Справа№592/7980/21
Провадження №2/592/1780/21
05 жовтня 2021 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого - судді Котенко О.А., за участю секретаря судового засідання - Гуріної А.О., представника позивача - ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2 , представника Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради - Тютюнник О.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, визначення місця проживання дитини,-
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом і вимоги обрятовує тим, що 16.05.2009 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем, ОСОБА_2 . Від цього шлюбу вони мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 18.12.2018 року шлюб між ними було розірвано. З моменту розлучення по теперішній час відповідач не бере активної участі у вихованні та утриманні їх спільного сина, зокрема, фінансової допомоги вона на дитину не отримує. Відповідач часто перебуває за кордоном. Дитина проживає разом з нею за місцем її реєстрації тобто в АДРЕСА_1 . Дитина має свою окрему кімнату зі всіма необхідними меблями, речами, сучасними гаджетами. Тобто у дитини є все для його комфортного проживання. На теперішній час ОСОБА_5 майже вісім років, він навчається у школі. Всі питання щодо навчання дитини вирішуються нею. Вона відводить дитину до школи та забирає зі школи, систематично відвідує батьківські збори, допомагає у навчанні та саморозвитку дитини. Всі інші питання, які відносяться до батьківських обов'язків, вирішуються також нею: відвідування лікарні, гуртків, купівля одягу, ліків, продуктів харчування, організація відпочинку тощо. Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно зі ст.150 СК України батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Таким чином, дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум. Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Так, відповідно до ч.5 ст.183 СК України розмір аліментів на одну дитину складає ј частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів. Отже, батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки є фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності якого є допоміжне обслуговування наземного транспорту. Зазначене свідчить про стабільний дохід відповідача. Крім того, відповідач інших дітей на утриманні не має, а тому спроможний сплачувати аліменти саме в зазначеному розмірі. Частиною першою статті 160 СК України зазначено, що місце пробивання дитини, яка досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Відповідно до ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішував органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Визначення місця проживання дитини з нею максимально відповідатиме інтересам сина, забезпечуватиме йому гармонійне виховання та розвиток, становлення як особистості. Натомість, проживання дитини з відповідачем буде суперечити інтересам дитини, оскільки відповідач часто перебуває за кордоном. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття; визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею, матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем її реєстрації: АДРЕСА_1 , та судові витрати покласти на відповідача.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю з зазначених в позові підстав, просив суд їх задовольнити.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 , проти задоволення позову ОСОБА_3 про стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_5 та визначення місця проживання сина з його колишньою дружиною не заперечував.
Представник третьої особи Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради - Тютюнник О.А., у судовому засіданні зазначила, що Управлінням «Служба у справах дітей» Сумської міської ради було проведено обстеження житлових умов позивачки разом з дитиною про що складено висновок та вважають можливим визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з його матір'ю ОСОБА_3 .
Суд, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради Тютюнник О.А., перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:
Судом установлено, що 16.05.2009 року між позивачкою і відповідачем був зареєстрований шлюб. Від цього шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с.8).
Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 18 грудня 2018 року шлюб між сторонами був розірваний (а.с.10).
Позивач ОСОБА_3 разом з сином зареєстровані і проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта позивача ОСОБА_3 (а.с.6-7) та довідкою про реєстрацію місця проживання дитини (а.с.9).
Відповідач як батько дитини, відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України зобов'язаний утримувати свою неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття, тому з нього належить стягувати аліменти.
Частиною 3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, з ким проживає дитина.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Суд з урахуванням обставин, викладених в ст.182 СК України - матеріального становища відповідача, який є особою працездатного віку, працює, матеріального становища дитини, яка перебуває на утриманні матері, визначає розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше п'ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.
Відповідно до ст.ст.18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч.1 ст.3 Конвенції).
Із системного тлумачення Конвенції про права дитини, ч.ч.2 і 3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.
Малолітній син сторін проживає разом з матір'ю ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 . Мати дитини створює належні умови для навчання і проживання дитини. Відповідно до висновку Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради вважає за можливе визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з його матір'ю ОСОБА_3 , яка створює необхідні умови вдома для комфортного проживання дитини та розвитку дитини.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_3 .
На підставі ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 908грн. (за вимогу про визначення місця проживання дитини) та стягнути з відповідача на користь держави 908грн. судового збору за вимогу про стягнення аліментів.
Представником позивачки - адвокатом Кузнєцовим А.С. заявлені вимоги про відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8500грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги, довідкою про детальний опис робіт адвоката, копією квитанції про сплату (а.с.14-16). Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, які понесла позивачка, суд бере до уваги норми ч. 4 ст. 137 ЦПК України та, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, та значення справи для сторін, з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000грн.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, визначення місця проживання дитини, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Визначити місце проживання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_3 .
Аліменти стягувати з 29.06.2021 року (дата подання позову) на користь матері ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , рнокпп - НОМЕР_2 ).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 908грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 908грн. в відшкодування витрат по сплаті судового збору та 3000грн. в відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м.Суми. При оголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.А. Котенко