06 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 227/4539/20
провадження № 61-14791ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 травня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 03 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання неправомірними дій, визнання заборгованості безпідставною, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,
У листопаді 2020 року до суду з позовом звернувся ОСОБА_1 , в якому просив: визнати неправомірними дії Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі - АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі») щодо відмови встановлення лічильника обліку споживання електроенергії та відкриття особового рахунку як споживача послуг з електропостачання ОСОБА_1 , співвласнику 1/3 частини квартири; зобов'язати АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» встановити лічильник обліку споживання електроенергії та відкрити особовий рахунок як споживача послуг з електропостачання ОСОБА_1 , співвласнику 1/3 частки квартири, за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати заборгованість у розмірі 1 200,00 грн безпідставно нарахованою; відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
Позов обгрунтовано тим, що відповідач чинить йому, як співвласнику квартири та споживачу житлово-комунальних послуг, перешкоди у користуванні цією квартирою, внаслідок відмови у встановленні окремого лічильника обліку споживання електроенергії та відкриття окремого особового рахунку на ім'я позивача. Крім цього, відповідач запропонував позивачу недобросовісні умови надання послуг з електропостачання, з тих підстав, що за цією адресою є заборгованість у розмірі 1 200,00 грн, тому у разі погашення такої заборгованості електропостачання буде відновлено. Співвласником квартири є ОСОБА_2 , яка з 2017 року в квартирі не проживає, комунальні послуги не сплачує. На час вселення позивача за рішенням суду до цієї квартири енергопостачання було відключене у зв'язку із заборгованістю власника.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 травня 2021 року, залишене без змін постановою Донецького апеляційного суду від 03 серпня 2021 року, в позові відмовлено.
Відмовивши в позові, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення вимог про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його здійснити поділ особистих рахунків для оплати електроенергії та встановлення особистого лічильника. Позивач не довів, як наявність заборгованості, так і періоду її виникнення.
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 травня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 03 серпня 2021 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у цій справі є вимоги немайнового характеру і вимоги майнового характеру, які випливають із правовідносин із захисту прав споживачів.
Відповідно до частини дев'ятої статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 270,00 грн.
Ціна позову у цій справі (відшкодування моральної шкоди) становить 10 000,00 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн*250=567 500 грн).
Отже, зазначена справа в частині похідної вимоги про відшкодування шкоди відповідно до пункту 5 статті 19 ЦПК України є малозначною.
Вимогами немайнового характеру є про визнання неправомірними дій, визнання заборгованості безпідставною, зобов'язання вчинити дії.
Верховний Суд врахував, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який обґрунтовано нормами Закону України «Про захист прав споживачів», водночас позовними вимогами є також вимоги немайнового характеру, необхідно застосувати пункт 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для визнання справи малозначною.
Зазначена справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.
Отже, зазначена справа є незначної складності та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі «Загальні положення» ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Верховний Суд дав оцінку та врахував: предмет позову, складність справи, значення справи для сторін і суспільства в цілому, предмет касаційного оскарження, яким є вирішення спору, метою якого є визнання дій АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» протиправними та відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
У касаційній скарзі заявника немає посилання на зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявником рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 травня 2021 року та постанова Донецького апеляційного суду від 03 серпня 2021 року постановлені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 травня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 03 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання неправомірними дій, визнання заборгованості безпідставною, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко