СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/21273/21
пр. № 2/759/6585/21
13 жовтня 2021 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку,-
17.09.2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом і просить ухвалити рішення, яким стягувати із відповідача аліменти на її користь на утримання дитини, доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 (чотири) тисячі гривень, до досягнення дитиною повноліття, але не менще ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання в розмірі 3 000 (три) тисячі гривень щомісячно, до досягнення дитиною трьох років, судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позову посилається на ті обставини, що в провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває позовна заява про розірвання шлюбу між нею та відповідачем. Від шлюбу мають одну дитину: доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із нею та перебуває на її утриманні. Оскільки сімейне життя з відповідачем, не склалося, тому стали проживати окремо, шлюб носить формальний характер.
Вважає, що відповідач, як батько дитини, повинен брати належну участь в утриманні своєї малолітньої дитини, оскільки він - працездатний, інших осіб на утриманні не має, отримує постійний дохід, має нерухоме майно, а тому просила позов задовольнити.
Провадження у справі було відкрито 20.09.2021 р. за ухвалою судді.
Копію вказаної вище ухвали суду з копією позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу надсилалися судом.
Станом на 13.10.2021 р. відзиву на позовну заяву до суду від відповідача не надійшло. Суд, дослідивши докази, зібрані у справі, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 12.06.2020 року у Святошинському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Київ), про що зроблено актовий запис № 370, що видно з копії свідоцтва про шлюб (а.с.5).
Судом встановлено, що у шлюбі у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 24.09.2020 року (а.с. 6).
Судом встановлено, що сторони не підтримують сімейних стосунків, шлюб їх існує формально.
За змістом ч. ч. 2, 4 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання дружини, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Визначаючи розмір та порядок стягнення аліментів на утримання дітей, суд виходить з наступного.
Згідно із ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини можуть бути присуджені у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За змістом ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3 - 1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3 - 2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Як зазначено у ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності із ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що, що позивачка має на утриманні вказану вище неповнолітню дитину, батьками якої згідно із свідоцтвом про її народження, є саме сторони; відповідач добровільно коштів на утримання цієї дитини не надає, хоча має обов'язок по її утриманню. Сторони є подружжям та позивач проживає спільно із дитиною, яка не досягла трирічного віку.
Доказів того, що відповідач має доход, а також - про розмір такого доходу, чи наявність у власності відповідача нерухомості чи іншого цінного майна, що могло бути взято судом до уваги при вирішенні розглядуваного спору, позивачем суду не надано.
Однак з огляду на те, що відповідач є працездатного віку, доказів наявності протипоказань щодо працевлаштування, відсутності доходу, майна, наявності інших утриманців ним суду не надано, суд, вирішуючи спір, виходить з того, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання вказаної вище неповнолітньої дитини.
Із сукупності оцінених судом доказів є підстави для висновку, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання вказаних вище: неповнолітньої дитини, яку за законом зобов'язаний належним чином забезпечувати і утримувати.
При цьому суд виходить з непорушності конституційного права неповнолітньої дитини на утримання батьками до досягнення нею повноліття; обов'язок батьків утримувати свою дитину не припиняється із припиненням когось з подружжя як батьків дитини спільного проживання з дитиною.
За таких обставин суд вважає можливим позов задовольнити частково та визначити розмір аліментів на утримання дитини у твердій грошовій, а саме: в розмірі 2 510 гривень щомісячно на підставі ст. 184 СК України, положеннями якої передбачено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При цьому у ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що встановлений Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2 395 гривень, з 1 липня - 2 510 гривень, з 1 грудня - 2 618 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача утримання на її користь як дружини, з якою проживає дитина, яка не досягла трирічного віку, до досягнення цією дитиною віку трьох років, то суд враховує, що право дружини на утримання виникає на підставі складу юридичних фактів: проживання з нею дитини, яка не досягла трьох років; походження дитини від чоловіка (кровне споріднення); здатність чоловіка надавати матеріальну допомогу.
Для виникнення у дружини права на аліменти від її чоловіка потрібна сукупність вказаних вище фактів.
Однак у матеріалах справи відсутні докази про наявність у відповідача доходів, будь - якого матеріального активу як джерела виплати аліментів на утримання дружини.
Тому у суду немає права для висновку про наявність у відповідача можливості сплачувати аліменти на дружину до досягнення вказаною вище дитиною 3 - ри річного віку.
Так як утримання неповнолітньої дитини є обов'язком відповідача як особи, яка вказана батьком дитини у свідоцтві про народження останньої, а виплата допомоги дружині за змістом норми ст. 84 СК України - пов'язана з наявністю у нього можливості як у чоловіка позивача - надавати таку допомогу позивачеві, підстави для стягнення аліментів на утримання позивача відсутні.
А тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити у повному обсязі.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини слід допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки позивач за даною категорією справ звільнена від сплати судового збору за Законом, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп. за вимогою про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 13, 213 - 218, 88 ЦПК України, ст. ст. ч. ч. 2. 4 ст. 84, 125, 180 - 184 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку - задовольнити частково.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНН: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі по 2 510 гривень щомісячно але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.09.2021 р. та продовжуючи до досягнення дитиною повноліття.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
В решті позову - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 908 (дев"ятсот вісім) грн. 00 коп. за вимогою про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Л.М.Шум