Справа № 589/836/17
Провадження № 1-кп/592/137/21
13 жовтня 2021 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі колегії суддів: головуючої судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретарки судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисниці ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №12017200110000053 від 13.01.2017 року по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тетіїв Київської області, громадянина України, з загальною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимого
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.3 ст.410 КК України,
установив:
ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України відповідно до вимог ст.ст. 9 - 12, 26, 27, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (далі - Статутів), зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, в умовах особливого періоду, 06.01.2017 реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення бойових припасів та вибухових речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, перебуваючи за місцем несення служби в АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю на складі ракетного артилерійського озброєння військової частини польова пошта НОМЕР_2 інших військовослужбовців, таємно викрав 840 набоїв калібру 7,62 мм до гвинтівки СВД, 32 набої калібру 9 мм до пістолету Макарова та 2 гранати РГД-5 у конструктивному поєднанні з запалами до них, які помістив у червоно-чорний рюкзак та незаконно, зберігаючи при собі, виніс з території зазначеної військової частини. Далі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_7 на громадському транспорті перевіз указані бойові припаси та вибухові речовини до м. Шостка Сумської області, де незаконно продовжив їх зберігати за місцем свого тимчасового проживання в будинку АДРЕСА_4 .
07.01.2017 у зв'язку зі зміною місця свого проживання, ОСОБА_7 , зберігаючи при собі, перемістив перелічені бойові припаси та вибухові речовини до місця проживання свого співслужбовця ОСОБА_8 , який не був обізнаний про його злочинні дії, де ОСОБА_7 продовжив їх незаконно зберігати у клітчатій сумці чорно-білого кольору в підвальному приміщенні будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_5 .
Після чого, у період часу з 10 по 12 січня 2017 року, старший солдат ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, спрямованого та таємне викрадення бойових припасів та вибухових речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, перебуваючи за місцем несення служби в смт. Вороніж Шосткінського району Сумської області, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю на складі ракетного артилерійського озброєння військової частини польова пошта НОМЕР_2 інших військовослужбовців, таємно викрав 700 набоїв калібру 7,62 мм до автомату Калашникова, 36 набоїв калібру 7,62 мм до гвинтівки СВД, 128 набоїв калібру 9 мм до пістолету Макарова, 2 гранати Ф-1 та 1 гранату РГН у конструктивному поєднанні з запалами до них, 1 гранату ВОГ 17М, які помістив у червоно-чорний рюкзак та незаконно, зберігаючи при собі, виніс з території зазначеної військової частини. Далі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_7 на громадському транспорті перевіз указані бойові припаси та вибухові речовини в м. Шостка Сумської області, де продовжив незаконно їх зберігати за місцем свого тимчасового проживання у квартирі АДРЕСА_6 , не маючи можливості помістити їх до підвального приміщення будинку АДРЕСА_5 , яке орендував його співслужбовець ОСОБА_9 у зв'язку з відсутністю останнього за місцем свого проживання.
12.01.2017 старший солдат ОСОБА_7 , дочекавшись звільнення з добового наряду співслужбовця ОСОБА_9 , маючи намір незаконно зберігати викрадені ним бойові припаси та вибухові речовини у підвальному приміщенні будинку останнього, не маючи можливості залишити місце служби - територію військової частини польова пошта НОМЕР_2 , звернувся до останнього через свого знайомого співслужбовця ОСОБА_10 , з яким спільно проживав в орендованій квартирі АДРЕСА_6 , з проханням перенести його червоно-чорний рюкзак, який розміщувався за вказаною адресою, в підвальне приміщення будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_5 .
При цьому, ОСОБА_7 не повідомляв співслужбовців ОСОБА_10 та ОСОБА_9 про вміст власного рюкзака.
У свою чергу ОСОБА_9 , 12.01.2017 не будучи обізнаний про вміст рюкзака ОСОБА_7 , на виконання його прохання, переніс указаний рюкзак, в якому знаходились 700 набоїв калібру 7,62 мм до автомату Калашникова, 36 набоїв калібру 7,62 мм до гвинтівки СВД, 128 набоїв калібру 9 мм до пістолету Макарова, 2 гранати Ф-1 у конструктивному поєднанні з запалами до них, з квартири АДРЕСА_6 до підвального приміщення будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , який він орендував.
13 січня 2017 року під час особистої бесіди з командиром військової частини польова пошта НОМЕР_2 підполковником ОСОБА_11 , старший солдат ОСОБА_7 , боячись викриття його злочинних дій, повідомив підполковнику ОСОБА_11 про факти викрадення ним бойових припасів та вибухових речовин зі складу ракетного артилерійського озброєння військової частини польова пошта НОМЕР_2 . У свою чергу підполковник ОСОБА_11 одразу ж повідомив зазначену інформацію до Шосткинського відділення поліції в Сумській області.
