11 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 198/615/17
провадження № 61-16054ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» на ухвалу Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Зоря», треті особи: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «ЗЛАТОБАНК», про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом Фермерського господарства «Зоря» до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги,
29 вересня 2021 року ПАТ «ЗЛАТОБАНК» подало засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року у вищевказаній справі.
Вивчивши касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав.
Право на касаційне оскарження та підстави касаційного оскарження судових рішень визначені положеннями статті 389 ЦПК України.
Цивільний процесуальний закон містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги, за умови дотримання яких касаційна скарга може бути прийнята судом до розгляду (стаття 392 ЦПК України). Положеннями цієї статті передбачено, що у касаційній скарзі повинні бути зазначені підстави касаційного оскарження.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких)
подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених)
статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ПАТ «ЗЛАТОБАНК» не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що її мотивувальна частина складається із викладення обставин справи та містить формальне посилання на неправильність та незаконність судових рішень.
У касаційній скарзі ПАТ «ЗЛАТОБАНК» зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Однак, заявником не конкретизовано яку саме норму права судами попередніх інстанцій застосовано невірно і не зазначено відносно якої норми права відсутній висновок Верховного Суду щодо її застосування.
Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без обґрунтування випадків (випадку), передбачених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої
статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено конкретну (конкретні) підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не додано до касаційної скарги документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду поданий юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає
2 270,00 грн.
Отже, судовий збір за подання касаційної скарги у даній справі становить 2 270,00 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у
м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду оригінал документу, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За таких підстав касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки скаржником не виконані в повній мірі вимоги статті 392 ЦПК України щодо сплати судового збору.
За правилами частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
З урахуванням вищенаведеного касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» на ухвалу Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров