кредитування; пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань: в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої/несплаченої суми, за кожен календарний день прострочення.

Пунктом 2.10 Договору узгоджено, що банк доводить позичальнику суму ліміту овердрафту, не пізніше дати його початкового встановлення/перерахунку, шляхом направлення повідомлення особам, визначеним при ідентифікації та актуалізації банком даних позичальника щодо осіб внесених у картку взірців підпису та відтиску печатки позичальника, одним з способів на вибір банку, зокрема, через встановлені засоби електронного зв'язку банку і позичальника системи «Клієнт-Інтернет-Банк» («IFOBS»), SMS-повідомлення на останні відомі банку номери телефонів, надані банку при ідентифікації та актуалізації даним позичальника, іншим не забороненим чинним законодавством та внутрішніми нормативними документами банку способом.

У відповідності до пунктів 2.14.3 та 2.14.9 Договору банк має право відмовити позичальнику у наданні овердрафту у наступних випадках, але не виключно: невиконання позичальником зобов'язань, передбачених цим Договором; невиконання вимог п. 2.5 цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору за надання овердрафту позичальник сплачує банку комісії, визначені п. 2.3 цього Договору.

Згідно з пунктом 3.2 Договору проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по овердрафту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці але умовно 360 днів у році) за ставкою, вказаною в пункті 2.2 цього договору з урахуванням строку кредитування за Договором, з дня видачі овердрафту до дня повернення овердрафту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього договору. У випадку надання і погашення овердрафту протягом одного операційного дня, проценти не нараховуються.

У відповідності до п. 3.3 Договору позичальник сплачує проценти/комісії, встановлені цим Договором, при поступленні коштів на його поточний рахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані ці проценти/комісії. У випадку відсутності/недостатності коштів на поточному рахунку протягом операційного дня, проценти/комісії за цим Договором можуть бути сплачені, за рахунок овердрафту, на підставі наданих позичальником до банку платіжних доручень

Пунктом 3.6 Договору узгоджено, що у випадку неповернення позичальником овердрафту в строки, встановлені цим Договором, та у випадках перевищення позичальником (дебетового сальдо по поточному рахунку позичальника) суми ліміту овердрафту, банк має право застосувати до позичальника санкції, передбачені п.п. 6.1, 6.2, 6.3 цього Договору.

Згідно з п. 4.1 Договору позичальник зобов'язаний повернути банку овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим договором та/або додатками до нього.

Повернення овердрафту здійснюється за рахунок коштів, які надходять на поточний рахунок позичальника (п.4.2 Договору).

За змістом п. 4.6 Договору погашення заборгованості за цим договором здійснюється в наступній черговості: сума перевищення дебетового сальдо по поточному рахунку позичальника діючого ліміту овердрафту; прострочені платежі по сплаті комісій за користування овердрафтом; прострочені платежі по сплаті процентів за користування овердрафтом; строкові платежі по сплаті нарахованих комісій за користування овердрафтом, термін сплати яких наступає в поточному місяці; строкові платежі по сплаті нарахованих процентів за користування овердрафтом, термін сплати яких наступив у момент надходження коштів; проценти за користування овердрафтом, термін сплати яких наступає в поточному місяці; пеня, штрафи та інші види неустойки по овердрафту; строкові платежі по поверненню овердрафту.

Згідно з п. 4.7 Договору банк, в будь-який момент, у випадках, передбачених п. 2.14 цього Договору, вправі вимагати дострокового повернення овердрафту, процентів, комісій та інших, належних до сплати платежів за цим Договором, при цьому ліміт овердрафту перераховується та встановлюється в розмірі 0 грн., про що банк повідомляє позичальника в спосіб передбачений п. 2.10 цього Договору, не пізніше дня, наступного за днем такого перерахунку ліміту овердрафту. З моменту погашення позичальником заборгованості за цим Договором в повному обсязі, цей Договір вважається припиненим.

Позичальник зобов'язаний не пізніше наступного банківського дня з моменту повідомлення банком про перерахунок ліміту овердрафту (п. 4.7 Договору) повернути овердрафт, проценти, комісії та інші, належні до сплати платежі за цим Договором (п. 4.8 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення овердрафту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим Договором) банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі, визначеному п. 2.6 цього Договору.

Пунктом 6.2 Договору узгоджено, що при неповерненні або несвоєчасному поверненні суми овердрафту (його частини) позичальник, на вимогу Банку, повертає цю суму отриманого овердрафту, збільшену на розмір індексу інфляції за весь час прострочення

Договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань (п. 10.1 Договору).

Позивач зазначає, що належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з рахунку за період з 27.11.2019 по 26.11.2020, надавши відповідачу овердрафт.

Однак відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, не здійснив повернення банку в повному обсязі надані кредитні кошти, у зв'язку з чим, позивач 15.03.2021 звернувся до відповідача із Досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов'язань, у якій вимагав у 30-ти денний термін погасити заборгованість у розмірі 116 448,38 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача неповернуту суму кредиту у розмірі 99 971,43 грн.; прострочені відсотки у розмірі 23 144,32 грн.; прострочені відсотки станом на 12.07.2021 у розмірі 1 249,64 грн.; прострочену комісію за адміністрування кредиту у розмірі 9,46 грн.; пеню за простроченим грошовим зобов'язанням по Договору овердрафту в розмірі 9 284,35 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору №АО1032385 про надання овердрафту від 22.11.2019.

Відповідно до листа Національного банку України від 31.10.2001 р. N 12-111/1355-6569 «Роз'яснення щодо відображення в бухгалтерському обліку кредитів «овердрафт» відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України» овердрафт - це короткостроковий кредит, що надається надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка. При цьому утворюється дебетове сальдо. Овердрафт оформлюється договором, в якому зазначається ліміт овердрафту, умови його використання, відсотки за ним, а також відповідальність за несвоєчасне повернення. Відсотки за овердрафтом нараховуються на дебетовий залишок за рахунком за заздалегідь визначеною процентною ставкою. Враховуючи особливості надання кредиту "овердрафт", який надається лише надійним клієнтам банку, у разі порушення строків сплати основного боргу або процентів за овердрафтом банк має віднести заборгованість за овердрафтом на відповідні рахунки короткострокових кредитів.

Проценти за овердрафтом нараховуються згідно з договором за овердрафтом та обліковою політикою банку, але не рідше одного разу на місяць. Порядок сплати процентів визначається договором і здійснюється з поточного рахунка клієнта. У разі прострочення сплати процентів за овердрафтом, відповідна сума нарахованих процентів переноситься на рахунок прострочених нарахованих доходів.

У разі прострочення строку погашення основної суми боргу за овердрафтом, залишок за овердрафтом переноситься на рахунок простроченої заборгованості за наданими кредитами.

Згідно зі ст. 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

За своєю правовою природою договір овердрафту є кредитним договором, оскільки при наданні овердрафту кредитується рахунок позичальника.

Як встановлено частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено положеннями про кредитний договір і не випливає із суті кредитного договору.

Нормами частин 1, 2 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України яка кореспондується зі ст.526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 60 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 №75 (далі - положення) особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Банк забезпечує ведення синтетичного обліку за допомогою рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 за №89 (зі змінами). Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов'язкові параметри, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку.

Згідно п.61 положення форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (п.62 положення).

Виписки з аналітичних рахунків з обліку внутрішньобанківських операцій роздруковуються на паперових носіях у разі потреби з періодичністю, визначеною згідно з внутрішнім положенням банку (п.66 положення).

Отже, виписка з особового рахунку клієнта є регістром аналітичного обліку, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

З урахуванням викладеного, банківські виписки є належними доказами підтвердження видачі кредиту та факту неналежного виконання відповідачем умов договору.

Згідно виписки про рух коштів по рахунку з 27.11.2019 по 12.07.2021 остання операція по рахунку відповідача проведена 28.09.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, сума кредиту у розмірі 99 971,43 грн. не погашена.

Згідно виписки про рух коштів по рахунку заборгованість у розмірі 99 971,43 грн. віднесено банком до простроченої, що підтверджується меморіальним ордером №64470945 від 27.11.2020 на суму 99 971,43 грн.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що позичальник зобов'язаний повернути банку овердрафт у обсязі в порядку та терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього.

Згідно з п. 2.4. Договору строк кредитування по договору: протягом 12 місяців, якщо інше не встановлено умовами цього договору (пункт 2.17 договору), починаючи з дати початку кредитування по договору (пункт 2.1.7 договору).

Датою початкового встановлення ліміту овердрафту, а відповідно, й датою початку кредитування за договором є 27.11.2019. Таким чином, згідно з пунктом 2.4 договору строком кредитування за договором є 27.11.2019-27.11.2020 (12 місяців).

Строк повернення овердрафту є таким, що настав.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язань за договором №АО1032385 про надання овердрафту від 22.11.2019, та не спростував позовні вимоги до нього.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 99 971,43 грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також заявив про стягнення з відповідача прострочені відсотки за користування овердрафтом (кредитом) в сумі 23 144,32 грн.

Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно частин 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як встановлено пунктом 3 статті 346 Господарського кодексу України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 3 статті 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що розмір процентної ставки становить 30% річних.

