Справа № 638/6604/21
Провадження № 1-в/638/392/21
Іменем України
11 жовтня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді- ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
засудженого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання засудженого ОСОБА_3 в порядку ст.ст 537, 539 КПК України, -
На розгляд до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 , в якому він просить: 1) пом'якшити призначене йому покарання на підставі ст. 74 КК України; 2) зарахувати строк ув'язнення день за два; 3) застосувати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Клопотання обгрунтовано тим, що засуджений приймав активну участь у розкритті злочинів, є інвалідом, усвідомив свої помилки та негативний спосіб життя, до якого не повернеться. Вказав, що бажає вести нормальний спосіб життя, створити родину, відбуваючи покарання у виправній колонії, працює.
Прокурор, представник виправної колонії у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, прокурор надав заяву про розгляд провадження за його відсутності, просить залишити клопотання засудженого без задоволення.
За таких обставин, відповідно до вимог ч. 5 ст. 539 КПК України, суд розглядає клопотання засудженого за відсутності вказаних осіб.
В судовому засіданні засуджений просив задовольнити клопотання з наведених у ньому мотивів, підстави для застосування конкретної норми закону, а також обставини, що суду слід врахувати при прийнятті рішення, не конкретизував. Захисник підтримав позицію ОСОБА_3 та просив задовольнити клопотання.
Дослідивши матеріали судової та особової справи ОСОБА_3 , заслухавши пояснення засудженого та захисника, суд дійшов наступних висновків.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 07.12.2020 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 296 КК України, призначено покарання: за ч.1 ст. 122 КК України у виді 1 року обмеження волі, за ч.1 ст. 296 КК України у виді 2 років обмеження волі. На підставі ч.1 статі 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 2 років обмеження волі. На підставі ч.4 статі 70 КК України, з урахуванням призначеного покарання за вироком від 04.07.2019 Ленінського районного суду м.Харкова, яким ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. Строк відбування покарання обчислено з 06.05.2019 р.
Відповідно до ст. 74 КК України, звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом (частина 1). Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання (частина 2). Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу (частина3). Особа, яка вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути за вироком суду звільнена від покарання, якщо буде визнано, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною (частина 4).
01.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року №2617-VІІІ.
При цьому, зазначеним законом не вносились зміни до ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України у бік пом'якшення покарання, усунення кримінальної відповідальності за вчинення вказаних кримінальних правопорушень.
Інших, передбачених ст. 74 КК України, обставин, що дають можливість пом'якшення або звільнення засудженого від відбування покарання, судом також не встановлено.
Таким чином, у суду немає законних підстав для застосування до засудженого положень ст. 74 КК України.
Щодо вимоги засудженого про застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, суд зазначає таке.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 81 КПК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
ОСОБА_3 засуджений, у тому числі, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, які відносяться до категорії умисних тяжких злочинів.
Початок строку відбування покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі ОСОБА_3 визначено з 06.05.2019 року.
Отже, 2/3 призначеного строку покарання сплине тільки 06.05.2022 року, що є необхідною умовою для розгляду питання про умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання.
У зв'язку з тим, що на час подання клопотання та станом на день розгляду справи засуджений не відбув необхідну частину покарання за ст. 81 КК України, клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого задоволено бути не може.
Через відсутність обов'язкової умови для розгляду питання про УДЗ, суд не дає оцінки доводам засудженого про його виправлення, не перевіряє ставлення особи до праці, її поведінку при відбуванні покарання.
Щодо прохання ОСОБА_3 про зарахування строку тримання під вартою день за два, слід зазначити наступне.
24 грудня 2015 року набрала чинності нова редакція ч. 5 ст.72 КК України, викладена Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року за №842-УІІІ. Зазначеною нормою передбачено зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а у разі призначення судом іншого покарання, ніж позбавлення волі, - також передбачено переведення строку попереднього ув'язнення у строк позбавлення волі за вищезазначеним співвідношенням та переведення визначеного строку позбавлення волі в інший призначений вид покарання відповідно до співвідношення, визначеного ч. 1 ст.72 КК України.
21.06.2017 року набрав чинності Закон України №2046-VIII від 18.05.2017 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», відповідно до якого частину 5 статті 72 Кримінального кодексу України викладено в такій редакції: «Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті».
Відповідно до вироку Ленінського райсуду м. Харкова від 04.07.2019, ОСОБА_3 вчинив злочини, що мали місце 12.11.2018, 13.11.2018, 27.04.2019. Кримінальні правопорушення за вироком Ленінського райсуду м. Харкова від 07.12.2020 були вчинені 20.04.2019.
Таким чином, кримінальні правопорушення, за вчинення яких ОСОБА_3 відбуває покарання були скоєні після набрання чинності Законом України №2046-VIII від 18.05.2017 року, тобто після 20.06.2017 року. Попереднє ув'язнення в такому випадку зараховується у строк покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, в зв'язку з чим у задоволенні клопотання ОСОБА_3 в даній частині також необхідно відмовити.
У зв'язку із вищезазначеним, суд дійшов висновку про необгрунтованість клопотання засудженого та відсутність законних підстав для його задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 372, 537, 539, ч. 2 ст. 376 КПК України, -
Клопотання засудженого ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1