91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
12.04.10 Справа № 19/101.
Судова колегія у складі суддів: Косенко Т.В. -головуючий суддя, судді -Зюбанова Н.М., Ворожцов А.Г., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю „Східспецкомплект”, м.Луганськ
до Приватного підприємства „Луганьбудсервіс”, м.Луганськ
про стягнення 508306 грн. 99 коп.
та за зустрічним позовом
Приватного підприємства „Луганьбудсервіс”, м.Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Східспецкомплект”, м.Луганськ
про визнання договорів недійсними
в присутності представників сторін:
від позивача за первісним позовом -Шилін І.Ю., наказ №15 від 08.07.2008; Хоменко Т.С., довіреність № б/н від 22.04.2009; Єжов А.О., довіреність № б/н від 16.03.2010;
від відповідача за первісним позовом -Душкін Р.В., довіреність № б/н від 15.05.2009; Вєтрова І.І., довіреність №395 від 15.02.2010.
Обставини справи: за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за надане у відповідності з договором від 05.08.2008 №10-ТО повне технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем у житлових багатоповерхових будинках у сумі 132867 грн. 97 коп., пені у сумі 14629 грн. 86 коп., 3% річних у сумі 1821 грн. 90 коп., інфляційних втрат у сумі 1469 грн. 49 коп., також заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за надане у відповідності з договором від 01.03.2007 № 9-ТО повне технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем у житлових багатоповерхових будинках у розмірі 278493 грн. 21 коп., пені у сумі 66964 грн. 04 коп., 3% річних у сумі 8662 грн. 98 коп., інфляційних втрат у сумі 3397 грн. 54 коп., а за зустрічним позовом заявлено вимоги визнати договори № 9-ТО від 01.03.2007 та № 10-ТО від 05.08.2008 на повне технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем недійсними.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.04.2009 було порушено провадження по справі № 19/99 про стягнення з відповідача на користь позивача 150789,22 грн. на підставі договору № 10-ТО від 05.08.2008.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.04.2009 було порушено провадження по справі № 19/101 про стягнення з відповідача на користь позивача 357517,77 грн. на підставі договору № 9-ТО від 01.03.2007.
За заявою відповідача, на підставі ст.58 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою господарського суду Луганської області від 15.06.2009 справи № 19/99 та 19/101 були об"єднані в одну, шляхом приєднання до справи № 19/99.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.06.2009 продовжено строк розгляду справи на 2 місяці, на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за спільною заявою сторін.
Ухвалою заступника голови господарського суду Луганської області від 28.09.2009 строк розгляду справи продовжено на один місяць.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.10.2009 продовжено строк розгляду справи на 2 місяці, на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за спільною заявою сторін.
Розпорядженням заступника голови господарського суду від 29.01.2010, у зв"язку зі складністю справи, керуючись ст.24 Закону України "Про судоустрій України", ст.46 Господарського процесуального кодексу України, для розгляду справи призначено колегію у складі суддів: Косенко Т.В. -головуючий у колегії, Зюбанова Н.М., Мінська Т.М.
Розпорядженням заступника голови господарського суду від 26.03.2010, у зв"язку з хворобою судді Мінської Т.М., керуючись ст.24 Закону України "Про судоустрій України", ст.46 Господарського процесуального кодексу України, здійснено заміну у складі колегії господарського суду, а саме виключено із складу колегії суддю Мінську Т.М. та введено до складу колегії суддю Ворожцова А.Г.
За клопотанням позивача за первісним позовом, на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою господарського суду Луганської області від 13.08.2009 провадження по справі зупинено до розгляду пов"язаної з нею справи № 7/73пд Луганським апеляційним господарським судом.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.09.2009 провадження по справі було поновлено.
За клопотанням відповідача за первісним позовом, на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою господарського суду Луганської області від 09.11.2009 провадження по справі зупинено до розгляду пов"язаної з нею справи № 7/73пд Вищим господарським судом України.
У судових засіданнях 04.06.2009, 30.07.2009, 14.01.2010, 26.03.2010, 08.04.2010, на підставі ст.77 господарського процесуального кодексу України, були оголошені перерви.
Відзивами від 15.06.2009, 24.06.2009, 13.08.2009, 09.11.2009 відповідач за первісним позовом вимоги первісного позову відхилив у повному обсязі з підстав, викладених у відзивах.
Позивач за первісним позовом поясненням від 24.06.2009 проти доводів відповідача за первісним позовом заперечує та підтримує позовні вимоги за первісним позовом у повному обсязі.
