Справа № 758/13754/21
3/758/7486/21 Категорія 146
Київ
12 жовтня 2021 року
Суддя Подільського районного суду міста Києва Бузунко О.А., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП,
ОСОБА_1 31 серпня 2021 року близько о 21 год. 15 хв. керуючи автомобілем «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. С. Данченка, 1, не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, недотримався безпечного бокового інтервалу до нерухомого припаркованого автомобіля «Деу», д.н.з. НОМЕР_2 , та скоїв наїзд на нього, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, після чого ОСОБА_1 залишив місце ДТП.
Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив п.13.1, п.12.3, п.2.3 «б», п. 10.1, п.2.10 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, тобто вчинив правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно за допомогою sms-повідомлення на номер телефону, вказаний в протоколі /на підтвердження правильності вказаних даних особа поставила свій підпис/, причини неявки суду не повідомила, від неї не надходило клопотань про відкладення розгляду справи. Також слід зазначити, що положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, без присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Вивчивши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
На підставі ст. 280 КУпАП судом було встановлено обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме факт вчинення адміністративного правопорушення, винуватість особи у його вчиненні.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень підтверджуються наданими суду матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ААБ № 326208 від 15 вересня 2021 року та серії ААБ № 326207 від 15 вересня 2021 року, рапортом, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , протоколом огляду транспортного засобу.
При постановленні рішення у справі, суд вдався до детальної оцінки зібраних доказів з метою прийняття справедливого і обґрунтованого рішення, в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та з метою виключення будь-якого роду сумнівів ОСОБА_5 щодо незаконності прийнятого рішення, оскільки протиправні дії повинні мати наслідком відповідальність, установлену законом. За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення. Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд врахував, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для її виправдання. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто, в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський Суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За наведених вище обставин суд дійшов беззаперечного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
За правилами ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи вище викладене, особу правопорушника, характер вчиненого адміністративного правопорушення, вважаю, що ОСОБА_1 необхідно піддати адміністративному стягненню у виді штрафу.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст. 33, ст. 40-1, ст. 124 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративні стягнення:
- за ст.124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.
- за ст.122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 3400 (три тисячі чотириста).
Згідно зі ст.36 КУпАП остаточно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити стягнення у межах санкції з більш серйозне правопорушення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 3400 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривень 00 копійок.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва.
Суддя Олена БУЗУНКО