Справа № 368/407/21
2/368/441/21
Рішення
Іменем України
"05" жовтня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Кириченка В.І.
при секретарі Марчук Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кагарлицької міської ради про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивачі звернулись до суду з позовом та просили визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом право власності на Ѕ частку земельної ділянки площею 3,0499 га, кадастровий номер 3222288800:02:323:0037, цільового призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території колишньої Черняхівської сільської ради Кагарлицького району, тепер - Кагарлицької міської ради Київської області, яка належала на праві особистої приватної власності померлій бабусі ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю видане громадянину України серії Р1 №263672 Черняхівською сільською радою 20.02.2001 року та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №103.
Визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за заповітом право власності на Ѕ частку земельної ділянки площею 3,0499 га, кадастровий номер 3222288800:02:323:0037, цільового призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території колишньої Черняхівської сільської ради Кагарлицького району, тепер - Кагарлицької міської ради Київської області, яка належала на праві особистої приватної власності померлій бабусі ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю видане громадянину України серії Р1 №263672 Черняхівською сільською радою
20.02.2001 року та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №103.
Мотивували заяву тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся ОСОБА_3 , яка на час смерті проживала у с. Черняхів Кагарлицького району Київської області у власному будинку АДРЕСА_1 .
При житті, 07.08.1989 року, ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений Черняхівською сільською радою Кагарлицького району Київської області 07.08.1989 року за реєстровим № 69, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за Законом матиме право, заповіла своїм внукам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Про свої спадкові права позивачі заявили тільки в 2021 році, звернувшись до приватного нотаріуса Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області Кулініченка М.Г. Відповідно до його листа №49/02-14 від 04.03.2021 року станом на 02.03.2021 року спадкоємцями, які прийняли спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_3 є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Отже, на даний час інших спадкоємців ні за заповітом, ні за законом у ОСОБА_3 немає.
Також, було встановлено склад спадщини після померлої ОСОБА_3 , до якої увійшла земельна ділянка ( пай) площею 3,0499 га, яку покійна одержала в результаті розпаювання сільськогосподарських земель КСП «Маяк» на території Черняхівської сільської ради.
Відповідно до відповіді від 04.03.2021 року за №49/02-14 нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 3,0499 га, кадастровий номер 3222288800:02:323:0037, розташовану на території Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, право на яку мала померла ОСОБА_3 , у зв'язку з тим, що документ, що посвідчує право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 3,0499 га, кадастровий номер 3222288800:02:323:0037, а саме Державний акт на право приватної власності на землю серії РІ №263672, виданого 20 лютого 2002 року Черняхівською сільською радою на підставі рішення 13-ї сесії 23-го скликання Черняхівської сільської ради від 07.05.2001 року підтверджує, що право власності на спадкову земельну ділянку було видане спадкодавцю пізніше дати відкриття спадщини, тобто смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Для вирішення питання щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріус порадив звернутися до суду.
Оскільки бабуся все життя працювала у колгоспі в с. Черняхів, вона отримала право на земельну частку пай, яке в 2001 році було підтверджене державним актом на право приватної власності на землю видане громадянину України серії Р1 №263672 Черняхівською сільською радою 20.02.2001 року, яке вже отримали позивачі - її спадкоємці.
Отже, враховуючи вищевикладене, на момент відкриття спадщини спадкодавцю ОСОБА_3 належала земельна ділянка (пай) площею 3,05 га, розташована на території Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області за межами населеного пункту, що згодом документально право власності на яку було підтверджено державним актом на право приватної власності на землю видане громадянину України серії Р1 №263672 Черняхівською сільською радою 20.02.2001 року та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №103, на підставі якого 19.01.2021 року було присвоєно цій земельній ділянці кадастровий номер 3222288800:02:323:0037.
При цьому, дійсно правовстановлюючі документи виготовлялись вже після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , але її право власності на цю земельну ділянку ніхто не заперечив і не оскаржив.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та представник ОСОБА_1 пояснили, що позов підтримують з підстав, вказаних в позовній заяві та просила задоволити.
Представник відповідача - Кагарлицької міської ради в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи у їх відсутність, проти позову не заперечують.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка на час смерті проживала у с. Черняхів Кагарлицького району Київської області у власному будинку АДРЕСА_1 .
При житті, 07.08.1989 року, ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений Черняхівською сільською радою Кагарлицького району Київської області 07.08.1989 року за реєстровим № 69, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за Законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Позивачі у 2021 році звернулись до приватного нотаріуса Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області Кулініченка М.Г.
Відповідно до його листа №49/02-14 від 04.03.2021 року станом на 02.03.2021 року спадкоємцями, які прийняли спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_3 є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Лист не містить посилання у який спосіб прийнято спадщину вказаними особами.
Відповідно до відповіді від 04.03.2021 року за №49/02-14 нотаріус відмовив позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 3,0499 га, кадастровий номер 3222288800:02:323:0037, розташовану на території Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, право на яку мала померла ОСОБА_3 , у зв'язку з тим, що документ, що посвідчує право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 3,0499 га, кадастровий номер 3222288800:02:323:0037, а саме Державний акт на право приватної власності на землю серії РІ №263672, виданого 20 лютого 2002 року Черняхівською сільською радою на підставі рішення 13-ї сесії 23-го скликання Черняхівської сільської ради від 07.05.2001 року підтверджує, що право власності на спадкову земельну ділянку було видане спадкодавцю пізніше дати відкриття спадщини, тобто смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.524 ч.ч.1,2,3 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.
Відповідно до ст.525 ЦК УРСР передбачено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.
Відповідно до ст.548 ЦК УРСР передбачено, що Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Відповідно до ст.549 ч.ч.1,2 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
На момент смерті спадкодавця 3.05.1996 року , що відповідає моменту відкриття спадщини, спадкодавець ОСОБА_3 не була власником спірної земельної ділянки площею 3,0499 га, кадастровий номер 3222288800:02:323:0037, що підтверджується Державним акт на право приватної власності на землю серії РІ №263672, виданого 20 лютого 2002 року Черняхівською сільською радою на підставі рішення 13-ї сесії 23-го скликання Черняхівської сільської ради від 07.05.2001 року, а тому права власності на спірну земельну ділянку не переходять до позивачів. Також не надано доказів яким способом прийнято спадщину відповідно до ст. 549 ЦК УРСР ( 1960 року) .
Суд керувався положеннями ЦК УРСР, а не ЦК України, так як право на спадкування виникло відповідно до положень ЦК УРСР.
Наданими позивачами доказами підтверджується, що на момент відкриття спадщини, спадкодавець ОСОБА_3 відповідно до статті 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року № 720 мала право на земельну частку пай із земель Колективного сільськогосподарського підприємства « Черняхівське» , що підтверджується Державним актом на право колективної власності на землю від 30.11.1995 року та витягом від 19.03.1996 року з протоколу загальних зборів КСП про затвердження списку осіб , що є додатком №1 до вказаного Державного акта в якому є прізвище ОСОБА_3 . Відповідно до ст.81 ч.1 ЦПК України позивачі не надали доказів про розмір земельної частки в умовних кадастрових гектарах.
Позивачі не заявляли вимог щодо встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним помилково виданого Державного акта на померлу особу і визнання права на земельну частку ( пай). А тому в задоволенні позову відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 524 ч.1,2; 525, 548, 549, 551 ч.1 п.5 ЦК УРСР ( 1960 року) , ст. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель,переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року № 720, ст.ст.12, 81, 89, 263-265 ЦПК України,суд,-
вирішив:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 12.10.2021 року.
Суддя В.І. Кириченко