25.11.2009 відповідач за первісним позовом звернувся з зустрічною позовною заявою про визнання договорів № 9-ТО та №10-ТО на повне технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем недійсними.
В зустрічній позовній заяві відповідач за первісним позовом зазначив, що відповідно до розділу 1 договору № 9-ТО „Предмет договору” замовник в особі позивача за зустрічним позовом доручив, а підрядник в особі відповідача за зустрічним позовом прийняв на себе "організацію та виконання робіт з повного технічного обслуговування, ремонту ліфтів та диспетчерських систем вказаних у Додатку №1, № 2, які є невід'ємною частиною договору".
Відповідно до п.2.1 договору № 9-ТО сторони домовились, що щомісячна оплата робіт по договору буде визначатися за фактично підписаними актами виконаних робіт форми № 2 за поточний місяць в двосторонньому порядку, а відповідно з необхідними умовами договору Додатками №1, № 2 визначається сума оплати робіт.
Відповідно з вимогами розділу 2 договору розмір та порядок оплати повинен був визначатися згідно відомості визначення суми оплати робіт в Додатках №1, №2.
Але договірна ціна відповідно з розрахунками була в порушення умов договору розрахована в односторонньому порядку відповідачем за зустрічним позовом, вартість послуг взагалі не була узгоджена сторонами, додатки № 1 та № 2 до договору № 9-ТО так і не були узгоджені це призвело до розірвання договору в зв'язку з недосягненням домовленості по всім істотним умовам. Складені відповідачем за зустрічним позовом Акти виконаних робіт мають порушення вимог п.2.3.2 за період з 01.03.2007 по 31.07.2008 та не містять перелік та об'єми фактично виконаних робіт.
В зв'язку з невиконанням відповідачем за зустрічним позовом умов договору № 9-ТО, пунктів розділу 3, регулярними скаргами та претензіями мешканців, договір № 9-ТО від 01.03.2007 був фактично припинений 05.08.2008. В той же день, 05.08.2008 був укладений договір № 10-ТО з зміненими умовами по розділу 2 „Розмір та порядок оплати”. Відповідно до п.2.2 оплата робіт по договору № 10-ТО здійснюється шляхом розщеплення грошових коштів, які надходять на розрахунковий рахунок замовника в процентному відношенні до збору квартирної плати, процент розщеплення визначається щомісячно шляхом надання замовником декларації КП „Центржилком”. Даний договір був укладений строком до 05.08.2009 відповідно до п.7.1.
Акти приймання виконаних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів та диспетчерського обладнання до договору № 10-ТО систем за період з 01.08.2008 по 31.01.2009 перелік та фактично виконані об'єми робіт не містили.
Крім того, в порушення п.3.1.1 договорів № 9-ТО та № 10-ТО відповідач за зустрічним позовом не забезпечив безперебійну та безпечну роботу ліфтів та диспетчерських систем в період з 01.03.2007 по 02.02.2009 порушив також вимоги п.3.1.1 даних договорів в зв'язку з чим вказані договори були розірвані за ініціативою позивача за зустрічним позовом.
Позивач за зустрічним позовом неодноразово з 01.03.2007 звертав увагу відповідача за зустрічним позовом на необхідність враховувати виконані перерахунки за ненадані послуги споживачам з технічного обслуговування ліфтів, але відповідач за зустрічним позовом продовжував пред'являти акти виконаних робіт з неузгодженими об'ємами за фактично ненадані послуги по встановленій в односторонньому порядку вартості, не враховуючи, що мешканцям послуга не надавалася. Про це також свідчать щомісячні дані „Центржилком”, згідно яких з 01.03.2007 позивачем за зустрічним позовом здійснювались щомісячні перерахунки мешканцям. Зроблений перерахунок на суму 103876 грн. 38 коп. за ненадані послуги відповідач за зустрічним позовом не визнав та дану суму споживачам не повернув.
Між тим, перерахунок мешканцям за ненадані послуги є обов'язком обслуговуючої сторони відповідно до Рішень виконкому Луганської міськради № 241 від 26.09.2006 та №127 від 12.05.2008, Додатками до рішення №127 „Порядок перерахунку послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій”, Додатком №1 до рішення №127. Вказані рішення доведені до відома мешканців.
29.12.2008 на адресу відповідача за зустрічним позовом був направлений лист №1571, в якому позивач за зустрічним позовом повідомив відповідача за зустрічним позовом, що відповідно до п.5.3 договору № 10-ТО позивач за зустрічним позовом розриває договір № 10-ТО з 01.02.2009.
Таким чином, договори № 9-ТО та № 10-ТО не відповідають вимогам Закону, не узгоджені умови, тому вони, на думку позивача за зустрічним позовом, повинні бути визнані недійсними.
