91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
18.05.10 Справа № 9/101
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області
до Відкритого акціонерного товариства "Сєвєродонецький хімремонт", м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 11 882 грн. 16 коп.
в присутності представників:
від позивача -ОСОБА_1, пасп. НОМЕР_2 від 21.01.97,
від відповідача - Носуля А.М., дов. б/н від 17.05.10
позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 11882,16 грн. за договорами про надання юридичних послуг №№ 01/09 -12/09, крім того, судові витрати.
Відповідач, ВАТ "Сєвєродонецький хімремонт", відзивом на позовну заяву, пояснив, що на виконання розрахунків за договором № 02/09 від 05.05.09 між сторонами було проведено взаємозалік на загальну суму 3491,90 грн.
Щодо договору № 11/09 від 20.08.09, то відповідач вважає цей договір неукладеним, оскільки він не був підписаний відповідачем, а тому, вимога про стягнення заборгованості за цим договором не підлягає задоволенню.
В обгрунтування позовних вимог позивач, підприємець ОСОБА_1, посилається на укладені між ним та відповідачем у 2009 році договори №№ 01/09 -12/09, за яким він зобов'язався надавати юридичні послуги за конкретними справами, а відповідач зобов'язався оплатити надані послуги відповідно до умов укладених договорів.
Позивач надав відповідачу обумовлені договором послуги на загальну суму 20500,0 грн., що підтверджується відповідними актами, складеними за кожним договором.
Рахунки щодо сплати за виконані роботи (надані послуги) за вказаними договорами були виставлені відповідачу, тому, згідно з умовою оплати за цими договорами, відповідач повинен був сплатити ці рахунки протягом 3-х днів з дня їх підписання.
Крім того, у 2009 році діяв договір № 1-07 від 01.01.07, згідно з яким відповідач повинен був перераховувати позивачу щомісячно 600,0 грн. за виконану роботу протягом 3-х днів після пред'явлення рахунку.
За період з 01.01.09 по 01.04.10 (15 місяців) відповідач повинен був сплатити позивачу 9000,0 грн.
Таким чином, за період з 01.01.09 по 01.04.10 позивач надав послуги на загальну суму 29500,0 грн., однак відповідачем вказані послуги сплачені частково, тому, з урахуванням проведених взаємозаліків у жовтні -грудні 2009 року та січні 2010 року на загальну суму 3491,90 грн. борг за всіма договорами складає 11882,16 грн.
6 березня 2010 року позивачем направлена на адресу відповідача претензія та рахунок на сплату заборгованості, крім того, заява-повідомлення про розірвання договору № 1-07 від 01.01.07 які отримана відповідачем 10.03.10.
За наслідками направлення претензії відповідач погодився з існуванням боргу, однак на час звернення з цим позовом не сплатив його.
Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача, відповідача і надані документи, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а відповідно до ч. 2 цієї статті одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Інтерес позивача у спірних правовідносинах полягає у стягненні з відповідача суми заборгованості у загальному розмірі 11882,16 грн. за надані юридичні послуги, обумовлені спірними договорами.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем у 2009 році було укладено договори №№ 01/09 -12/09, за яким він зобов'язався надавати юридичні послуги за конкретними справами, а відповідач зобов'язався оплатити надані послуги відповідно до умов укладених договорів.
Крім того, у 2009 році діяв договір № 1-07 від 01.01.07, згідно з яким відповідач повинен був перераховувати позивачу щомісячно 600,0 грн. за виконану роботу протягом 3-х днів після пред'явлення рахунку.
Позивач за період з 01.01.09 по 01.04.10 надав відповідачу обумовлені договорами послуги на загальну суму 29500,0 грн., що підтверджується відповідними актами, складеними за кожним договором.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.
Рахунки щодо сплати за виконані роботи (надані послуги) за вказаними договорами були виставлені відповідачу, тому, згідно з умовою оплати за цими договорами, відповідач повинен був сплатити ці рахунки протягом 3-х днів з дня їх підписання.
Відповідачем вказані послуги сплачені частково, тому, з урахуванням проведених взаємозаліків у жовтні -грудні 2009 року та січні 2010 року на загальну суму 3491,90 грн. борг за всіма договорами складає 11882,16 грн.
Суд не погоджується з доводами відповідача про неукладеність спірного договору № 11/09 від 20.08.09, оскільки позивач у судовому засіданні надавав суду для огляду цей договір, підписаний та скріплений печатками з боку сторін, копія цього договору міститься у матеріалах справи.
Крім того, позивачем надані копії актів виконаних робіт за всіма спірними договорами (а.с. 10 -26), у т.ч. й за договором № 11/09 від 20.08.09, що підтверджує наявність заявленої у позові суми, тому позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.
При подачі позову позивачем сплачене держмито за квитанцією № 171/242 від 29.03.10 у розмірі 119,0 грн., що перевищує встановлений чинними законодавством розмір, тому зайво сплачене держмито підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відповідача, ВАТ "Сєвєродонецький хімремонт", 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 17, код 00205877, на користь позивача, підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1, суму заборгованості у розмірі 11882,16 грн., крім того, витрати зі сплати держмита у розмірі 118,82 грн. та інформаційно-технічні витрати -236,0 грн.
3. Повернути позивачу, підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1, з державного бюджету зайво сплачене держмито у розмірі 0,18 грн.
Підставою повернення зайво сплаченого держмита є це рішення, підписане та скріплене печаткою суду.
Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписане 20.05.10.
Суддя А.Г.Ворожцов