13.10.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/761/21
Господарський суд Івано-Франківської у складі судді Малєєвої О. В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом фізичної особи - підприємця Мироняк Надії Василівни
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька Кераміка"
про стягнення 211 449, 05 грн, з яких 193 739 грн - заборгованість за поставлений товар за договором купівлі-продажу від 01.06.2020 №01/06/20, 3 340, 07 грн - 3% річних, 14 369, 98 грн - інфляційні втрати,
ухвалив таке рішення.
1. Предмет позову.
1.1. Фізична особа - підприємець Мироняк Н. В. звернулась з позовом до ТОВ "Галицька Кераміка" про стягнення 211 449, 05 грн, з яких 193 739 грн - заборгованість за поставлений товар за договором купівлі-продажу від 01.06.2020 №01/06/20, 3 340, 07 грн - 3% річних, 14 369, 98 грн - інфляційні втрати.
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
2.1. Суд відповідно до приписів ст. 252 ГПК України ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (ухвала про відкриття провадження від 20.08.2021).
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.
2.2. Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 04.09.2021 (повідомлення про вручення поштового відправлення №7650101761460). Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.
2.3. Суд в ухвалі про відкриття провадження від 20.08.2021 повідомив відповідача, що строк для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали. Відповідач у встановлений строк відзив не подав.
3. Зміст позовних вимог, заперечень на позов.
3.1. Позовна заява від 30.04.2021 (вх.№12899/21 від 02.08.2021).
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо оплати поставленого товару. Відповідно до ст. 625 ЦК України та умов договору нарахував 3% річних у розмірі 3 340, 07 грн та інфляційні втрати у розмірі 14 369, 98 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст. 611, 612, 625, 692 ЦК України.
3.2. Відповідач відзив на позов не надав, проти позову не заперечив.
А тому згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
4. Обставини справи, оцінка доказів.
Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.
4.1. Між ФОП Мироняк Н. В., як продавцем, та ТОВ "Галицька Кераміка", як покупцем, укладено договір на купівлю-продаж продукції і товару від 01.06.2020 № 01/06/20. Умови договору такі.
Продавець зобов'язується продати ПДС-6 (піддони дерев'яні) і здійснити їх постачання покупцю, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (п. 1.1.).
Предметом постачання є ПДС-6 (піддони дерев'яні) (п. 1. 2.).
Поставка товару здійснюється за усною або письмовою заявкою покупця (п. 2.1.).
Постачання товару здійснюється автотранспортом продавця (п. 2.2.).
Ціна товару піддона дерев'яного 1 м * 1 м - 45, 00 грн. з ПДВ., ціна піддона дерев'яного 1 м* 1, 2 м - 55,00 грн. з ПДВ (п. 5.1.).
Розрахунки проводяться шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на розрахунковий рахунок в банку продавця (п. 6.1.).
Оплата продукції проводиться по факту кожної поставки товару (п. 6. 2.).
Дія даного договору встановлюється з дня його підписання і діє до 31.12.2021 (п. 7.1.).
За невиконання умов даного договору сторони відповідають у порядку передбаченому чинним законодавством України (п. 8.1.).
Сплата штрафів та пені не звільняє сторони від виконання своїх договірних зобов'язань (п. 8. 2.).
4.2. Встановлення факту поставки та оплати товару.
4.2.1. Позивач поставив товар на загальну суму 615 929 грн, що підтверджується накладними від 27.06.2020 № 66 на суму 32 670 грн; від 03.07.2020 № 73 на суму 36 630 грн; від 17.07.2020 № 82 на суму 36 630 грн; від 17.07.2020 № 83 на суму 37 510 грн; від 29.07.2020 № 90 на суму 36 630 грн; від 01.08.2020 № 92 на суму 36 630 грн; від 01.08.2020 № 93 на суму 42 125 грн; від 12.08.2020 № 104 на суму 36 630 грн; від 15.08.2020 № 105 на суму 36 630 грн; від 27.08.2020 № 109 на суму 43 142 грн; від 29.08.2020 № 113 на суму 43 142 грн; від 04.09.2020 № 116 на суму 38 720 грн; від 07.09.2022 № 118 на суму 42 240 грн; від 10.09.2020 № 122 на суму 40 700 грн; від 26.09.2021 № 129 на суму 40 700 грн; від 03.10.2020 № 132 на суму 35 200 грн) а також відповідними товарно-транспортними накладними від 27.06.2020 № 66; від 03.07.2020 № 73; від 17.07.2020 № 82; від 17.07.2020 № 83; від 29.07.2020 № 90; від 01.08.2020 № 92; від 01.08.2020 № 93; від 12.08.2020 № 104; від 15.08.2020 № 105; від 27.08.2020 № 109; від 29.08.2020 № 113; від 04.09.2020 № 116; від 07.09.2022 № 118; від 10.09.2020 № 122; від 26.09.2021 № 129; від 03.10.2020 № 132.
Накладні та товарно-транспортні накладні від одержувача підписані особами без зазначення назви посади та вказівки прізвища, імені та по батькові. Повноваження цих осіб в установленому порядку не підтверджені Проте підписи засвідчені круглою печаткою відповідача. З огляду на те, що відповідач факт отримання товару не заперечив та частково здійснював його оплату, суд вважає вказані обставини доведеними.
Така оцінка доказів враховує правову позицію, викладену у постанові КГС ВС від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17, де зазначено, що відсутність у видатковій накладній назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності її підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки самої юридичної особи, не може свідчити про те, що така особа є неуповноваженою чи що така видаткова накладна є неналежним доказом у справі. Відтиск печатки на видатковій накладній є свідченням участі Товариства, як юридичної особи, у здійсненні господарської операції за цією накладною.
Позивач на підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором також подав податкові накладні. Суд не бере до уваги ці докази як неналежні (ч. 1 ст. 76 ГПК України), оскільки податкові накладні підтверджують лише порядок оподаткування операції; проте сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції (постанова КГС ВС від 28.08.2020 у справі №922/2081/19).
4.2.2. Відповідач здійснив оплату за поставлений товар на суму 422 190 грн, а саме 23.07.2020 - 74 000 грн, 07.08.2020 - 49 540 грн, 13.08.2020 - 49 550 грн, 20.08.2020 - 49 550 грн, 26.08.2020 - 50 000 грн, 03.09.2020 - 49 550 грн, 25.09.2020 - 100 000 грн. Доказів оплати товару на суму 193 739 грн не надано.
4.3. Позивач надсилав на адресу відповідача претензію від 12.04.2021 щодо погашення заборгованості (фіскальний чек та опис вкладення від 16.04.2021). Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.
4.4. Враховуючи прострочення оплати поставленого товару, позивач нарахував на суму заборгованості 193 739 грн за період з 03.10.2020 до 30.04.2021 (210 днів) 3% річних у розмірі 3 340, 07 грн, а також інфляційні втрати у розмірі 14 369, 98 грн.
5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
5.1. При вирішенні даного спору суд керується приписами ч. 1 ст. 67 ГК України, згідно з якою відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України).
Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до наведеного договір, укладений між позивачем і відповідачем, є договором поставки.
5.2. На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання, в силу яких один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173, 174 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
5.3. Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 6.2. договору сторони узгодили строк оплати - по факту кожної поставки товару.
5.4. За приписами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Суд встановив, що позивач поставив відповідачу товар відповідно до умов договору купівлі-продажу від 01.06.2020 №01/06/20 на загальну суму 615 929 грн, а відповідач в установлені договором строки оплату товару в повному обсязі не здійснив. Заборгованість становить 193 739 грн.
5.5. Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив розрахунки позивача і встановив правильність нарахування на суму заборгованості 193 739 грн за період з 03.10.2020 до 30.04.2021 (210 днів) 3% річних у розмірі 3 340, 07 грн, а також інфляційних втрат у розмірі 14 369, 98 грн.
6. Висновки суду.
6.1. Враховуючи викладене, суд висновує про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 211 449, 05 грн, з яких 193 739 грн - заборгованість за поставлений товар за договором купівлі-продажу від 01.06.2020 №01/06/20, 3 340, 07 грн - 3% річних, 14 369, 98 грн - інфляційні втрати.
7. Судові витрати.
7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 171, 74 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 30.04.2021 № 333.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 3 171, 74 грн покладається на відповідача.
7.2. Крім того, в позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат включає в себе витрати на професійну правничу допомогу. Вказано, що детальне підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а також їх розрахунок позивач зможе надати при завершенні розгляду даної справи, оскільки розмір таких витрат фактично залежить від процесуальної поведінки відповідача та кількості взятих представником участі в судових засіданнях по даній справі.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Наведених доказів позивач не надав. А тому на час винесення рішення відсутні підстави для стягнення таких витрат з відповідача.
Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька Кераміка" (вул. Галицька, 31Є, с. Мединя, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77163, ідентифікаційний код 35694507) на користь фізичної особи - підприємця Мироняк Надії Василівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 211 449, 05 грн (двісті одинадцять тисяч чотириста сорок дев'ять гривень п'ять копійок), з яких 193 739 грн - заборгованість за поставлений товар за договором купівлі-продажу від 01.06.2020 №01/06/20, 3 340, 07 грн - 3% річних, 14 369, 98 грн - інфляційні втрати, а також 3 171, 74 грн (три тисячі сто сімдесят одну гривню сімдесят чотири копійки) судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13.10.2021.
Суддя О. В. Малєєва