Ухвала
11 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 463/5225/16-ц
провадження № 61-15489ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 01 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , державного реєстратора Бірака Євгенія Васильовича про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, внесення змін в запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,
16 вересня 2021 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язкузвернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 01 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 липня 2021 рокув указаній вище справі. Дану касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження.
У клопотанні, яке містить касаційна скарга, заявником порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови отримано заявником 20 серпня 2021 року. На підтвердження вказаного надано копію поштового конверта та відомості з офіційного сайту АТ «Укрпошта».
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувану постанову Львівськогоапеляційного суду від 15 липня 2021 року, повний текст якої складений 26 липня 2021 року, оприлюднено 28 липня 2021 року.
За приписами статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Згідно даних сайту «Укрпошта» відправлення за трек-номером 7900826914366 було вручено 20 серпня 2021 року.
Однак, лише за одним трек-номером поштового відправлення, не можливо встановити вміст конверту та документів, що стосуються саме розгляду даної справи.
Ураховуючи наведене отримання копії судового рішення заявником слід надати належні письмові докази, які б свідчили, що у відправленні за трек-номером 7900826914366була саме копія оскарженої постанови Львівськогоапеляційного суду від 15 липня 2021 року (довідку суду, супровідного листа суду апеляційної інстанції про направлення оскарженої постанови, тощо).
За таких умов, неможливо перевірити обставини щодо дотримання заявником строку на касаційне оскарження, а тому, необхідно надати суду касаційної інстанції докази на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку.
Заявником не надано жодних доказів на підтвердження недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень.
Наведені підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки на їх підтвердження не надано належних письмових доказів.
З урахуванням наведеного на підтвердження зазначених обставин пропуску строку на касаційне оскарження заявник має надати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням поважності причин пропуску цього строку, відповідну довідку суду про дату відправлення судом та отримання скаржником судового рішення апеляційного суду або інші належні докази в оригіналах чи належним чином завірені їх копії, з приводу недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші підстави з відповідними доказами.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки скаржником порушено вимоги частини 2 статті 389 та пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України, а саме не обґрунтовано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Заявник посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, вказавши на наявність підстав оскарження визначених пунктами 1, 3 частини 2 статті 389 ЦПК Українине обґрунтував належним чином свої посилання.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
При цьому під порушенням норм матеріального та процесуального права розуміється певна (певні) норма (норми) певного закону (законів), у випадках передбачених частиною 2 статті 376 ЦПК України (порушення норм матеріального права) або здійснення процесуальних дій всупереч приписам процесуального закону (порушення норм процесуального права).
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) або у зв'язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.
У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов'язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
Отже, у касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт ( абзац таабо пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї (цих) підстави (підстав).
У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, не зазначаючи відповідну постанову Верховного Суду та яку конкретну норму права суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому всупереч цій постанові, та не навів арґументів щодо того, що висновки викладені в ній стосуються застосованим судом апеляційної інстанції норм права. Таке обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України не можна визнати належним.
Так, з касаційної скарги вбачається, що заявник оскаржує судове рішення зокрема і з підстав відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносин (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається стосовно яких норм права відсутній висновок Верховного Суду.
Посилаючись зокрема на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник вмотивовано не обґрунтував стосовно яких саме правовідносин та норм права відсутній висновок Верховного Суду і як це впливає на вирішення справи, а лише формально послався на цю підставу, як підставу касаційного оскарження.
За таких обставин, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу, зазначивши підставу (підстави) із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), із обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї (цих) підстави (підстав), та надати копії уточненої скарги відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 01 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 липня 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров