11 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 335/6887/19
провадження № 61-15454ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С., розглянувши питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Запорізької обласної прокуратури на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 серпня 2021 року та касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 серпня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Запорізької області, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства, прокуратури і суду,
В червні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до прокуратури Запорізької області, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства, прокуратури і суду.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 16 серпня 2021 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 367 066,08 гривень 08 копійок, 41 000 майнової шкоди та 5 352,00 гривень судових витрат на правничу допомогу.
14 вересня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного суду касаційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 серпня 2021 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20 вересня 2018 року у справі №686/23731/15-ц, від 22 квітня 2019 року у справі № 236/893/17, від 02 вересня 2020 року у справі № 556/896/18, від 18 листопада 2020 року у справі № 554/5980/18, від 18 лютого 2021 року у справі №758/8728/16-ц а також в постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-2203цс15. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанції необґрунтовано зменшили суму моральної шкоди, яка підлягала стягненню. На переконання ОСОБА_1 заявлена сума моральної шкоди підлягала стягненню у повному обсязі, оскільки в повній мірі компенсувала шкоду за отримані ОСОБА_1 моральні страждання. Таким чином, ОСОБА_1 оскаржує судові рішення в частині визначення судами розміру моральної шкоди.
20 вересня 2021 року Запорізька обласна прокуратура засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 серпня 2021 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій застосували норму права без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 30 липня 2021 року у справі №523/6003/17, від 21 серпня 2019 року у справі №523/13432/16-ц, внаслідок чого безпідставно стягнули з Державного бюджету України на користь позивача 20 666,08 грн. Таким чином, Запорізька обласна прокуратура оскаржує судові рішення в частині незгоди з визначенням судами розміру стягнутої моральної шкоди.
Вивчивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на підставі виправдувального вироку позивач має право на відшкодування шкоди в порядку, визначеному статтею 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду». Визначаючи розмір моральної шкоди, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ОСОБА_1 незаконно перебував під слідством 58 місяців та 22 дні, а отже виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яка була встановлена станом на час ухвалення судового рішення, в зв'язку з чим дійшов висновку про стягнення моральної шкоди у розмірі 367 066,08 грн.
ОСОБА_1 оскаржує судові рішення з підстав незгоди з розміром моральної шкоди, визначеної судами.
Запорізька обласна прокуратура оскаржує судові рішення з підстав незгоди з розміром моральної шкоди, визначеної судами попередніх інстанцій.
Таким чином, предметом касаційного перегляду судових рішень є не порядок визначення розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню за незаконне перебування під слідством, а саме її розмір, який на переконання скаржників є відмінним від визначеного судами.
Суд першої інстанції, визначаючи розмір моральної шкоди, керуючись правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 02 грудня 2015 року у справі №6-2203цс15, виходив з того, що відповідно до статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» питання про відшкодування моральної шкоди у зазначених випадках та її розмір вирішується за заявою громадянина ухвалою суду першої інстанції, який розглядав кримінальну справу або якому вона мала бути підсудна.
Розмір моральної шкоди в цих випадках визначається з урахуванням обставин справи, але за час незаконного перебування громадянина під слідством чи судом він має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом. Відшкодування моральної шкоди в цих випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету, незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.
Отже, межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються у розмірі співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, вважав, що заявляючи вимоги про стягнення моральної шкоди у більшому розмірі, позивач не надав доказів наявності обставин, які були б для суду підставами для визначення розміру моральної шкоди у розмірі більшому, ніж встановлено нормою закону.
Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
Висновки експертизи від 05 травня 2020 року судом були прийняті до уваги при вирішенні питання щодо завдання позивачеві моральної шкоди. Оцінку розміру завданої моральної шкоди за висновком експерта суди вважали завищеною. На думку суду експерт не зазначив тих негативних наслідків та понесених моральних страждань позивачем які вказують на можливість стягнення моральної шкоди у розмірі який перевищує мінімальну заробітну плату, встановлену законодавством на момент відшкодування за кожен місяць перебування під слідством.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня 6000,00 грн.; у погодинному розмірі: з 1 січня 36,11 грн.
Визначення розміру відшкодування моральної шкоди за час перебування позивача під слідством здійснюється, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2021рік» на час ухвалення судом судового рішення.
За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що період перебування ОСОБА_1 під слідством становив 58 місяців та 22 дня, в зв'язку з чим суд обчислив моральну шкоду у розмірі 367 066,08 грн.
Такий висновок судів попередніх інстанцій узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц, від 22 квітня 2019 року у справі № 236/893/17, від 21 жовтня 2020 року у справі № 754/8730/19, від 03 березня 2021 року у справі № 638/509/19 щодо порядку обчислення розміру моральної шкоди, яка відшкодовується в порядку, передбаченою статтею 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Доводи касаційних скарг ОСОБА_1 та Запорізької обласної прокуратури не містять посилань на спростування висновків судів попередніх інстанцій стосовно порядку обчислення моральної шкоди та зводяться до переоцінки доказів у справі, які були предметом дослідження судів попередніх інстанцій. Посилання скаржників на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, оскільки власне порядок обчислення моральної шкоди судами попередніх інстанцій відповідає правовим висновкам, на які посилаються скаржники, натомість визначення розміру моральної шкоди будується на підставі дослідження судами попередніх інстанцій доказів та обставин у справі. Таким чином, посилання в касаційних скаргах на незаконність судових рішень полягають у незгоді з розміром стягнутої моральної шкоди та зводяться до бажання добитися повторного розгляду справи для зміни розміру моральної шкоди, тобто, до переоцінки обставин та доказів у справі, які вже були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
За таких обставин, мотивувальні частини касаційних скарг не містять посилань на порушення судами попередніх інстанцій порядку збору доказів, натомість спрямовані на переоцінку обставин та доказів у справі, що не є безумовною підставою для відкриття касаційного провадження у справі.
Таким чином, зі змісту касаційних скарг, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційних скарг матеріалів убачається, що вони є необґрунтованими, оскільки їх доводи зводяться до переоцінки доказів у справі, а суди вирішували спірні правовідносини відповідно до усталеної судової практики, а тому за таких підстав у відкритті касаційної скарги на підставі пункту п'ятого частини четвертої статті 394 ЦПК України слід відмовити.
Керуючись статтями 261, 394 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою касаційною скаргою Запорізької обласної прокуратури на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 серпня 2021 року та касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 серпня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Запорізької області, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства, прокуратури і суду.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
Є. В. Петров
О. С. Ткачук