ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
28.09.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/168/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.
секретар судового засідання Михайлюк А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіліконфілд"
вул. Софрона Мудрого, буд. 39, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківсько область, 76019
до відповідача: Споживчого товариства "Вулкан"
вул. Черемшини, буд. 35, с. Старуня, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77763
про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 54 000 грн
за участю представників:
від позивача: представник не з"явився;
від відповідача: Сидорук Михайло Васильович
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіліконфілд" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Споживчого товариства "Вулкан" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 54 000 грн.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 09.03.2021, суд прийняв суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.
Копії ухвали від 09.03.2021, направлені сторонам за юридичними адресами, вказаними в позовній заяві, що відповідають даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вручено позивачу 17.03.2021, а відповідачу - 20.03.2021, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.
19.04.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 15.04.2021 (вх.№5611/21), до якого приєднано: дефектний акт на буріння свердловини в селі Лоєва Надвірнянського району Івано-Франківської області; договірну ціну на будівництво буріння свердловини в селі Лоєва Надвірнянського району Івано-Франківської області; локальний кошторис на будівельні роботи №6-1-1; відомість ресурсів до локального кошторису № 6-1-1; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2020 року; акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року № 10; підсумкову відомість ресурсів; розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2в на буріння свердловини в селі Лоєва Надвірнянського району Івано-Франківської області та докази направлення відзиву та вищевказаних документів позивачу (опис вкладення, накладну та квитанцію).
20.04.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від позивача надійшли:
- відповідь на відзив Споживчого товариства "Вулкан" б/н від 20.04.2021 (вх. №5776/21);
- заява про залишення без розгляду відзиву на позовну заяву б/н від 20.04.2021 (вх.№5777/21).
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 19.05.2021, суд призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 03.06.2021.
02.06.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду надійшло:
- від позивача - заява б/н від 02.06.2021 (вх.№8325/21) про розгляд справи за відсутності представника позивача;
- від відповідача - клопотання б/н від 02.06.2021 (вх.№8265/21) про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 03.06.2021 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення розгляду справи по суті на 22.06.2021, про що учасники судового процесу повідомлені відповідною ухвалою.
18.06.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 16.06.2021 (вх.№9315/21) про приєднання до матеріалів справи в якості доказів фотознімків та роздруківки переписки між сторонами.
22.06.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 22.06.2021 (вх.№9402/21) про залишення без розгляду клопотання відповідача про приєднання доказів та заява б/н від 22.06.2021 (вх.№9401/21) про розгляд справи за відсутності представника позивача.
В судовому засіданні 22.06.2021 представник відповідача подав суду клопотання б/н від 14.06.2021 (вх.№10130/21 від 22.06.2021) про призначення у справі судової інженерно-технічної експертизи, мотивуючи тим, що у інший спосіб відповідач не може підтвердити обставини виконання робіт та їх дійсну вартість, що можна встановити шляхом проведення експертизи.
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.06.2021, суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; призначив підготовче засідання на 06.07.2021.
В підготовчому засіданні 06.07.2021 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 28.07.2021.
28.07.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від представника позивача, електронною поштою, підписане ЕЦП, надійшла заява б/н від 28.07.2021 (вх.№11827/21) про відкладення розгляду справи для надання адвокату часу на ознайомлення з матеріалами справи та формування правової позиції.
В підготовчому засіданні 28.07.2021 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 08.09.2021.
08.09.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 08.09.2021 (вх.№13879/21) про розгляд справи за відсутності представника позивача.
В підготовчому засіданні 08.09.2021 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової інженерно-технічної експертизи, мотивуючи тим, що питання, визначені відповідачем на проведення судової експертизи не стосуються предмету доказування у даній справі, про що постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
За наслідками підготовчого засідання 08.09.2021 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 28.09.2021, про що представник відповідача повідомлений під розписку, а позивач - ухвалою повідомленням.
28.09.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 28.09.2021 (вх.№15071/21) про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Приписами ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи вищенаведене, задля дотримання принципів господарського судочинства та з метою повного та всебічного розгляду справи, з огляду на право учасників справи подавати до суду докази, суд вважає за можливе прийняти поданий відзив до матеріалів справи.
Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не повернуто позивачу безпідставно отримані кошти у розмірі 54000 грн, які позивач просить стягнути на підставі ст.1212 Цивільного Кодексу України.
Позиція відповідача. Представник відповідача проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що вказані грошові кошти відповідачем отримано правомірно на підставі домовленості між сторонами про виконання робіт - буріння свердловини в с.Лоєва Надвірнянського району, яку відповідачем виконано у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
На підставі рахунку-фактури №1 від 05.12.2019 на суму 27 000 грн (призначення платежу - послуги бурмашини), виписаного СТ "Вулкан" (а.с. 6), платіжним дорученням №390 від 27.12.2019 ТОВ "Сіліконфілд" сплатив СТ "Вулкан" 27000 грн з призначенням платежу - оплата за послуги бурмашини згідно рахунку-фактури №1 від 05.12.2019 (а.с.8).
На підставі рахунку-фактури №2 від 06.12.2019 на суму 27 000 грн (призначення платежу - послуги бурмашини), виписаного СТ "Вулкан" (а.с.7), платіжним дорученням №391 від 27.12.2019 ТОВ "Сіліконфілд" сплатив СТ "Вулкан" 27000 грн з призначенням платежу - оплата за послуги бурмашини згідно рахунку-фактури №2 від 06.12.2019 (а.с.9).
06.08.2020 та 30.12.2020 позивач звертався до відповідача з вимогами №06/08/20 від 06.08.2020 та 30/12/2020 від 30.12.2020 про повернення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 54 000 грн (а.с. 10-19).
Надані відповідачем: дефектний акт на буріння свердловини в селі Лоєва Надвірнянського району Івано-Франківської області; договірну ціну на будівництво буріння свердловини в селі Лоєва Надвірнянського району Івано-Франківської області; локальний кошторис на будівельні роботи №6-1-1; відомість ресурсів до локального кошторису № 6-1-1; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2020 року; акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року № 10; підсумкову відомість ресурсів; розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2в на буріння свердловини в селі Лоєва Надвірнянського району Івано-Франківської області підписані відповідачем в односторонньому порядку, однак 15.04.2021 разом з відзивом на позов направлені позивачу рекомендованим листом.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 ЦК України).
Згідно частини 1 статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до частини 1 статті 641 Цивільного кодексу України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частиною 2 статті 642 ЦК України).
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Позивачем оплачено виставлені відповідачем рахунки.
Враховуючи те, що відповідач виставив рахунки, а позивач їх оплатив, зазначивши призначення платежу, яке визначене в рахунках - фактурах та з посиланням на ці рахунки, то суд вважає, що сторони уклали договір підряду у спрощений спосіб.
Позивач у якості підстави позову про стягнення з відповідача грошових коштів обґрунтовував свої вимоги положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно одержані.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
З наведеної норми вбачається, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Водночас між сторонами справи укладено договір про оплатне виконання робіт, а отримані відповідачем у якості авансу кошти набуто за наявності правової підстави. За вказаних обставин спірні кошти не можуть бути витребувані відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення.
Правовідносини сторін у цьому спорі регулюються нормами зобов'язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо вимоги повернути замовнику попередньо сплачені кошти у зв'язку з неналежним виконанням підрядником умов договору відповідно до статті 1212 ЦК України. Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 14.10.2014 у справі № 3-129гс14 (922/1136/13), від 25.02.2015 у справі № 3-11гс15 (910/1913/14), від 17.06.2014 у справі № 3-30гс14 (13/096-12), від 22.01.2013 у справі № 3-69гс12 (5006/18/13/2012).
Згідно ч.2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено здійснення позивачем оплати за договором.
За приписами ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Натомість, доказів підписання позивачем акту приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, які направлені йому 15.04.2021 чи доказів повідомлення відповідача про причини неприйняття підрядних робіт до суду не надано, тобто позивач безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов'язку оплатити роботи.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог до відповідача, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
у задоволенні позову відмовити.
Судовий збір покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіліконфілд" (код ЄДРПОУ 41848567).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 12.10.2021
Суддя О.В. Рочняк