Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/2390/21
Провадження № 1-кп/553/228/2021
Іменем України
12.10.2021 року м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши під час підготовчого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві матеріали, які надійшли до суду з Полтавської окружної прокуратури Полтавської області 31.08.2021 року, - обвинувальний акт, складений слідчим СВ Відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження № 12021175460000193 відносно ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 309 КК України, -
До Ленінського районного суду м. Полтави надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 309 КК України для розгляду в порядку ст. 283 КПК України.
Дане кримінальне провадження підсудне Ленінському районному суду м. Полтави.
Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України.
Підстав для закриття провадження по справі чи зупинення провадження не встановлено.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 28.08.2021 року відносно ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 26.10.2021 року.
При вирішенні питання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було враховано дані про особу ОСОБА_4 , який не працевлаштований та не має джерел до існування, його вік, стан здоров'я, те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк більше 10 років, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, те, що він перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на а свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, визнавши, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігання яким стало підставою для його обрання, не зникли, а застосування інших більш м'яких запобіжних заходів з огляду на дані про особу обвинуваченого, зміст пред'явленого обвинуваченого та інші конкретні обставини справи є неможливим.
В обґрунтування клопотання прокурор послалася на те, що обвинувачений ОСОБА_4 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, передбаченого санкцією інкримінованого йому кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які є його родичами або знайомими, з метою зміни ними показань на його користь, вчинити інші кримінальні правопорушення, позаяк не має самостійного джерела доходу. При цьому, наголосила, що інші більш м'які запобіжні заходи застосувати до обвинуваченого неможливо, позаяк вони не зможуть забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, запобігти існуючим ризикам, що може негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у справі.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечували, посилаючись на недоведеність підстав для застосування саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з огляду на визнання обвинуваченим вини, щире розкаяння у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, наявність міцних соціальних зв'язків, - дружини та двох малолітніх дітей на утримання, існування на теперішній час можливості постійно проживати у м. Полтаві за місцем реєстрації дружини, просили змінити запобіжний захід на більш м'який та застосувати домашній арешт, який здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та розгляд справи у розумні строки.
При вирішенні клопотання прокурора суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Згідно положень п. "С" ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд у відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який не працює та не має постійного джерела доходу, вік, міцність соціальних зв'язків в місці його проживання, відсутність постійного місця проживання в м. Полтаві, репутацію, майновий стан, не одружений, враховує ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжких згідно ст. 12 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення винуватості, та оцінюючи встановлені обставини у сукупності вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Сам факт перебування обвинуваченого в умовах ізоляції, на переконання суду, не свідчить безперечно про таку його зміну, яка дає підстави припускати зменшення суспільної небезпечності інкримінованих йому діянь і особи обвинуваченого та є приводом до такої істотної зміни обставин, що б виключали можливість реалізації ризиків, необхідність запобігання яким стала підставою для застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Даних, які свідчать про наявність таких обставин, які істотно впливають на можливість продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 та можуть стати підставою для зміни запобіжного заходу на інший більш м'який, стороною захисту не надано та судом в ході судового засідання не встановлено.
Заслухавши пояснення учасників процесу, враховуючи доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 та які на теперішній час не зникли, а також те, що, на переконання суду, застосування до нього іншого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, в тому числі домашнього арешту чи особистого зобов'язання, є неможливим, позаяк з огляду на дані про особу обвинуваченого, зміст пред'явленого обвинувачення та інші конкретні обставини справи не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, з приводу застосування особистої поруки та застави жодна особа у встановленому законом порядку не зверталась, суд приходить до висновку про доведеність підстав для продовження застосування раніше обраного запобіжного заходу, та з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також повного, всебічного та об'єктивного судового розгляду даної справи в розумні строки, вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою відносно нього на 60 днів з застосуванням застави у розмірі, визначеному при застосуванні запобіжного заходу згідно з ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28.08.2021 року.
Враховуючи викладене, заслухавши думку учасників процесу, які не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі, суд відповідно до ст.ст. 314, 314-1 КПК України вважає необхідним доручити представнику персоналу органу пробації, в межах територіальної юрисдикції якого проживає обвинувачений згідно обвинувального акту, скласти досудову доповідь.
Керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, ст. 19 Закону України "Про пробацію", суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів з 11 год. 40 хв. 12 жовтня 2021 року по 11 год. 40 хв. 10 грудня 2021 року включно з застосуванням застави у розмірі, визначеному при застосуванні запобіжного заходу згідно з ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28.08.2021 року в сумі 181600 грн. 00 коп.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, призначити до судового розгляду на 10 год. 30 хв. 01 листопада 2021 року.
Справу розглядати у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого та його захисників.
Доручити представнику персоналу органу пробації в особі представника Суворовського РВ філії Державної установи "Центр пробації" в Одеській області підготувати в строк протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який згідно обвинувального акту проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в даний час утримується в ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23".
Ухвала може бути оскаржена в частині вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1