Справа № 599/924/21Головуючий у 1-й інстанції Іваницький О.Р.
Провадження № 33/817/565/21 Доповідач - Лекан І.Є.
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП
11 жовтня 2021 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.
за участю адвоката Жеребецької І.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданнів місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Жеребецької І.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 09 червня 2021 року,-
Постановою Зборівського районного суду Тернопільської області від 09 червня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік і стягнуто судовий збір 454 грн.
Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 , будучи власником автомобіля ВАЗ-21063, д.н.з НОМЕР_1 , передав право його керування ОСОБА_2 , з яким попередньо розпивав алкогольні напої. При зупинці транспортного засобу та проведенні обстеження, виявлено, що ОСОБА_2 знаходиться в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 порушив п.2.9 г Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Жеребецька І.О. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 09 червня 2021 року та закрити провадження у справі.
Вважає, що при винесенні постанови Зборівським районним судом Тернопільської області було порушено норми матеріального та процесуального права, а також судом не досліджено усіх істотних обставин, які мають значення для об'єктивного розгляду даної справи
Посилається на те, що жоден із доказів не відповідає вимогам ст.ст. 250, 251 КУпАП. При цьому, судом не з'ясовано чи відповідають такі докази фактичним обставинам.
Зазначає, що обставини, про які зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення та рапорті поліцейського повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, оскільки лише в такому випадку вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
Апелянт наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 є власником або особою, яка володіє, користується і розпоряджається на підставі правочину (довіреності) транспортним засобом, а тому дана особа не наділена відповідними повноваженнями розпоряджатися ним, що в свою чергу, унеможливлює покладення відповідальності на ОСОБА_1 за неналежне виконання обов'язків власника транспортного засобу, яке в даному випадку полягає в забороні передавати керування особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Вважає, що відсутні докази та будь-які відомості щодо обізнаності свідків про обставини, які підлягають установленню по даній справі. Немає письмових пояснень вказаних вище свідків чи потерпілих.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні такі докази, як показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки чи відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Наголошує на тому, що варто звернути увагу на письмові пояснення ОСОБА_1 та особи, яка керувала транспортним засобом ОСОБА_2 , оскільки такі пояснення написані власноручно поліцейськими, що ставить під сумнів їх зміст.
Вказує, що ОСОБА_1 не керував транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в тому числі 04 травня 2021 року.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_1 був відсутній під час розгляду справи, а про оскаржувану постанову дізнався 25 серпня 2021 року.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, що відповідно до ст.294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката Жеребецьку І.О., яка підтримала подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції не виконав.
Так, диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Притягуючи до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 суд першої інстанції вказав, що його вина підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №093651 від 04 травня 2021 року, рапортом поліцейського СРПП відділення поліції Ю. Конопелько, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , поясненнями свідків, при цьому жодного обґрунтування, зазначеним доказам, суд не надав.
Аналізуючи зазначені вище докази суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до рапорта працівника поліції Ю. Конопелько, 04.05.2021 року, під час несення служби о 12:40 год. здійснювали патрулювання автодороги сполученням “Почаїв- Зборів” та було зупинено автомобіль марки ВАЗ-21063, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та пасажира ОСОБА_1 за порушення п.31.4.7.е ПДР України. При спілкуванні з водієм, у нього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Після проведення тесту за допомогою технічного пристрою газоаналізатора “DRAGER ALCOTEST 6810” у водія ОСОБА_2 встановлено 1.65 проміле алкоголю. З результатами огляду водій погодився та відмовився їхати в медичний заклад, в зв'язку з чим на ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний рапорт працівника поліції не містить даних, які б підтверджували, що пасажир ОСОБА_1 передав право керування транспортним засобом ОСОБА_2 , що вмінено при складанні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 ..
Щодо посилання суду як на доведення вини ОСОБА_1 пояснення свідків (в протоколі зазначено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), то останні не допитувалися в суді під час розгляду справи, а письмові пояснення їх відсутні в матеріалах справи, тому такі висновки суду є не вмотивованими.
Надаючи оцінку письмовим поясненням ОСОБА_1 від 04.05.2021 року, в яких фактично зазначено про визнання вини, то сам по собі факт визнання вини не може бути достатнім доказом при відсутності інших належних доказів вміненого особі правопорушення.
При цьому, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ-21063, д.н.з. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 наділений правом керувати транспортним засобом, проте власником транспортного засобу є ОСОБА_5 .
В матеріалах справи відсутні такі докази як показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки чи відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
За таких обставин, відображені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №093651 від 04 травня 2021 року обставини правопорушення, не підтверджуються зібраними доказами у справі.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
Беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, а протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими доказами не являється доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що не з'ясовано судом першої інстанції при доведені вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, приходжу до висновку, що рішення прийнято на формально досліджених судом першої інстанції доказах, а тому постанова Зборівського районного суду від 09 червня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає скасуванню, а адміністративна справа закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що апелянт участі в суді першої інстанції під час розгляду справи не брав, копію оскаржуваної постанови отримав 25 серпня 2021 року, йому слід поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши причини пропуску поважними.
На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Поновити адвокату Жеребецькій І.О. в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу адвоката Жеребецької І.О. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 09 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік і стягнуто судовий збір - скасувати, а справу провадженням закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя