Справа № 341/2185/16-к
Провадження № 1-кп/349/61/21
іменем України
11 жовтня 2021 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за об'єднаним №12015090140000347 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, який не працює, судимий 22 січня 2015 року вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, звільнений на підставі ст.75,104 КК України від відбування основного покарання з випробуванням строком на 1 рік, вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2018 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільнений 27 вересня 2021 року по відбуттю терміну покарання, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
учасники судового провадження:
прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_6
встановив:
ОСОБА_3 вчинив умисні дії, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно та за попередньою змовою групою осіб, відповідальність за що передбачена ч.2 ст.185 КК України.
Кримінальні правопорушення вчинено за таких, встановлених судом, обставин.
04 жовтня 2015 року біля опівночі, ОСОБА_3 , проходив біля господрства ОСОБА_7 , що розташоване по АДРЕСА_2 . Побачив на подвір'ї господарства спортивний велосипед чорного кольору марки "Bianchi", який належав ОСОБА_8 та вирішив його викрасти. Через незачинені ворота зайшов на територію господарства ОСОБА_7 , переконався, що за його діями ніхто не спостерігає та таємно викрав велосипед. Заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 1000 грн. У подальшому викраденим розпорядився на власний розсуд.
23 листопада 2015 року біля 01 год. ОСОБА_3 разом зі знайомим ОСОБА_9 вживали спиртні напої біля магазину "Корона", що розташований по вул.Шевченка, 3 в с.Дубівці Галицького району Івано-Франківської області. Побачили, як до магазину на автомобілі "Субару Форестер" під'їхав ОСОБА_10 , який вийшов з автомобіля, не зачив його та зайшов у магазин "Корона". ОСОБА_3 разом з ОСОБА_9 вирішили, що в салоні автомобіля можуть бути грошові кошти та цінні речі, а тому за попередньою змовою, вирішили вчинити крадіжку майна. ОСОБА_9 біля автомобіля спостерігав, чи нікого немає з сторонніх осіб, а ОСОБА_3 відчинив передню праву дверку, виявив у салоні телефон марки "IPhon-5S" вартістю 12 000 грн. з сім карткою оператора мобільного зв'язку "МТС" вартістю 20 грн., які таємно викрав та передав ОСОБА_9 . Потерпілому ОСОБА_10 було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 12 020 грн.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненому визнав повністю та пояснив, що 04 жовтня 2015 року у нічний час проходив біля господрства ОСОБА_7 , що розташоване по АДРЕСА_2 . На подвір'ї господарства побачив спортивний велосипед чорного кольору, марки не пригадує. Вирішив викрасти велосипед. Через незачинені ворота зайшов на подвір'я, переконався, що за його діями ніхто не спостерігає, сів на велосипед та поїхав до свого місця проживання, де розібрав його на деталі та заховав на горищі.
23 листопада 2015 року в нічний час разом зі знайомим ОСОБА_9 біля магазину "Корона", що розташований в с.Дубівці Галицького району Івано-Франківської області вживав спиртні напої. Вони побачили, як до магазину під'їхав транспортний засіб "Субару". Водій вийшов з автомобіля, не зачинив його та зайшов у магазин "Корона". Вони з ОСОБА_9 вирішили вчинити крадіжку з салона автомобіля. ОСОБА_9 стояв біля автомобіля, спостерігав, чи немає сторонніх осіб, а він відчинив передню праву дверку, виявив у салоні телефон марки "IPhon-5S" та таємно викрав його і передав ОСОБА_9 . У подальшому ОСОБА_9 видав телефон працівникам поліції, а він видав частини велосипеда. У вчиненому щиро розкаявся, засудив свою поведінку, просив суворо його не карати, на час вичнення кримінальних правопорушень був неповнолітнім, а тому у повній мірі не розумів, що вчиняє неправильно.
Потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_8 у судове засідання не прибули. Подали письмові заяви про розгляд провадження у їх відсутності. Будь-яких претензій до обвинуваченого не мають. Просили суворо його не карати.
Крім повного визнання вини самим обвинуваченим ОСОБА_3 , його вина у вчинених кримінальних правопорушеннях повністю доводиться дослідженими і перевіреними у судовому засіданні письмовими доказами.
Відповідно до положень ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Під час дослідження обставин кримінального провадження та перевірки їх доказами судом за клопотанням сторін кримінального провадження були досліджені документи.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з рапорта працівника поліції , протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23 листопада 2015 року вбачається, що кримінальне провадження №12015090140000347 розпочато 23 листопада 2015 року на підставі повідомлення, яке надійшло від служби "102" про те, що 23 листопада 2015 року біля 00 год. 30 хв. невстановлена особа таємно викрала з незачиненого автомобіля ОСОБА_11 , що знаходився біля магазину "Корона" у с.Дубівці по вул.Шевченка,3, мобільний телефон марки "Айфон 5S".
Згідно заяв ОСОБА_9 від 23 листопада 2015 року ним добровільно було видано телефон марки "Айфон 5S" та сім картку до телефона.
