печерський районний суд міста києва
Справа № 757/15693/21-а
Категорія 139
05 жовтня 2021 року Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Волкової С.Я. за участю секретаря судових засідань Топал А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 7 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у м. Києві Тригуба Олега Віталійовича, інспектора роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у м. Києві Гамелюка Назарія Сергійовича про визнання протиправним рішення про притягнення до адміністративної відповідальності,
установив:
24.03.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, просить скасувати протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 010281 від 17.11.2020 р., складений інспектором роти № 7 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у м. Києві Тригубом О.В. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.11.2020 р. він керував транспортним засобом Ауді д.н.з. НОМЕР_1 та о 10:30 год. був безпідставно зупинений на Дніпровському узвозі в м. Києві, складання оскаржуваного протоколу вчинене з порушенням норм закону.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.03.2021 р. у адміністративній справі відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Встановлено, що 17.11.2020 р. відносно ОСОБА_1 було складенопротокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 010281, у якому зазначено, що 17.11.2020 р. о 10:30 год. на Дніпровському узвозі в м. Києві він керував транспортним засобом Ауді д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, чим порушив пункт 2.5. Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Протокол свідчить про те, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України, статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», і під розписку повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться у суді.
Згідно частини першої статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Суду при розгляді адміністративного позову ОСОБА_1 не надано жодного доказу, що на підставі означеного протоколу його притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно постанови Верховного Суду від 10.07.2020 р. у справі № 420/647/19 адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі -наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими. Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/ бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам. Разом з тим, розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб'єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.
Керуючись статтями 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 6, 11, 72-90, 242-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 7 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у м. Києві Тригуба Олега Віталійовича, інспектора роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у м. Києві Гамелюка Назарія Сергійовича про визнання протиправним рішення про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Волкова С.Я.