Справа № 607/16420/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/383/21 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - продовження запобіжних заходів
05 жовтня 2021 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
законного представника ОСОБА_9 ,
розглянувши 05 жовтня 2021 р. у відкритому судовому засіданні в залі Тернопільського апеляційного суду матеріали провадження (справа №607/16420/21) за апеляційними скаргами захисників підозрюваного ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 вересня 2021 р.,
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 вересня 2021 року задоволено клопотання старшого слідчого - криміналіста СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_12 , погодженого прокурором Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_13 , про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та продовжено строк тримання під вартою останньому до 23 год. 59 хв. 15 листопада 2020 року. Відмовлено у задоволенні клопотання захисників про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення розміру застави.
Задовольняючи клопотання слідчого та відмовляючи у задоволенні клопотань захисників, слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що на момент судового розгляду кримінального провадження наявні відповідні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які не зменшились та виправдовують подальше тримання особи під вартою, зокрема, наявні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні з огляду на те, що він підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти вищенаведеним ризикам.
В апеляційних скаргах:
- захисник підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_10 просить ухвалу слідчого судді скасувати та обрати підозрюваному цілодобовий домашній арешт.
Посилаючись на практику Європейського суду, зазначає, що висновок слідчого судді про існування обґрунтованості пред'явленої підозри не підтверджується доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Також слідчий суддя в своїй ухвалі, як стверджує захисник, не зазначив наявності хоча би одного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не мотивував можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризиків або ризику, зазначеним у клопотанні, обмежившись тільки загальними реченнями, без посилання на конкретні обставини і факти. Стороною обвинувачення не надано жодного доказу існування вказаних ризиків, а зазначені підстави є надуманими і необгрунтованими, і базуються на одних припущеннях.
Зазначає, що його підзахисний позитивно характеризується за місцем навчання, має міцні соціальні зв'язки. Вказує, що на свято ОСОБА_14 врятував життя жителя с. Лучка - ОСОБА_15 , якого він витягнув із дна річки, коли той тонув.
Наголошує на тому, що матір підозрюваного ОСОБА_9 втратила двох дітей у віці 2 та 4 років, які згоріли живцем у дитячому садочку внаслідок пожежі, а тому присутність сина вдома є дуже важливою для батьків;
- захисники підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_11 та ОСОБА_8 просять поновити строк на апеляційне оскарження рішення слідчого судді, оскільки повний текст ухвали був оголошений 22 вересня 2021 р. та отриманий ним 23 вересня 2021 р., а тому апеляційна скарга подана з пропущенням строку з поважних причин; скасувати ухвалу судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 17 вересня 2021 р. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 та обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту по місцю його реєстрації в с. Лучка Тернопільського району Тернопільської області.
Вказують, що в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя обмежився лише припущеннями про існування обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, проте не довів їх існування.
Наголошують на тому, що слідчий суддя в порушення вимог чинного законодавства не дослідив питання наявності обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Звертають увагу суду на те, що ОСОБА_7 є неповнолітнім і в умовах СІЗО не може продовжувати навчання для здобуття середньої освіти, чим порушується ст. 53 Конституції України, а саме право кожної людини на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою.
Заслухавши суддю-доповідача про зміст оскаржуваного судового рішення з коротким викладом доводів апеляційної скарги, пояснення підозрюваного та його захисників на підтримку поданих апеляційних скарг з мотивів, наведених у ній, думку прокурора про законність і обґрунтованість ухвали суду та безпідставність доводів апеляційних скарг, перевіривши судове рішення в межах апеляційних скарг та обговоривши їх доводи, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження рішення суду підлягає поновленню як пропущений з поважних причин, а апеляційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.
Так, положеннями ч. 1 ст. 117 КПК України визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
У випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Оголошення «скороченого» тексту ухвали слідчого судді є поважною причиною для поновлення апеляційного строку (ВС/ОП ККС № 461/1434/18 від 27.05.2019).
З огляду на наведене строк на апеляційне оскарження захисниками ОСОБА_11 та ОСОБА_8 був пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, групою слідчих з числа слідчих слідчого управління ГУНП в Тернопільській області та слідчих СВ ВП №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12021210000000202 від 25 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24 липня 2021 року близько 19.00 год. у ОСОБА_7 , який перебував на березі ставка, що розташований на околиці с. Настасів Тернопільського району Тернопільської області, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, відносно малолітньої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки с. Настасів Тернопільського району Тернопільської області.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вчинення дій сексуального характеру, ОСОБА_7 , 24 липня 2021 року близько 19:00 год., перебуваючи на березі ставка, що розташований на околиці с. Настасів Тернопільської області, скориставшись безпорадним станом потерпілої, яка від спожитого алкоголю сп'яніла та знепритомніла, переніс останню до урвища, що розташоване неподалік вищевказаного ставка, де, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, проте нехтуючи цим, діючи цілеспрямовано та рішуче, положив ОСОБА_16 на траву зняв, з неї одяг та спідню білизну, після чого, проти волі останньої, здійснив із нею статевий акт. Таким чином, на думку слідчого, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України зґвалтування, вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років.
25 липня 2021 року о 16.00 год. відповідно до ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_7 , у зв'язку із його переховуванням, вручено за місцем проживання останнього, його батьку ОСОБА_17
26 липня 2021 року об 11 год. 04 хв. повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення вручено наручно ОСОБА_7 , що з'явився до органу досудового розслідування.
27 липня 2021 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23.59 год. 27 серпня 2021 року.
20 серпня 2021 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваному ОСОБА_7 продовжено до 25 вересня 2021 року.
15 вересня 2021 року старший слідчий - криміналіст СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_12 за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням про продовження щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке слідчий суддя вказаного суду своєю ухвалою від 17 вересня 2021 року задовольнив.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Слідчий суддя встановив, що підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, яка йому була оголошена 26 липня 2021 р., є обґрунтованою, підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, а саме: протоколом огляду місця події від 25 липня 2021 року; протоколом допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_16 від 29 липня 2021 року; витягом КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР з медичної картки №5880 стаціонарного хворого; протоколом допиту свідків ОСОБА_18 , від 06 серпня 2021 року та 13 серпня 2021 року, ОСОБА_19 від 13 серпня 2021 року, ОСОБА_20 від 03 серпня 2021 року та 25 липня 2021 року, ОСОБА_21 від 25 липня 2021 року, ОСОБА_22 від 03 серпня 2021 року та 25 липня 2021 року; повідомленням генерального директора /головного лікаря/ КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР № 720-01/35 від 27 липня 2021 року щодо діагнозу ОСОБА_16 .
Обставини та факти, інформація, яка міститься в зазначених доказах, підтверджують існування у справі безпосереднього зв'язку між ОСОБА_7 та кримінальним правопорушенням, у якому він підозрюється, що в своїй сукупності є достатнім для продовження дії запобіжного заходу. Питання доведеності чи недоведеності вини, а також роль підозрюваного у вчиненні злочину, є прерогативою суду, який розглядатиме справу по висунутому обвинуваченню та буде встановлювати вказані обставини при розгляді справи по суті.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
На думку колегії суддів також існує і наявність ризиків, про які у своєму клопотанні зазначав слідчий, а в ухвалі - слідчий суддя, оскільки ОСОБА_7 , розуміючи наслідки, які спричиненні його діями, і відповідно міру покарання, яку він може понести у зв'язку з цим, а саме позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, може вчинити дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Також колегія суддів враховує, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_7 перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на малолітню потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, так як вказані особи йому відомі, він знає їхні місця проживання, тому може незаконно здійснювати на них тиск та погрози, з метою дачі особами неправдивих показів, або відмови від добровільно наданих показань, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
За таких обставин доводи апеляційних скарг захисників про недоведеність встановлених судом ризиків не заслуговують на увагу, оскільки сукупність даних про тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , враховуючи особу підозрюваного, беззаперечно вказують на їх існування.
Відомості, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_7 під вартою, чи були б підставою для застосування відносно нього іншого, більш м'якого запобіжного заходу, на даний час відсутні.
Таким чином, продовжуючи строк тримання під вартою, слідчий суддя, оцінивши обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, та врахувавши при цьому характеризуючі дані підозрюваного, обґрунтованість повідомленої йому підозри, переконливість наявних ризиків, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінуються, дійшов вірного висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 та запобігти вище викладеним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання підозрюваному міри запобіжного заходу та продовжують існувати, прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, проте захисниками в апеляційних скаргах та у судовому засіданні не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин, які свідчать про відсутність ризиків.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого про продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою, оскільки слідчий в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження його права на свободу.
Твердження апеляційної скарги про наявність у підзахисного міцних соціальних зв'язків та позитивної характеристики за місцем навчання не можуть бути безумовною підставою для застосування щодо підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки не спростовують наявність ризиків, які зазначені в клопотанні слідчого.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до думки, що доводи апеляційних скарг захисників є непереконливими. Слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 309, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Строк на апеляційне оскарження захисникам ОСОБА_11 та ОСОБА_8 поновити.
Апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 вересня 2021 р., якою підозрюваному ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
________________ ________________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3