Кіровоградської області
17.06.10 Справа № 15/325
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу відповідача про визнання незаконними дій ВДВС Світловодського міськрайонного управління юстиції та визнання недійсними висновків щодо вартості майна по справі
за позовом: ЗАТ „Карлівський завод сухого молока” м. Карлівка, Полтавської області
до відповідача: ТОВ „Тімбер” м. Світловодськ, Кіровоградської області
про стягнення 518357 грн. 33 коп.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача (скаржника) - не з'явився
від ДВС - не з'явився
В судовому засіданні 16.06.10р. оголошувалась перерва на 17.06.10р. на 17 год. 30 хв.
ТОВ „Тімбер” звернулось до господарського суду зі скаргою № 293/09-юр. від 13.04.10р. про визнання незаконними дій ВДВС Світловодського міськрайонного управління юстиції та визнання недійсними висновків щодо вартості майна.
В судовому засіданні 16.06.10р. представник відповідача скаргу підтримав, представник позивача дав усні пояснення, представник ДВС скаргу не визнав, подав письмові заперечення.
В дане засідання суду представники сторін і ДВС не з'явились, хоча належним чином сповіщені про час і місце розгляду скарги, так як власноруч підписали заяву від 16.06.10р. про оголошення перерви по справі.
Суд, на підставі ст. ст. 75, 121-2 ГПК України вважає за можливе розглянути скаргу за наявними в справі документами.
Дослідивши матеріали справи господарський суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Рішенням господарського суду від 16.12.08р. позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 501798 грн. боргу, 5759 грн. 60 коп. 3 % річних та судові витрати. В задоволенні решти позову - відмовлено.
08.01.09р. виданий наказ про примусове виконання рішення суду.
Відповідно до преамбули Закону України “Про виконавче провадження” цей Закон визначає основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус працівників органів державної виконавчої служби та їх соціальний захист.
Згідно з ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження” для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.
Державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.
Пункт 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.03р. “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” визначає, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, суд перевіряє відповідність цих дій положенням ст ст. 55, 57 Закону № 606-ХІV.
З наведеного суд робить висновок, що оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця і висновок про ринкову оцінку майна в рамках виконавчого провадження, може бути оскаржений як дія державного виконавця в порядку ст. 121-2 ГПК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 19.01.06р. по справі № 38/309.
Постановою державного виконавця Булаєнко С.М. відкрито виконавче провадження з виконання наказу суду № 15/325 від 08.01.09р., а постановою від 06.03.09р. виконавче провадження по наказу суду № 15/325 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 19 про стягнення коштів з ТОВ “Тімбер”.
Постановою від 15.04.09р. старшого державного виконавця Булаєнко С.М. звернуто стягнення коштів в розмірі 1374074 грн. 01 коп. на належне боржникові ТОВ “Тімбер” майно.
29.04.09р. державним виконавцем Булаєнко С.М. складений акт опису й арешту майна боржника.
05.05.09р. державним виконавцем Булаєнко С.М. прийнята постанова про призначення експерта - суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Коркача С.Л. для участі у виконавчому провадженні. З цією постановою Коркач С.Л. особисто ознайомлений, що підтверджується його підписом на постанові.
За висновком про вартість майна підписаного експертом - суб'єктом оціночної діяльності Коркач С. Л. станом на 17.07.09р. ринкова вартість арештованого майна по акту від 29.04.09р. (будівлі цеху № 1 з господарськими спорудами) становить 1275430 грн.
Листом від 14.08.09р. старший державний виконавець Булаєнко С.М. повідомив сторони виконавчого провадження про проведену оцінку арештованого майна боржника та вказав його вартість 1275430 грн. Також сторонам роз'яснено право на оскарження оцінки майна в порядку ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження”.
В силу ст. ст. 33, 36 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Доказом наданим скаржником є звіт про проведення незалежної оцінки для визначення ринкової вартості комплексу будівель цеху № 1 станом на 7 жовтня 2009 року виконаний фізичною особою - підприємцем, суб'єктом оціночної діяльності Петровим А.О. За цим висновком справедлива ринкова вартість нерухомого майна об'єкта оцінки - комплексу будівель цеху № 1 визначена витратним підходом складає 5883471 грн. без врахування ПДВ.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судову експертизу” незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечується кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Постанова від 05.05.09р. державного виконавця Булаєнко С.М. про призначення експерта Коркач С.Л. не містить письмового застереження для експерта про можливу відповідальність передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладеного на нього обов'язку.
Стаття 121-2 ГПК України встановлює процесуальний строк - 10 днів, протягом якого стягувач, боржник або прокурор можуть подати скаргу на дії чи бездіяльність органів ДВС при виконанні рішення суду.
Згідно із ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Як доведено матеріалами справи, представник ТОВ “Тімбер” особисто отримав примірник листа від 14.08.09р. старшого державного виконавця Булаєнко С.М. в якому сторони виконавчого провадження повідомлялись про проведену оцінку арештованого майна боржника із зазначенням вартості 1275430 грн., що підтверджується його власноручним підписом та відбитком печатки підприємства на самому листі.
Після цього боржник вибрав невірний правовий шлях і звернувся до суду з позовом до ТОВ “Науково-дослідного консалтингового підприємства “Пектораль” про визнання висновків про вартість майна недійсними. Ухвалою суду від 05.11.09р. провадження по справі № 15/135 припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України і в тексті ухвали позивачу (ТОВ “Тімбер”) роз'яснено право на звернення з відповідною скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України.
Позивач вирішив скористатись правом на апеляційне оскарження. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.01.10р. апеляційна скарга ТОВ “Тімбер” залишена без задоволення, а ухвала суду від 05.11.09р. без змін.
Слід зазначити, що представник ТОВ “Тімбер” Прилуцький О.С. особисто був присутній в судовому засіданні 20 січня 2010 року і за його згодою була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі № 15/135, що підтверджується змістом цієї постанови.
Тобто, ще 20 січня 2010 року ТОВ “Тімбер” в особі представника Прилуцького О.С. достеменно знав про результати розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду від 05.11.09р. по справі № 15/135.
Проте, до суду із скаргою на дії ДВС в порядку ст. 121-2 ГПК України той же представник ТОВ “Тімбер” Прилуцький О.С., на підставі тієї ж довіреності № 7 від 16.03.09р. звернувся лише 16 квітня 2010 року (скарга підписана 13 квітня 2010 року), або майже через три місяці після 20 січня 2010 року.
Посилання представника скаржника на несвоєчасне отримання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.01.10р., як на поважну причину пропуску строку, повністю спростовуються вищенаведеним.
Отже, при відсутності поважних причин пропуску процесуального строку визначеного ст. 121-2 ГПК України, господарський суд в порядку ст. 53 ГПК України відмовляє в задоволенні клопотання представника скаржника про поновлення такого строку і відповідно відмовляє в задоволенні скарги.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 4 Закону України “Про судову експертизу”, ст. ст. 57, 85 Закону України „Про виконавче провадження”, ст. ст. 32 - 34, 36, 43, 53, 75, 121-2 ГПК України господарський суд
В задоволенні клопотання ТОВ “Тімбер” про відновлення пропущеного процесуального строку - відмовити.
В задоволенні скарги ТОВ “Тімбер” на дії ВДВС Світловодського міськрайонного управління юстиції - відмовити.
Примірники ухвали направити сторонам, ВДВС Світловодського міськрайонного управління юстиції м. Світловодськ, вул. Леніна 94.
Суддя