Провадження № 2/537/472/2021
Справа № 537/72/21
07.10.2021 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді - Фадєєвої С.О.,
за участі секретаря судових засідань - Супруненко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, що перебуває у спільній сумісній власності,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, де просить ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 забезпечити йому вільний доступ до квартири АДРЕСА_1 шляхом надання дублікату ключа від вхідних дверей квартири та стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що йому та відповідачам на праві спільної сумісної власності належить трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 . Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 05.06.2000 був визначений порядок користування вказаною квартирою. Йому, позивачу ОСОБА_1 , виділена окрема кімната площею 7,9 кв.м., ОСОБА_2 окрема кімната площею 11,3 кв.м., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 окрема кімната площею 15,5 кв.м. Коридор, комора, кухня, туалет та ванна кімната судовим рішенням залишені у спільному користуванні. На підставі вищевказаного рішення співвласникам були відкриті окремі особові рахунки. Вказав, що приблизно з 2005 року у зв'язку з тим, що шлюб між ним та ОСОБА_2 було розірвано, а сімейні відносини припинилися, він почав проживати окремо по АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Вказав, що він зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 та сплачує за своїм особовим рахунком комунальні послуги, якими фактично майже 15 років не користується. Кімнатою площею 7,9 кв.м., яка судом була виділена йому у користування, без його згоди користується відповідач ОСОБА_3 24.02.2020 з метою врегулювання виниклих спірних відносин щодо користування квартирою він надіслав відповідачам письмову пропозицію рекомендованим листом з поштовим повідомлення, де запропонував відповідачами укласти з ним договір найму кімнати, яка перебуває у його користуванні, умовою якого є оплата відповідачами комунальних послуг або за нотаріально-посвідченим договором купівлі-продажу запропонував купити в нього ј частку у спільному майні за її ринковою вартістю. 10.11.2020 він прийшов до відповідачів з метою безпосереднього врегулювання виниклих спірних відносин, але відповідачі не впустили його в квартиру та вирішувати спірні правовідносини відмовились. Вказав, що ключів від вхідних дверей він не має, а відповідачі дублікат не надають, таким чином утворюючи йому перешкоди у вільному доступі до його майна, чим порушують право користування та розпорядження його майном. З урахуванням викладеного просив позовні вимоги задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Скиба В.Б. у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розгляд справи проводити у його відсутність та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повторно у судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлялися в порядку, встановленому законом. Відзиву на позову заяву та будь-яких клопотань до суду від відповідачів не надходило, у зв'язку з чим суд, відповідно до положень ч.8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів, зі згоди позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розгляд справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України, проводити заочно.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.ст. 12, 18 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 03.08.2004 власниками квартири АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності є ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , частка власності кожного з них становить ј. Вказаний факт підтверджується інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05.06.2000, яке набрало законної сили 16.06.2000, задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл квартири та зміну договору житлового найму. Виділені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користування з квартири АДРЕСА_1 площею 11,3 кв.м., кімнату 6, площею 15, 5 кв.м.; а ОСОБА_1 виділена в користування кімната 5 площею 7,9 кв.м. Коридор, кладочка, кухня, туалет, ванна залишені в спільному користуванні сторін. Зобов'язано ЖУ № 7 відкрити сторонам окремі особові рахунку рахунки.
В ході розгляду справи встановлено, що з 2005 року позивач ОСОБА_1 не проживає у спірній квартирі, доступу до квартири не має у зв'язку з відсутністю ключів від вхідних дверей, що не спростовано відповідачами.
24.02.2020 позивач звертався до відповідачів з письмовою пропозицією в порядку досудового врегулювання спірних відносин, де вказав, що з 2005 року він не проживає в квартирі АДРЕСА_1 , не користується виділеною йому за рішенням суду кімнатою, сплачує житлово-комунальні послуги по виділеному особовому рахунку. Пропонував відповідачам в разі подальшого бажання користуватися належною йому кімнатою або викупу в нього його ј частки укласти з ним письмовий договір. У разі незгоди з його пропозицією просив надати йому вільний доступ до його кімнати. Вищевказана письмова пропозиція направлялася позивачем на адресу відповідачів рекомендованим листом з повідомленням.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 317 та 383 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власність не тільки надає переваги, а й покладає певні обов'язки на власників майна. Це конституційне положення гарантує дотримання принципу забезпечення балансу між інтересами власника, суспільства та інших власників і користувачів об'єктами власності. Власність зобов'язує власника використовувати свою власність не тільки у своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей, усього суспільства. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом. Порушення прав власника з боку держави, фізичної чи юридичної особи зумовлює настання відповідних правових наслідків.
Особи користуються рівними умовами захисту права власності. Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч ці порушення й не призвели до позбавлення володіння майном, а також вимагати відшкодування завданих цим збитків. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
За положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У пункті 33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року в справі № 761/5115/17 (провадження № 14-391цс19) вказано, що: «одним зі способів захисту права користування майном є припинення дії, яка це право порушує (пункт 3 частини другої статті 16 ЦК України), - усунення перешкод у здійсненні права користування майном (негаторний позов). Підставою для подання такого позову є вчинення перешкод правомірній реалізації речового права. Цей спосіб захисту може бути і у випадку, коли перешкоди у здійсненні зазначеного права чинить власник майна.
Частиною другою статті 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині другій статті 16 ЦК України. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від захисту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Захист порушеного права має бути ефективним.
Відповідно до абзацу 12 частини другої статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до статті 8 Загальної декларації з прав людини 1948 року кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект, забезпечує поновлення порушеного права.
Враховуючи те, що відповідачі чинять перешкоди позивачу у користуванні належної йому частки квартири, що не спростовано самими відповідачами, суд приходить до висновку, що усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов'язаня відповідачів забезпечити позивачу ОСОБА_1 вільний доступ до квартири АДРЕСА_1 шляхом передачі дублікату ключів від вхідних дверей вказаної квартири буде ефективним способом захисту порушеного права позивача, а тому позов слід задовольнити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений ним судовий збір при подачі позову до суду у розмірі 840 грн. 80 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.10, 12, 81, 258, 259, 263 - 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, ст.383 ЦК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, що перебуває у спільній сумісній власності - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 забезпечити ОСОБА_1 вільний доступ до квартири АДРЕСА_1 шляхом передачі дублікату ключів від вхідних дверей вказаної квартири.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 280 грн. 26 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 280 грн. 27 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 280 грн. 27 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя С.О. Фадєєва
Повний текст рішення складено 11.10.2021