Справа №-1-33\2010
Бережанський районний суд Тернопільської області ї
29 квітня 2010 року
в складі:
судді Німко Н.П.
при секретарі Олійник В.М.
з участю:
прокурора Бурика О.М.
захисника ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
підсудної ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бережани справу про обвинувачення за ст. 304 ч.2, ст. 166 КК України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Жеребки Підволочиського району Тернопільської області, українки, громадянки України, з середньою-спеціальною освітою, маючої на утриманні 1 неповнолітню дитину, працюючої двірником в МКП “Благоустрій”, проживаючої по АДРЕСА_1, раніше не судимої, -
Підсудна ОСОБА_4, діючи умисно та протиправно, систематично, впродовж травня, вересня - листопада 2009 року та січня 2010 року втягувала свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 в пияцтво. Так, 03 травня 2009 року, під час святкування дня народження знайомої ОСОБА_5, по місцю свого проживання по АДРЕСА_1, спільно із своїм неповнолітнім сином потерпілим ОСОБА_2, вживала спиртні напої, де сама наливала та заохочувала свого неповнолітнього сина до вживання спиртного. Також, в період вересня-жовтня 2009 року, точної дати досудовим слідством не встановлено, підсудна ОСОБА_3 за місцем свого проживання, в рахунок винагороди за виконану для неї роботу, пригощала своїх знайомих спиртними напоями. При цьому, підсудна особисто наливала спиртне своєму неповнолітньому синові ОСОБА_2, заохочуючи його до вживання алкоголю. Продовжуючи свої умисні дії по втягненню неповнолітнього сина в пияцтво, підсудна ОСОБА_3 29 жовтня 2009 року, разом із жителями м.Бережани ОСОБА_6, ОСОБА_7 та своїм неповнолітнім сином потерпілим ОСОБА_2, по місцю свого проживання спільно вживали спиртні напої. При цьому підсудна сама наливала спиртне потерпілому ОСОБА_2, спонукала та заохочувала його до пияцтва. Окрім цього, 20 листопада 2009 року, перебуваючи в приміщенні магазину “Східний”, що в м.Бережани Тернопільської області по вул. Л. Українки, попередньо придбавши алкогольні напої, розпила одну пляшку горілки ємністю 0,5 літра разом із знайомим та неповнолітнім сином потерпілим ОСОБА_8 Цього ж дня, ОСОБА_3, вже перебуваючи по місцю свого проживання в АДРЕСА_1, попередньо придбавши алкогольні напої, продовжила їх спільне із знайомим вживання, при цьому підсудна наливала та заохочувала до вживання алкоголю свого неповнолітнього сина потерпілого ОСОБА_2 Продовжуючи свої дії, спрямовані на втягнення свого неповнолітнього сина в пияцтво, підсудна ОСОБА_3, 01 січня 2010 року, придбала для свого неповнолітнього сина потерпілого ОСОБА_2 0,5 літра горілки, яку в подальшому розпила разом з ним за місцем проживання в АДРЕСА_1, де згідно медичного огляду від 01 січня 2010 року потерпілий перебував в стані алкогольного сп”яніння легкого ступеня.
Окрім цього, підсудна ОСОБА_3, діючи всупереч нормам ст. 150 Сімейного Кодексу України, згідно якої батьки зобов”язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім”ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров”я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину, діючи умисно та протиправно, в період 2008-2010 років, не виконувала свої обов”язки по догляду за неповнолітнім сином потерпілим ОСОБА_2, що призвело до соціально-педагогічної занедбаності останнього. Так, внаслідок злісного невиконання підсудною своїх батьківських обов”язків по догляду за дитиною, потерпілий ОСОБА_2 програмовий матеріал 10-го класу середньої загальноосвітньої школи не засвоїв, не знає таблички множення, має слабко сформовані шкільні навички та знання. Де, згідно висновку комісії Тернопільської обласної психолого-медико-педагогічної консультації від 23 лютого 2010 року №-02\23, такий стан соціально-педагогічної занедбаності потерпілого викликаний прорахунками у сімейному вихованні, незадовільними побутовими умовами, байдужому ставленні до розвитку неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 Окрім цього, підсудна ОСОБА_3, діючи всупереч нормі ст. 53 Конституції України щодо обов'язковості загальної середньої освіти, не забезпечила своєму неповнолітньому синові здобуття такої освіти, оскільки після завершення у 2008 році навчання у 10 класі Бережанської ЗОШ 1-11 ступенів №-2, неповнолітній потерпілий ОСОБА_2 навчання не продовжив і загальної середньої освіти не здобув . На повідомлення про не відвідування сином навчання підсудна ОСОБА_3 була повідомлена, однак, свідомо та умисно не виконувала своїх обов”язків по догляду за своєю дитиною і не реагувала на такі негативні зміни в житті своєї дитини. Окрім цього, підсудна ОСОБА_3 умисно не реагувала на факти вживання її сином спиртних напоїв та появі свого сина в громадських місцях в стані алкогольного сп”яніння.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3, свої вину в інкримінованих їй злочинах визнала повністю, щиро покаялася і пояснила, що вона час від часу чи то із знайомими чи то вдвох із своїм сином ОСОБА_2, спільно вживали спиртні напої, Вона дійсно неодноразово сама наливала спритне, а саме горілку своєму синові, оскільки вважала, що це не завдасть його здоров”ю ніякої шкоди. На даний час вона стала помічати, що у сина виникає бажання випити спиртне і він це робить вже без її відома, охоче. Тепер вона зрозуміла, що це погано і цього робити не можна. В даний час вона заборонила сину вживати спиртне і постійно його контролює. Також, пояснила, що вона постійно зайнята на роботі, в неї тяжкі сімейні обставини, оскільки вона є єдиним годувальником сім”ї, батько сина помер і вона змушена саме утримувати сім”ю, а тому це є однією із причин чому вона неналежним чином не доглядала за сином. Вона знає, що син залишив навчання в школі піся 10 класу і потрібно було продовжувати навчання, щоб здобути повну середню освіту. Але піся цього син не пішов вчитися, вона ж знаючи про це, не звертала уваги, життям сина і навчання не цікавилася. В школі син вчився погано, вона з ним не займалася, вважає, що той рівень знань, який він має для нього є достатнім. Табеля успішності син не приносив, щоденника у нього не було, вона не заставляла його вчитися і не цікавилася відвідує він школу чи ні. Розуміє, що в сина, внаслідок такої її байдужості та заохочення до вживання до алкоголю тепер виникли проблеми, але запевняє суд, що вона виправиться і буде приділяти синові належну увагу і доглядати за ним.
Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого неповнолітній ОСОБА_2 повністю підтвердив покази своєї матері, підсудної ОСОБА_3, щодо фактів схиляння і заохочення його до вживання та вживання алкоголю з її боку. Також пояснив, що підсудна дійсно не цікавилась його вихованням, належним чином за ним не доглядала, коли він припинив навчання вона не заставляла його і сама нічого не робила, щоб заставити його продовжити навчання. В нього дійсно погані знання, він відчуває потребу часто вживати алкоголь, це йому подобається, Але зараз мати змінилася, вона забороняє йому вживати спиртне і сама цього не робить. Просить пробачити підсудній те, що вона вчинила і суворо не карати, жодних претензій до неї він немає.
Винність підсудної ОСОБА_3 в інкримінованих їй обвинуваченням злочинах підтверджується об'єктивно оціненими та перевіреними в судовому засіданні доказами.
За згодою всіх учасників судового розгляду, на підставі до ч.3 ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з”ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз”яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
Так, суд обмежився дослідженням письмових доказів по справі та документів, що характеризують підсудну:
- Протоколом №-69 від 18 лютого 2010 року комісії Тернопільської обласної психолого-медико-педагогічної консультації, згідно якого у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 діагностовано “ соціально-педагогічну занедбаність”( а.с.52,54);
- Інформацією відділу освіти Бережанської районної державної адміністрації, від 04 березня 2010 року за №-117\01-17 ( а.с. 63);
- Інформацією Бережанського районного центру соціальних служб для сім”ї, дітей та молоді від 01 березня 2010 року за №-45 ( а.с. 65)
- Актом соціального інспектування від 04 березня 2010 року( а.с. 66-67);
- Інформацією головного лікаря Бережанського ЦРКЛ №-51 від 02 лютого 2010 року щодо фактів вживання неповнолітнім потерпілим ОСОБА_2 алкогольних напоїв (а.с. 69);
- Протоколами №-458 від 20 листопада 2009 року, №-278 від 22 червня 2009 року медичного огляду неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 для визначення факту вживання алкоголю і стану сп”яніння ( а.с.70,71);
- Копією актового запису про народження №-76 від 16 квітня 1992 року, згідно якого підсудна ОСОБА_3 є матір”ю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2.( а.с. 86);
Аналізуючи здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку що органи досудового слідства вірно кваліфікували дії підсудної ОСОБА_3, оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження той факт, що підсудна ОСОБА_3, в період травня, вересня-листопада 2009 року, січня 2010 року діючи умисно, втягнула свого неповнолітнього сина потерпілого ОСОБА_2 в пияцтво, тобто скоїла злочин передбачений ч. 2 ст. 304 КК України.
Також, своїми умисними діями, підсудна ОСОБА_3 в період 2008-2010 років , як мати неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2, злісно не виконувала свого встановленого законом обов”язку по догляду за своїм сином ОСОБА_2, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді соціально-педагогічної занедбаності дитини, тобто вчинила злочин, передбачений ст. 166 КК України.
При призначенні покарання підсудній ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, особу винної, те, що вона має на утриманні одну неповнолітню дитину, позитивну характеристику за місцем роботи, те, що підсудна є не судимою, чесне визнання та щиро розкаяння у вчинених злочинах , де на думку суду зазначені обставини суттєво пом”якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, а тому, суд вважає, що покарання, передбачене санкцією ч.2 ст. 304 КК України є надто суворе і вважає за необхідне застосувати при призначенні покарання за даним злочином ст. 69 КК України, призначивши підсудній більш м'яке покарання, ніж передбачене законом.
З врахуванням усіх обставин по справі, суд вважає, що підсудній ОСОБА_3 за ч.2 ст. 304 КК України слід обрати покарання у вигляді обмеження волі, а за ст. 166 КК України призначити покарання, яке за своєю санкцією буде ближчим до мінімального. Також, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудної є можливим без ізоляції від суспільства.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд ,-
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 304 та ст. 166 КК України і призначити їй за цими злочинами покарання у вигляді :
За ч.2 ст. 304 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - у вигляді 2 років шести місяців обмеження волі.
За ст. 166 КК України у вигляді 2 років обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України , за сукупністю вчинених злочинів , шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити засудженій ОСОБА_3 покарання у вигляді 2 ( двох) років 6 ( шести) місяців обмеження волі .
Згідно ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_3 від відбування призначеного їй покарання з випробуванням, встановивши засудженій іспитовий строк в 1 (один) рік.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписка про невиїзд з місця проживання.
На даний вирок суду може бути подана апеляція до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд на протязі 15 діб з дня проголошення вироку.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області підпис Н.П.Німко
Вирок суду набрав законну силу. З оригіналом вірно.
Оригінал вироку знаходиться в матеріалах кримінальної справи №- 1-33\10 .
В.о. голови Бережанського районного суду
Тернопільської області В.І.Шміло