91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
25.05.10 Справа № 6/76
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання”, м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Білд”, м. Луганськ
про стягнення 6 949 грн. 71 коп.
Суддя Василенко Т.А
в присутності представників сторін:
від позивача -Лавриненко В.С., дов. № 10 від 01.01.10;
від відповідача - Волкова О.В., дов. № 14 від 01.12.09;
Подгорнов А.Г., дов. № 1 від 23.04.2010;
В судовому засіданні 26.04.10 було оголошено перерву до 11.05.10, а потім до 25.05.10 відповідно до ст. 77 ГПК України.
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 6 949 грн. 71 коп., в тому числі: вартість активної електроенергії у сумі 1 365 грн. 02 коп., двократна різниця між фактично спожитою та договірною величиною у сумі 2 970 грн. 60 коп., вартість реактивної електричної енергії в сумі 2 579 грн. 04 коп., пеня у сумі 35 грн. 05 коп.
Відповідач за відзивом на позовну заяву від 26.04.10 (арк. справи 49), додатковими запереченнями від 11.05.10 та від 25.05.10 проти позову заперечує за підстав, наведених у вказаних документах та зокрема зазначає про наступне. Згідно бухгалтерських документів на момент звернення позивачем до суду, за відповідачем рахується заборгованість за реактивну електроенергію за січень 2010 року у сумі 356 грн. 04 коп. Відповідач вказує на те, що перевищення встановлених договором обсягів електричної енергії відбулося внаслідок надзвичайних погодних умов, наявність яких сторони не могли передбачити раніше. Окрім цього, відповідач вважає, що позивач повинен був своєчасно припинити постачання електроенергії відповідачу, що не було зроблено в порушення умов договору. В той же час, позивач фактично стягує трьохкратну вартість електричної енергії, що суперечить нормам діючого законодавства та умовам договору. Також відповідач вказує на те, що позивачем не наданий розрахунок пені та просить застосувати положення п. 3 ст. 83 ГПК України та зменшити розмір неустойки (стягнення двократної вартості).
Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав відповідні заперечення на доводи відповідача.
Окрім цього, позивачем до суду надані пояснення (здано до суду 08.04.10, арк. справи 39-40) за якими позивач зазначає, що станом на 08.04.10 відповідач оплатив активну електроенергію в повному обсязі, вартість реактивної електроенергії у сумі 2 223 грн. 00 коп., у зв'язку з чим залишилась несплаченою вартість реактивної електроенергії у сумі 356 грн. 04 коп., вартість двократної різниці у сумі 2 970 грн. 60 коп. і пеня у сумі 35 грн. 05 коп.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши доводи сторін, суд
Між сторонами у справі укладено договір від 18.07.08 № 947 про постачання електричної енергії, за умовами якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу електричну енергію, а останній оплачувати її за умовами договору.
Позивачем умови договору були виконані належним чином, але відповідачем не оплачена вартість використаної активної електроенергії у січні 2010 року в сумі 1 365 грн. 02 коп.
Також, за розрахунком позивача, за відповідачем, на момент звернення із позовом утворився борг за використану реактивну електроенергію у грудні 2009 року та січні 2010 року в сумі 2 579 грн. 04 коп.
Згідно п. 4.4.2 договору за перевищення споживання електричної енергії та потужностей передбачена сплата відповідачем двократної вартості різниці між фактично спожитою та договірною величиною.
Договірна величина споживання за договором за грудень 2009 року складає 3000 кВт/р.
Відповідно до звіту про використану електричну енергію за грудень 2009р., фактичний обсяг спожитої активної електроенергії склав 5423 кВт/р.
Таким чином, на думку позивача, відповідач повинен сплатити за 5423 кВт/р. за тарифом, передбаченим договором, а за 2423 кВт/р. -двократну вартість, а саме 2 970 грн. 60 коп. (виходячи з тарифу 1,22600 грн.).
З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вартість активної електроенергії у сумі 1 365 грн. 02 коп., двократна різниця між фактично спожитою та договірною величиною у сумі 2 970 грн. 60 коп., вартості реактивної електричної енергії в сумі 2 579 грн. 04 коп., пеня у сумі 35 грн. 05 коп.
Відповідач позовні вимоги визнав частково в сумі 356 грн. 04 коп., в решті оспорив з підстав наведених у відзиві та запереченнях та вказаних вище.
Оцінивши матеріали справи, доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Між ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання» в особі Краснодонських електричних мереж (позивач у справі) та ТОВ «Будівельна компанія «Білд»(відповідач у справі) було укладено договір про постачання електричної енергії № 947 від 08.07.08 з відповідними додатками до нього.
