Справа №295/9972/21
11 жовтня 2021 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Відділ ДРАЦС у місті Житомирі Центрально-Західного МРУ МЮ м. Хмельницький, -
Заявниця звернувся до суду із зазначеною заявою, в якій просить встановити факт неправильності запису в свідоцтві про шлюб, яке видане Виконавчим комітетом Садківської сільскої ради Житомирського району Житомирської області серії НОМЕР_1 від 28.02.2020 року, актовий запис №1, щодо прізвища жружини ОСОБА_1 . Також просить внести зміни до актового запису про шлюб №1 від 28.02.2020 року, що зареєстрований Виконавчим комітетом Садківської сільскої ради Житомирського району Житомирської області, виправивши прізвище дружини з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_2 ". В обгрунтування звернення до суду за захистом свого права, вказує на той факт, що при реєстрації шлюбу з нині померлим чоловіком ОСОБА_4 органом реєстрації невірно було зазначено її прізвище як дружини, відтак, на даннимй час не може вступити в спадщину після померлого чоловіка.
Дослідивши подані матеріали заяви, судд вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження, виходячи з наступного.
Статтею 1 ЦПК України встановлено, що цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження (ч. 2 ст. 19 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (ч.1 ст.315 ЦПК України).
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Хоча зазначений у ч. 1 ст. 315 ЦПК України перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, не є вичерпним, проте за змістом вищенаведених норм процесуального права суд може встановлювати факти, які тягнуть для заявника певні правові наслідки.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Звертаючись з даною заявою до суду, заявник просить в порядку окремого провадження встановити неправильність запису в акті цивільного стану та зобов'язати відповідача внести зміни до актового запису про шлюб.
Порядок внесення змін в записи актів громадянського стану передбачений Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.
За змістом ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.
Положеннями ч. 1 ст. 22 цього Закону передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку зазначаються причини відмови та можливість її оскарження в судовому порядку.
При цьому в матеріалах справи відсутні докази про таке звернення до відповідного органу реєстрації актів цивільного стану.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затвердженими наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5.
Так, вказані Правила встановлюють, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Предметом спору, який випливає із даної справи, є встановлення неправильності запису прізвища при реєстрації шлюбу та зобов'язання відповідача внести до нього зміни.
Як зазначалось вище, частинами 1 і 2 ст. 315 ЦПК України передбачено перелік справ про встановлення факту, а також що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Зміст цих правових норм відповідає положенням ст.293 ЦПК України, яка визначає поняття окремого провадження, як виду непозовного цивільного судочинства.
Системне тлумачення цих статей свідчить про те, що не підлягає розгляду в судовому порядку справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо законом визначено інший порядок їх встановлення.
Оскільки у даній справі заявник просить установити неправильність в актовому записі про шлюб та зобов'язати Відділ РАЦС внести зміни до актового запису, що свідчить про наявність спору щодо наявності повноважень у вказаного органу змінити прізвище нареченої в існуючому актовому записі про шлюб, тому такий спір повинен розглядатися у порядку позовного провадження.
Крім того, встановлено інший шлях для вирішення даного питання - відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства Юстиції України №96/5 від 12.01.2011 року, передбачено розгляд заяв громадян (батьків) щодо внесення змін до актових записів.
За таких обставин, враховуючи, що ЦПК України встановлено інший шлях для вирішення даного питання, а заявником обрано неправильний спосіб відновлення порушеного права, то у відкритті провадження за заявою слід відмовити.
При цьому, суд вважає занеобхіне роз'яснити заявниці її право на звернення до суду із позовом на загальних підставах в порядку позовного провадження. При цьому попередньо необхідно обов'язково звернутись до органу Відділ РАЦС з відповідною заявою щодо можливості здійснення виправленння/ внесення змін у прізвищі заявниці в існуючому актовому записі.
Керуючись ст. ст. 293, 315 ЦПК України,
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Відділ ДРАЦС у місті Житомирі Центрально-Західного МРУ МЮ м. Хмельницький, - про встановлення факту, що має юридичне значення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Житомирського апеляційного суду в порядкуст. 355 ЦПК України.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя О. М. Дубовік