ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.10.2021Справа № 910/4397/21
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Місто Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сонячне місто"
про стягнення 44 739,08 грн.
Публічне акціонерне товариство "Місто Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сонячне місто" про стягнення 44 739,08 грн., з яких 34 143,78 грн. заборгованості за орендною платою із зарахуванням індексу інфляції, 3 873, 00 грн. пені, 1 100,06 грн. 3 % річних, 5 622,24 грн. заборгованості зі сплати комунальних послуг та розірвання Договору найму приміщення під офіс № 922 від 18.11.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором найму приміщення під офіс № 922 від 18.11.2019.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2021 матеріали позовної заяви № 910/4397/21 передано на розгляд судді Стасюку С.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 позовну заяву залишено без руху.
12.04.2021 до суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/4397/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 19.04.2021 року про відкриття провадження у справі № 910/4397/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04053, місто Київ, провулок Несторівський, 6, що підтверджується поштовим повідомленням з трек-номером 0105480245675.
Проте, зазначене відправлення з трек-номером 0105480245675 вручене відповідачу не було про що свідчить довідка Укрпошти про причини повернення/досилання Ф.20 з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт не отримання особою кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси сторін є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Таким чином, про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/4397/21 відповідач вважається повідомленим належним чином. Позивач також повідомлений про розгляд справи належним чином, що підтверджується повернутим на адресу суду повідомленням про вручення поштового відправлення.
Станом на дату розгляду справи інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру, відзиву відповідача на позов до Господарського суду міста Києва не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
18.11.2019 між Публічним акціонерним товариством "Місто Банк" (наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сонячне місто" (наймач) було укладено Договір найму приміщення під офіс № 922 (Договір), згідно п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених Договором, наймодавець передає наймачеві у тимчасове платне користування, надалі "Найм", нежитлове приміщення, яке є власністю наймодавця, надалі "Приміщення".
Відповідно до п. 1.2. Договору Приміщення розташоване за адресою: Україна, м. Київ, провулок Несторівський, 6, на 3-му поверсі за номером 19 згідно плану приміщень третього поверху, який є додатком до Договору, та має загальну площу 33,8 м2.
Відповідно до п. 2.3 Договору передавання Приміщення у найм та його повернення з найму здійснюється за відповідним актом приймання-передавання.
18.11.2019 між орендодавцем та наймачем було складено акт приймання-передачі нежилого приміщення в оренду.
Згідно п. 1.4. Договору плата за найм встановлюється з розрахунку 260,00 грн. (двісті шістдесят гривень) за 1 м2 площі Приміщення на місяць, з урахуванням податку на додану вартість та підлягає сплаті наймачем щомісячно протягом 10-ти (десяти) календарних днів від дати надходження на його адресу від наймодавця акту про найм за попередній місяць та рахунку-фактури.
Пунктами 1.5., 1.6. Договору передбачено, що наймач, окрім орендних платежів, зобов'язується сплатити наймодавцю спожиті комунальні послуги.
Відповідно до п. 5.1 Договору строк його дії встановлено до 17.11.2022 включно.
Спір у справі виник в зв'язку з тим, що відповідачем, на думку позивача, в порушення умов Договору не сплачено кошти за оренду нежилого приміщення, внаслідок чого станом на 16.01.2021 виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 34 143,78 грн. з оплати орендних платежів, з урахуванням індексу інфляції та 5 622.24 грн. заборгованості за комунальними послугами. Також позивачем, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховано 3% річних та, у відповідності до п. 4.3 Договору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.
21.01.2021 позивач направив на адресу відповідача претензію про необхідність погасити заборгованість за Договором, яку відповідач отримав 28.01.2021 та залишив без відповіді та реагування.
Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем орендних платежів та оплати заборгованості з комунальних послуг, позовні вимоги про стягнення з відповідача 34 143,78 грн. заборгованості за орендною платою із зарахуванням індексу інфляції та заборгованості зі сплати комунальних послуг у розмірі 5 622, 24 грн. підлягають задоволенню.
Окрім стягнення заборгованості по сплаті орендних платежів та відшкодування витрат по комунальним послугам, позивач також розрахував та просить стягнути з відповідача пеню та 3% річних.
Згідно п. 4.3 Договору у разі порушення строків здійснення платежів за Договором, наймач сплачує наймодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період такого порушення, від несплаченої в строк суми за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунок пені та 3% річних, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 873,00 грн. пені та 1 100,06 грн. 3% річних.
Відповідно до положень ст. 610-611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно зі ст. 782 Цивільного кодексу України невнесення орендарем орендної плати протягом трьох місяців є підставою для дострокового розірвання договору оренди.
Відповідно до п. 5.3.4. Договору договір припиняється на вимогу наймодавця, у разі порушення наймачем строків здійснення платежів за Договором більше ніж на 1 (один) місяць.
Беручи до уваги, що судом встановлено факт наявності заборгованості відповідача зі сплати орендної плати більше ніж за один місяць, позовні вимоги про розірвання Договору найму приміщення під офіс № 922 від 18.11.2019 підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідачем не надано суду доказів належного виконання умов Договору.
Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сонячне місто" про стягнення 44 739,08 грн., з яких 34 143,78 грн. заборгованості за орендною платою із зарахуванням індексу інфляції, 3 873, 00 грн. пені, 1 100,06 грн. 3 % річних, 5 622,24 грн. заборгованості зі сплати комунальних послуг та розірвання Договору найму приміщення під офіс № 922 від 18.11.2019 підлягають задоволенню.
Судовий збір за розгляд справи покладається на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сонячне місто" про стягнення 44 739,08 грн. та розірвання Договору найму приміщення під офіс № 922 від 18.11.2019 - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сонячне місто" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 6, ідентифікаційний код 34693628) на користь Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11, ідентифікаційний код 20966466) 34 143 (тридцять чотири тисячі сто сорок три) грн. 78 коп. заборгованості за орендною платою із зарахуванням індексу інфляції, 3 873 (три тисячі вісімсот сімдесят три) грн. 00 коп. пені, 1 100 (одну тисячу сто) грн. 06 коп. 3 % річних, 5 622 (п'ять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 24 коп. заборгованості зі сплати комунальних послуг, 4 540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн. 00 коп. судового збору.
3.Розірвати Договір найму приміщення під офіс № 922 від 18.11.2019, укладений між Публічним акціонерним товариством "Місто Банк" (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11, ідентифікаційний код 20966466) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сонячне місто" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 6, ідентифікаційний код 34693628).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07.10.2021
Суддя С. В. Стасюк