Дана зустрічна позовна заява, ухвалою господарського суду Луганської області від 26.11.2009, була прийнята судом до розгляду, відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.12.2009 провадження по справі було поновлено.
Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) у відзиві на зустрічну позовну заяву та поясненнях від 14.01.2010, 16.03.2010 зустрічні позовні вимоги не визнає у повному обсязі, з підстав викладених у відзиві та поясненнях, й підтримує позовні вимоги за первісним позовом.
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) у відзиві на позовні заяви від 19.02.2010 підтримує раніше викладені доводи та вважає висновки позивача за первісним позовом необґрунтованими та помилковими.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
Відносини, що виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України та Законом України “Про житлово-комунальні послуги”.
Відповідач за первісним позовом згідно із договорами №113 від 13.02.2007 та №163/08-001 від 26.03.2008, укладеними із виконкомом Луганської міської ради здійснює балансоутримування майна, переданого йому в управління (ведення бухгалтерії, статистичної звітності, здійснення розрахунків коштів необхідних на його утримання), укладає договори на виконання окремих житлово-комунальних послуг, а також зобов'язаний здійснювати утримання будинків і споруд та прибудинкової території, які здійснюються ним за тарифом виконкому, а також послуг, які не увійшли до складових вказаного тарифу.
Відповідно до положень ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Отже, відповідач за первісним позовом є одночасно балансоутримувачем та виконавцем послуг для мешканців багатоквартирних будинків Жовтневого району м.Луганська перелічених у додатку до договорів №113 від 13.02.2007 та №163/08-001 від 26.03.2008.
Відповідач за первісним позовом, як особа що здійснює послуги з управління будинком (балансоутримання), підписав договори з позивачем за первісним позовом на технічне обслуговування ліфтів і диспетчерських систем в будинках, що знаходяться у нього на балансі (в управлінні), а саме: договір № 9-ТО від 01.03.2007 і договір № 10-ТО від 05.08.2008, та на теперішній час, посилаючись на відсутність в даних договорах домовленості по всіх істотних умовах, просить визнати їх недійсними.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні зобов'язання виникають на підставі договорів.
Однією із істотних умов будь-якого договору є предмет договору.
Як вбачається з умов договорів № 9-ТО від 01.03.2007 та №10-ТО від 05.08.2008, сторони домовились, що замовник доручає, а підрядник приймає на себе організацію та виконання робіт по повному технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів та диспетчерських систем, зазначених у Додатках № 1, № 2, які є невід"ємною частиною договорів.
Відповідач за первісним позовом стверджує, що додатки № 1 та № 2, в яких повинен бути перелік ліфтів та диспетчерських систем, які необхідно обслуговувати за цими договорами, сторонами не укладались. Позивач за первісним позовом в свою чергу також зазначених додатків не надав.
Оскільки предмет договору -це істотна його умова, судова колегія приходить до висновку, що спірні договори є неукладеними.
За приписами ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Сторонами при укладенні договорів на повне технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем у житлових багатоповерхових будинках від 01.03.2007 та від 05.08.2008 дотримано вимоги ст.203 Цивільного кодексу України, а тому відсутні будь-які правові підстави до визнання вказаних договорів недійсними.
Потрібно розмежовувати недійсні та неукладені правочини, тобто такі, в яких відсутні істотні умови.
Згідно узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про визнання недійсними правочинів Верховний Суд України (за статистичними даними 2007 року) зазначив, “встановивши, що правочин є неукладеним, суд на цій підставі залишає позов про визнання правочину недійсним без задоволення.
Оскільки суд дійшов висновку, що спірні договори є неукладеними, то позовні вимоги позивача за первісним позовом до задоволення не підлягають, оскільки вказані договори не породжують цивільних прав та обов"язків сторін. Таким чином, у відповідача за первісним позовом з договорів № 9-ТО та № 10-То не виникло обов"язку щодо оплати за надані послуги, оскільки в момент укладення сторонами не узгоджені всі істотні умови цих договорів відповідно до норм цивільного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні первісного та зустрічного позовів слід відмовити.
Судові витрати за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом, а судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 12.04.2010 за згодою представників сторін були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.44, 49, 60, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
1. У задоволенні первісного позову відмовити, судові витрати покласти на позивача за первісним позовом.
2. У задоволенні зустрічного позову відмовити, судові витрати покласти на позивача за зустрічним позовом.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 19.04.2010.
Головуючий суддя Т.В.Косенко
Суддя Н.М.Зюбанова
Суддя А.Г.Ворожцов