Протоколом огляду місця події від 23 листопада 2015 року відповідно до якого ОСОБА_9 у приміщенні службового кабінету Галицького відділу поліції було видано мобільний телефон марки "Айфон 5S" та сім картку до телефона. ОСОБА_9 пояснив, що телефон було викрадено ОСОБА_3 з автомобіля та передано йому.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24 листопада 2015 року вбачається, що кримінальне провадження №12015090140000350 розпочато 24 листопада 2015 року на підставі повідомлення ОСОБА_8 , що в ніч на 04 жовтня 2015 року невстановлена особа таємно викрала з подвір'я ОСОБА_7 по АДРЕСА_2 належний йому велосипед марки "Bianchi".
Згідно заяви ОСОБА_3 від 24 листопада 2015 року ним добровільно видано спортний велосипед, який він зберігав на горищі житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Протоколом огляду місця події від 24 листопада 2015 року домоволодіння ОСОБА_7 відповідно до якого встановлено місцезнаходження велосипеда належного ОСОБА_8 на час крадіжки 04 жовтня 2015 року.
Протоколом огляду місця події від 24 листопада 2015 року домоволодіння по АДРЕСА_1 відповідно до якого ОСОБА_3 видав частини велосипеда " "Bianchi".
Протоколом слідчого експерименту від 28 листопада 2015 року проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_9 відповідно до якого він вказав де саме вони з ОСОБА_3 перебували, коли до магазину "Корона" під'їхав на автомобілі ОСОБА_10 , місце, де зупинився автомобіль, вказав з якого боку до транспортного засобу підходив ОСОБА_3 та місце, де під час вчинення крадіжки знаходився він.
Згідно вироку Галицького районного суду Івано-Франківської області від 27 грудня 2016 року ОСОБА_9 визнано винним за ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання з застосуваням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн. Вироком встановлено вчинення ОСОБА_9 23 листопада 2015 року біля 01 год. разом із обвинуваченим, відносно якого провадження було зупинено, таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в с.Дубівці по вул.Шевченка,3, а саме з незачиненого транспортного засобу "Субару Форестер" мобільного телефона "Айфон 5S" та сім картки до телефона.
Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у повторному вчиненні таємного викрадення майна та у повторному вчиненні таємного викрадення майна за попередньою змовою групою осіб та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд виходить з наступного.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами (ч.2 ст.50 КК України).
Реалізація такої мети є одним з аспектів виконання визначених у ст.2 КПК України завдань кримінального провадження, якими, зокрема, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, у тому числі потерпілих.
Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає: щире каяття, визнання вини, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення по епізоду викрадення мобільного телефону , у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно досудової доповіді, складеної 05 червня 2018 року Галицьким районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, на підставі статистичних факторів зроблено висновок, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюєтться як низький. На час скоєння крадіжки ОСОБА_3 , будучи неповнолітнім, не усвідомлював, що його може чекати в майбутньому. Обвинувачений проживає разом з бабусею, умови проживання задовільні.
Врахувавши характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу винного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в психіатра та нарколога не числиться, здобув середню освіту, стійкі соціальні зв'язки - проживає з бабусею у приватному будинку, обставини справи, відсутність претензій з боку потерпілих, суд прийшов до висновку про призначення йому покарання у межах санкції за дане кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст.78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.1, ч.4 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Встановлено, що вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2015 року ОСОБА_3 було визнано винним за ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст.75, 104 КК України було звільнено від відбування основного покарання з випробуванням строком на 1 роки. Однак, під час іспитового строку засуджений ОСОБА_3 вчинив новий злочин.
Вироком Галицького районного суду від 20 квітня 2018 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та йому призначено покараня у виді 3 років позбавлення волі.
Згідно довідки серія І-ФР №08991, ОСОБА_3 відбув покарання за вироком Галицького районного суду від 20 квітня 2018 року у період з 27 вересня 2018 року по 27 вересня 2021 року.
На підставі викладеного, суд визначає ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків за правилами ст.71 КК України та частково приєднує до покарання, призначеного за цим вироком, невідбуту частину покарання за попереднім вироком та застосовує вимоги ч.4 ст.70 КК України.
Таке покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а також буде справедливим щодо досягнення мети покарання виходячи з вимог ст.50 КК України.
Потерпілі не пред'являли цивільного позову в кримінальному провадженні.
Питання речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
Під час судового провадження учасники процесу не заявляли клопотань стосовно грошового розміру процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.
Під час судового провадження запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Керуючись ст.ст. 368 -369, 373- 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2015 року і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими частинами 1-2 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарання за даним вироком та вироком Галицького районного суду від 20 квітня 2018 року остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 2 (два) місяці.
Строк відбування покарання обчислювати з часу фактичного затримання ОСОБА_3 , після набрання вироком законної сили і звернення його до виконання.
У строк покарання ОСОБА_3 зарахувати повністю відбуте ним покарання за вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2018 року у виді позбавлення волі з 27 вересня 2018 року по 27 вересня 2021 року включно.
Речовий доказ - мобільний телефон марки "IPhon-5S", сім картку до мобільного телефона, паперову коробку від телефону, які передано на зберігання потерпілому - повернути потерпілому ОСОБА_10 ; раму від велосипеда та заднє колесо, які здані на зберігання у камеру зберігання речових доказів Галицького ВП Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківькій області - повернути потерпілому ОСОБА_8 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору, іншим учасникам судового провадження - за їх зявами.
Суддя: ОСОБА_1