Ухвала від 12.10.2021 по справі 629/5614/21

Справа № 629/5614/21

Номер провадження 1-кс/629/1010/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання- ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , заявника -адвоката ОСОБА_4 , обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , захисників- ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області заяву ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про відвід судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_16 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 надійшла заява адвоката ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід головуючого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_16 у вищезазначеному кримінальному провадженні. В обґрунтування заяви зазначено, що під час проведення підготовчого судового засідання обвинуваченими ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та їх захисниками, заявлено клопотання про здійснення колегіального розгляду кримінального провадження у складі трьох суддів. Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_16 вказане клопотання визнано передчасним, що не передбачено КПК України. Зазначив, що вказаними діями головуючого по справі фактично відмовлено в реалізації права обвинувачених на доступ до правосуддя в законному складі суду. На думку заявника вказані дії свідчать про неупередженість та не об'єктивність судді під час розгляду вказаного кримінального провадження. Враховуючи викладене, заявник просив відвести суддю Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_16 від участі у розгляді кримінального провадження у справі № 629/5614/21; провадження 1-кп/629/418/21 з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст. 75 КПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 жовтня 2021 року, заява про відвід передана на розгляд судді ОСОБА_1 .

В судовому засіданні заявник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 заяву про відвід судді підтримали, та надали пояснення, аналогічні викладеним в заяві. Крім того, заявник зазначив, що процесуальна поведінка судді ОСОБА_16 у підготовчому судовому засіданні по кримінальній справі дає підстави стороні захисту вважати суддю упередженою.

Суддя ОСОБА_16 надала заяву, за змістом якої пояснення по заяві про відвід давати не бажає.

Вислухавши думки заявника, його підзахисного та осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні по справі № 629/5614/21, суд приходить до наступного.

Частинами 2,3 ст. 35 КПК України передбачено, що матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду. Визначення судді для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Частиною 5 ст.80 КПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Пунктом 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", закріплено принцип, з яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад, умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності, оскільки важливим питанням є забезпечення у демократичному суспільстві довіри громадськості до суду.

Практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що право на безсторонній суд включає як об'єктивні, так і суб'єктивні елементи (рішення у справах «П'єрсак проти Бельгії»; «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984р). Об'єктивний критерій безсторонності полягає в тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність судді. Суб'єктивний критерій безсторонності полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

У свою чергу, поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з'ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

За загальним правилом існує презумпція особистої безсторонності доти, доки не доведено інше. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.9 КПК України є обов'язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспекти. Зокрема, у справах «Гаусшильдт проти Королівства Данії» та «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття у справі «Гаусшильдт проти Королівства Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо нього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду з прав людини підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді ОСОБА_16 при вирішенні даної кримінальної справи.

Твердження заявника про упередженість судді ОСОБА_16 ґрунтуються лише на його припущеннях і не підтверджуються фактичними обставинами.

Крім того, суд вважає заявлений відвід таким, що не підлягає задоволенню, оскільки сама по собі незгода з процесуальними діями головуючого по справі, не може бути підставою для відводу судді. Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, заява про відвід на думку суду, є не обґрунтованою, підстави для задоволення відводу відсутні.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , про відвід судді ОСОБА_16 .

Керуючись ст.ст.75,76,81,372 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про відвід судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_16 у кримінальному провадженні (справа № 629/5614/21; провадження 1-кп/629/418/21) за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1