Згідно п.1 вищезазначеного договору позивач зобов'язався постачати електроенергію, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати одержану електроенергію її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього.
Згідно з п. 9 Додатку до договору «Порядок розрахунків»кінцевий розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, оплату за недораховану електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, сум на відшкодування збитків, пені за порушення термінів розрахунків та ін., споживач здійснює на підставі наданих постачальником електричної енергії рахунків протягом 5-ти операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.
Відповідно до п.2.3.3 та п. 7.2 договору відповідач зобов'язаний щомісячно 25 числа згідно з Додатком „Графік зняття показів засобів обліку електроенергії” знімати покази розрахункових електролічильників та надавати звіти Постачальнику електричної енергії відповідно до Додатку «Форма «Акт про зняття показників розрахункових засобів обліку», „Форма „Акт про використану електроенергію”, позивачу у справі.
Відповідно до п.7.9 договору розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються Споживачем у порядку передбаченому додатком „Порядок розрахунків”.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що договірні величини споживання електричної енергії визначаються у Додатку «Обсяги постачання електроенергії»на підставі заявки Споживача на очікуваний обсяг споживання електричної енергії за місяцями року, яка надається Споживачем Постачальнику електричної енергії не пізніше, ніж за 45 робочих днів до початку року.
Додатком «Договірні величини споживання електричної енергії»до договору № 947 сторони узгодили обсяги споживання відповідачем електричної енергії, так, на грудень 2009 р. величина споживання складала 3000 кВт/рік.
Разом з цим, відповідно до звіту відповідача (арк. справи 80), ним у грудні 2009 року було спожито електроенергії у кількості 5423 кВт/рік, що на 2423 кВт/рік більше очікуваного обсягу.
Тобто, відповідач перевищив договірні величини споживання електроенергії у грудні 2009р. на 2423 кВт/рік.
Пунктом 5.5 договору передбачено, що у разі необхідності коригування договірної величини споживання електричної енергії у поточному розрахунковому періоді Споживач може звернутися до Постачальника електричної енергії з заявою на очікуваний обсяг споживання електричної енергії в цьому розрахунковому періоді.
Пунктом 4.4.2 договору передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з пунктами розділу 5 договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною.
Вказане підтверджується матеріалами справи, розрахунком позивача та звітами відповідача про використання електроенергії у вказаний період та не спростовано відповідачем.
Відповідно до абзацу 3 п. 11 Порядку постачання електричної енергії відповідач мав право на протязі поточного розрахункового періоду звернутись до позивача з заявою про корегування договірної величини споживання електроенергії, але доказів такого звернення відповідачем, до суду не надано.
Позивачем за позовом та додатковими поясненнями вказано, що відповідач повинен оплатити 5423 кВт/р сплатити за тарифом 0,613 грн., а за перевищення договірних величин 2423 кВт/р двократну вартість -1, 22600 грн., у зв'язку з чим ця сума складає 2970 грн. 60 коп.
В той же час, відповідно до договірних величин з урахуванням заяви відповідача від 30.12.09 на січень 2010 року останній повинен був спожити 1500 кВт/р, але фактично спожив електроенергії у кількості 2675 кВт/р, що підтверджено відповідними матеріалами справи (звітом про використану електроенергію).
З метою отримання вказаних сум, позивачем були виставлені відповідні рахунки відповідачу.
Так, позивачем був наданий відповідачу для оплати рахунок за фактичне споживання у грудні 2009 року активної електроенергії у кількості 5423 кВт/р на суму 1884 грн. 60 коп. (арк. справи 50)
Матеріалами справи підтверджено та не спростовано позивачем, що відповідачем вказаний рахунок оплачений в повному обсязі 28.01.10.
Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі ( крім населення, професійно-технічних учбових закладів та вищих учбових закладів 1-4 рівня акредитації державної та комунальної власності) у разі споживання електричної енергії понад договірної величини за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною споживання електроенергії.
Відповідно до п.п.7 п. 8.1 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача підвищеної оплати за електричну енергію за обсяг перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії та величини потужності за розрахунковий період відповідно до актів законодавства та умов договору.
У разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період споживачем, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, або якщо відповідно до договору для споживача протягом розрахункового періоду змінювався тариф, він за обсягом перевищення сплачує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії підвищену згідно з законом вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (ч.1 ст.217 ГК України).
Виходячи з наведених норм та приписів ст.26 Закону України "Про електроенергетику" передбачена вказаною статтею санкція (сплата двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії) є господарсько-правовою відповідальністю за порушення у сфері господарювання.
З огляду на це, слід звернути увагу на те, що внаслідок порушення відповідачем умов договору щодо встановленої договірної величини електроспоживання, у позивача виникає право стягнути з відповідача не вартість фактично спожитої електричної енергії (що передбачено умовами договору, як господарське зобов'язання), а двократну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною. Остання є видом відповідальності, в результаті застосування якої для відповідача настають несприятливі економічні наслідки у вигляді зменшення матеріальних благ.
Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в рамках справ № 26/32 (постанова від 11.02.09), № 7/223 (постанова від 04.03.10).
Тобто, позивачем був невірно здійснений розрахунок вартості активної електроенергії та двократної різниці між фактично використаною та договірної величиною споживання електроенергії.
Так, за використану в межах договірних величин електроенергію у грудні 2009 року електроенергію у кількості 3000 кВт/р відповідач повинен оплатити за тарифом 0,613 грн., а за перевищення у 2423 кВт/р двократну вартість за тарифом 1,22600 грн. Але, оскільки відповідач оплатив вартість фактично використаної електричної енергії у грудні 2009 року в повному обсязі то з останнього слід стягнути на користь позивача однократну різницю вартості між фактично спожитою та узгодженою величиною використаної електричної енергії у сумі 1 485 грн. 30 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, в решті вимог щодо стягнення двократної вартості слід відмовити.
Щодо стягнення вартості активної електроенергії за січень 2010 року у сумі 1 365 грн. 02 коп. і вартості реактивної електроенергії за грудень 2009 року -січень 2010 року слід зазначити, що вказані суми позивачем були заявлена обґрунтовано, але під час розгляду справи, а саме 30.03.10 відповідач в повному обсязі оплатив вартість активної електроенергії у сумі 1 365 грн. 02 коп. і частково сплатив реактивну електроенергію у сумі 2 223 грн. 00 коп., у зв'язку з чим залишилась заборгованість у сумі 356 грн. 04 коп.
Вказане підтверджено матеріалами справи, зафіксовано в акті звірення розрахунків від 28.04.10 (арк. справи 52) та не оспорено сторонами.
У зв'язку з чим, провадження у справі щодо стягнення вартості активної електроенергії у сумі 1 365 грн. 02 коп. та реактивної електроенергії у сумі 2 223 грн. 00 коп. слід припинити на підставі п. 1.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Позовні вимоги в частині стягнення реактивної електроенергії у сумі 356 грн. 04 коп. слід задовольнити.
Щодо стягнення з відповідача пені у сумі 35 грн. 05 коп. згідно розрахунку позивача (арк.. справи 21) слід вказати на наступне.
Згідно п.4.4.1 договору у разі порушення відповідачем передбачених додатком “Порядок розрахунків” термінів розрахунку за активну електроенергію та термінів оплати за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, за недораховану електроенергію та на відшкодування збитків відповідачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, яка за розрахунком позивача за період з 05.01.10 по 26.01.10 складає 35 грн. 05 коп.
Нарахування вказаної суми є обґрунтованим і позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.
За таких обставин, позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача однократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною у сумі 1 485 грн. 30 коп., вартість з компенсації реактивної електроенергії у сумі 356 грн. 04 коп. Провадження у справі щодо стягнення вартості активної електроенергії у сумі 1 365 грн. 02 коп. та реактивної електроенергії у сумі 2 223 грн. 00 коп. припинити. В решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог
На підставі викладеного, керуючись п.1.1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білд», м. Луганськ, вул. Оборонна, 1/312, код 34449858 на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання”, м. Луганськ, кв. Гайового, 35 «а», код 31443937, однократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини електроенергії у сумі 1 485 грн. 30 коп. (на р/р № 260323159060, МФО 304665 у ВАТ «Державний ощадний банк України»), вартість реактивної електроенергії у сумі 356 грн. 04 коп., пеню у сумі 35 грн. 05 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 80 грн. 22 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 185 грн. 56 коп. (на р/рахунок № 260418644 у ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007), видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. Провадження у справі щодо стягнення вартості активної електроенергії у сумі 1 365 грн. 02 коп. та реактивної електроенергії у сумі 2 223 грн. 00 коп. припинити.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили у десятиденний строк з моменту його підписання.
Дата підписання рішення -28.05.2010.
Суддя Т.А.Василенко
Помічник судді Т.В.Цибулько