Кіровоградської області
"09" червня 2010 р.Справа № 17/61
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №17/61
за позовом: комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, м. Олександрія Кіровоградської області
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Олександрія Кіровоградської області
про стягнення 5271,25 грн.
від позивача - Малахова Т.Ю., довіреність №23 від 25.01.2010 року;
від відповідача - участі не брали.
Комунальним підприємством "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради подано позов про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 5271,25 грн. заборгованості, з яких 2606,88 грн. - основний борг, 2524,22 грн. - пеня, 111,79 грн. - інфляційні втрати, 28,36 грн. - 3% річних.
Відповідач до суду не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином був сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 38, 39), причини неявки не повідомив, позов не заперечив, витребувані господарським судом документи не подав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
01.03.2008 року між комунальним підприємством "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради ("енергопостачальна організація") та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ("споживач") укладено договір №602 на постачання теплової енергії окремих приміщень, розташованих в опалювальній будівлі (далі - договір №602 від 01.03.2008 року), за умовами якого енергопостачальна організація прийняла на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію у відповідності з діючими нормами теплопостачання, а споживач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам (цінам) в терміни, передбачені цим договором.
У відповідності до пункту 10.1 договору №602 від 01.03.2008 року договір укладається строком на один рік, вступає в силу з дня його підписання обома сторонами і діє до 01.03.2009 року. Договір вважається продовженим на наступний термін, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його розірвання.
За повідомленням позивача жодною із сторін не було вжито заходів, направлених на припинення дії договору, а тому договір №602 від 01.03.2008 року є пролонгованим до 01.03.2011 року.
Пунктом 6.1 договору №602 від 01.03.2008 року сторони узгодили, що оплата за спожиту теплову енергію виконується в грошовій формі згідно з тарифами (цінами), затвердженими виконавчим комітетом Олександрійської міської ради, та включає в себе абонентську плату, яка визначає вартість обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження згідно технічних умов на приєднання споживача, - щомісячно протягом року та вартість фактично спожитої теплової енергії - щомісячно протягом опалювального сезону.
Відповідно до пункту 6.2 договору №602 від 01.03.2008 року про зміни тарифів протягом терміну дії договору енергопостачальна організація зобов'язується письмово сповістити споживача протягом 15 днів після дати затвердження нових тарифів.
Рішеннями виконавчого комітету Олександрійської міської ради №1048 "Про внесення змін до рішень виконавчого комітету від 31.01.2008 року №70 та від 21.02.2008 р. №125" від 30.12.2008 року (а.с. 47-49) та №797 "Про затвердження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та централізоване постачання гарячої води (підігрів) для бюджетних організацій і установ, госпрозрахункових підприємств та інших споживачів (крім населення)" від 12.11.2009 року (а.с. 51-52) затверджено тарифи на послуги теплопостачання для госпрозрахункових та інших споживачів (крім населення).
На виконання пункту 6.2 договору №602 від 01.03.2008 року позивачем було повідомлено відповідача про зміну тарифів на послуги теплопостачання (а.с. 50, 53).
Згідно з пунктами 6.3-6.4 договору №602 від 01.03.2008 року розрахунковим періодом є календарний місяць; споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду виконує передоплату в грошовій формі шляхом перерахування на рахунок енергопостачальної організації 100 відсотків вартості, вказаної в цьому договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.
Як вбачається із матеріалів справи взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, за поставлену теплову енергію в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 2606,88 грн. за період з червня місяця 2009 року по квітень місяць 2010 року.
В силу вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статей 655, 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму; покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №602 від 01.03.2008 року в повному обсязі в матеріалах справи відсутні, а тому позовні вимоги в частині стягнення 2606,88 грн. основного боргу заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Крім того, позивач зазначає, що своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", у зв'язку з чим йому нарахована пеня у розмірі 2524,22 грн.
Пунктом 6.8 договору №602 від 01.03.2008 року передбачено, що за несвоєчасну оплату споживач сплачує пеню в розмірі 1% (один відсоток) з простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше 100% (ста відсотків) загальної суми заборгованості - для підприємств, організацій і закладів, суб'єктів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності і господарювання.
Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Враховуючи викладене, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за період з 29.10.2009 року по 29.04.2010 року в сумі 2524,22 грн., яка також підлягає стягненню.
Підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 28,36 грн. за період з 01.06.2009 року по 29.04.2010 року та інфляційні збитки в сумі 111,79 грн. за період з червня місяця 2009 року по березень місяць 2010 року, оскільки відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (28000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (28008, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 50 років Жовтня, 32-а, ідентифікаційний код 00185330, р/р №2600930127281 ВАТ "Ощадбанк №3070" м. Олександрія, МФО 323806) - 2606,88 грн. основного боргу, 2524,22 грн. пені, 111,79 грн. інфляційних втрат, 28,36 грн. 3% річних, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя С.В. Таран
Повний текст рішення складено і підписано відповідно до вимог статей 84, 85 Господарського процесуального кодексу України 14.06.2010 року.