Відповідач не спростував розрахунок позивача, а тому вимога про стягнення 23 144,32 грн. прострочених відсотків, які нараховано за період з листопада 2019 року по липень 2021 року визнається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем в тому числі заявлено вимогу про стягнення з відповідача прострочених відсотків станом на 12.07.2021 в сумі 1 249,64 грн., яка відповідно до змісту позовної заяви, відокремлена від вищенаведеної заявленої до стягнення суми прострочених відсотків у розмірі 23 144,32 грн.

Втім, позивачем в позовній заяві не наведено обґрунтування щодо правової природи вимог в цій частині та окремого виділення вказаної суми, визначеної як прострочені відсотки станом на 12.07.2021. Разом з тим позивачем не надано суду розрахунку позовних вимог щодо прострочених відсотків станом на 12.07.2021 в розмірі 1 249,64 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача прострочених відсотків станом на 12.07.2021 в сумі 1 249,64 грн. слід відмовити за недоведеністю.

Щодо стягнення комісії за адміністрування кредиту в розмірі 9,46 грн. суд зазначає, позовні вимоги щодо стягнення комісії за адміністрування кредиту позивачем у позовній заяві не обґрунтовані, не зазначено за які саме послуги, що надаються відповідачу нараховується дана комісія, не обґрунтовано розмір та порядок нарахування такої комісії, розрахунку вказаних нарахувань не наведено та до матеріалів справи не долучено. Відтак, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову в частині стягнення комісії за адміністрування кредиту в розмірі 9,46 грн., тому в цій частині позовних вимог належить відмовити у зв'язку з їх необгрунтованістю.

Також у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 9 284,35 грн. нараховану у період з 12.01.2021 по 11.07.2021.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 3.6 Договору узгоджено, що у випадку неповернення позичальником овердрафту в строки, встановлені цим Договором, та у випадках перевищення позичальником (дебетового сальдо по поточному рахунку позичальника) суми ліміту овердрафту, банк має право застосувати до позичальника санкції, передбачені п.п. 6.1, 6.2, 6.3 цього Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення овердрафту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим Договором) банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі, визначеному п. 2.6 цього Договору.

Згідно з п. 2.6 Договору пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань: в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої/несплаченої суми, за кожен календарний день прострочення.

Разом з тим, відповідно до п. 15 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Аналогічні приписи містяться і у пункті 8 розділу 9 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, згідно яких у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на всій території України з 12.03.2020 по 22.05.2020 встановлено карантин.

Дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено на всій території України згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392, від 17.06.2020 №500, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 року №611 карантин продовжено до 01.10.2021.

При цьому, ч. 2 статті 5 Цивільного кодексу України визначено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

В рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі №1-7/99 зазначено, що надання зворотної дії в часі законам та іншим нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Тобто, вказаний вище Закон має зворотну дію в часі.

Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, строки повернення кредиту та те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на усій території України встановлено з 12.03.2020 карантин, суд дійшов висновку, що починаючи з 12.03.2020 позичальника звільнено від обов'язку сплати пені за прострочення повернення тіла кредиту та процентів.

Отже, зважаючи на вищенаведені приписи чинного законодавства, які обмежують період нарахування штрафних санкцій, в тому числі і пені, що підлягає стягненню із суб'єкта господарювання у зв'язку з порушенням ним господарського зобов'язання в період карантину, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення пені слід відмовити, оскільки період нарахування пені збігається із періодом карантину, запровадженого на території України.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов'язань за Договором.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдинг Паллетен» (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 9-б, оф. 13; ідентифікаційний код: 41446300) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78; ідентифікаційний код: 09807862) заборгованість по поверненню суму кредиту у розмірі 99 971 (дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят одна) грн. 43 коп., прострочені відсотки у розмірі 23 144 (двадцять три тисячі сто сорок чотири) грн. 32 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 090 (дві тисячі дев'яносто) грн. 93 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 13.10.2021

Суддя О.А. Грєхова

Попередній документ
100304566
Наступний документ
100304568
Інформація про рішення:
№ рішення: 100304567
№ справи: 910/11919/21
Дата рішення: 13.10.2021
Дата публікації: 18.10.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (31.01.2022)
Дата надходження: 31.01.2022
Предмет позову: про стягнення 135 929,20 грн.
Розклад засідань:
23.11.2025 04:32 Господарський суд міста Києва
23.11.2025 04:32 Господарський суд міста Києва
23.11.2025 04:32 Господарський суд міста Києва
23.11.2025 04:32 Господарський суд міста Києва
21.02.2022 12:50 Господарський суд міста Києва
28.02.2022 12:10 Господарський суд міста Києва