Того ж дня, працівниками Шосткинського відділення поліції в Сумській області проведено огляд за вказаними ОСОБА_7 місцями зберігання бойових припасів та вибухових речовин, у ході якого за адресою: АДРЕСА_7 , де тимчасово проживав ОСОБА_7 , було виявлено та вилучено 1 гранату РГН у конструктивному поєднанні з запалом до неї, 1 гранату ВОГ 17М, а у підвальному приміщенні буд. №5 по вул. Калініна у м. Шостка, було виявлено та вилучено 876 набоїв калібру 7,62 мм до гвинтівки СВД, 700 набоїв калібру 7,62 мм до автомата Калашникова, 160 набоїв калібру 9 мм до пістолету Макарова, 2 гранати Ф-1 та 2 гранати РГД-5 у конструктивному поєднанні з запалами до них, які останній викрав на складі ракетного артилерійського озброєння військової частини польова пошта НОМЕР_3 і які згідно висновку експерта №19/119/7-1/11е від 06.02.2017 та висновку експерта №19/119/6-3/116е від 24.02.2017 відносяться до вибухових речовин та бойових припасів відповідно.
Діяння, інкриміновані ОСОБА_7 кваліфіковане як кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.410 КК України, а саме: викрадення військовослужбовцем бойових припасів, вибухових речовин та іншого військового майна, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану та кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, тобто носіння та зберігання бойових припасів і вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Під час судового розгляду, 15.09.2021 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_7 на підставі ст. 468, 469, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.410 КК України, в обсязі згідно з пред'явленим йому обвинуваченням.
Сторони узгодили покарання ОСОБА_7 за ч. 1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, за ч.3 ст.410 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст.65, 66, 70, 75 КК України, пропонується призначити ОСОБА_7 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України та ч. 3 ст. 410 КК України остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільнивши ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 роки.
У судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.410 КК України визнав повністю та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості. При цьому додав, що розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, вид та міру покарання, яка буде застосовано до нього у разі затвердження угоди.
Прокурор, захисник та обвинувачений підтримали вказану угоду про визнання винуватості і просили її затвердити, зазначивши, що її умови не суперечать вимогам закону та не порушують прав сторін угоди.
Враховуючи те, що обвинувачений та прокурор у присутності захисника в ході судового розгляду досягли угоди про визнання винуватості, підписали її, причому обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин та між сторонами досягнута домовленість про призначення обвинуваченому покарання - суд розглядає кримінальне провадження з обвинувальним актом відповідно до положень ст.ст. 468-475 КПК України, та розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, виходить з наступного.
Відповідно п.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.2 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Відповідно до ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Згідно ч.5 ст.469 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Перевіривши умови угоди судом не було встановлено підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч.7 ст.474 КПК України.
Крім того, судом також встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що підтвердив і сам обвинувачений, умови угоди не суперечать вимогам КПК України та закону, дії обвинуваченого кваліфіковані правильно, умови угоди відповідають інтересам суспільства, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання та є фактичні підстави для визнання обвинуваченим винуватості.
До того ж, перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості судом під час судового засідання також були з'ясовані у обвинуваченого обставини, передбачені ч.4 ст.474 КПК України. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України обвинуваченому роз'яснені у повному обсязі.
Також обвинувачений ОСОБА_7 судом був ознайомлений з кримінальною відповідальністю, передбаченою ст.389-1 КК України «Умисне невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості».
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.3 ст.410 КК України, а саме: викрадення військовослужбовцем бойових припасів, вибухових речовин та іншого військового майна, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану та за ч.1 ст.263 КК України, тобто носіння та зберігання бойових припасів і вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
При призначенні покарання, передбаченого угодою, суд на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, повне визнання своєї вини.
Обставин, які б обтяжували покарання судом не встановлено.
Враховуючи, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, приймав безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, має на утриманні малолітню дитину 2020 року народження, щиро розкаявся у вчиненні злочину та активно сприяв розкриттю злочину, тому суд доходить висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинувачени належить затвердити, а ОСОБА_7 визнати винуватим у пред'явлених кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст. 263 та ч.3 ст.410 КК України з призначенням останньому узгодженої сторонами міри покарання.
У порядку ст.124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_7 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати за залучення експертів для проведення судової вибухо-технічної експертизи (висновок №5(Вт)) - 1058,48 грн, експертизи вибухових речовин (висновок №19/119/7-1/116е) - 660,30 грн, судово-балістичної експертизи (висновок №19/119/6-3/19є) - 1495,32 грн, а усього 3214,10 грн.
Клопотань про обрання запобіжного заходу по даному кримінальному провадженню від учасників судового провадження не надходило.
Керуючись ст. 373, 374, 475 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 15 вересня 2021 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_12 та обвинуваченим ОСОБА_7 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_6 .
ОСОБА_7 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченню за ч.1 ст.263 КК України, ч.3 ст.410 КК України і призначити йому покарання:
за ч. 1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки,
за ч.3 ст.410 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_7 за сукупністю кримінальних правопорушень визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_7 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за залучення експертів для проведення судової вибухо-технічної експертизи (висновок №5(Вт)) - 1058,48 грн, експертизи вибухових речовин (висновок №19/119/7-1/116е) - 660,30 грн, судово-балістичної експертизи (висновок №19/119/6-3/19є) - 1495,32 грн, а усього 3214,10 грн.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_7 не обирався.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після спливу встановленого законом строку для подання апеляційних скарг учасниками кримінального провадження, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційних скарг учасниками кримінального провадження, вирок, якщо його не було скасовано за наслідками апеляційного провадження, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуюча ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3