Справа № 367/8686/18
Провадження № 2/367/1186/2021
07 жовтня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Мерзлого Л.В.,
при секретарі судових засідань Кузнєцовій П.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа: Гостомельський Центр надання адміністративних послуг, про усунення перешкод в користуванні власністю та виселення,-
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа: Гостомельський Центр надання адміністративних послуг, про усунення перешкод в користуванні власністю та виселення.
Згідно позовної заяви, позивачі вказують про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 (Відповідач) подарував 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 (Позивач 1) за договором дарування, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Шурпіновим В.І. 22 червня 2018 року ОСОБА_5 продала Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 (Позивач 2) за договором купівлі-продажу 1/2 частини квартири, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Шурпіновим В.І. Відповідно, співвласниками квартири АДРЕСА_1 (далі - квартира НОМЕР_1 ), з частками 1/2 квартири є Позивачі: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Разом з тим, в квартирі продовжує проживати та є зареєстрованим колишній співвласник квартири - Відповідач ОСОБА_1 . У добровільному порядку Відповідач відмовляється зніматися з реєстрації та виселятися з квартири НОМЕР_1 , чим порушує права Позивачів як власників житла. Зазначають про те, що незважаючи на той факт, що Відповідач не має права власності на квартиру НОМЕР_1 , він постійно в ній проживає та створює перешкоди Позивачам до вселення та вільного користування своїм майном, зокрема, використовувати для особистого проживання, здійснювати ремонт, передавати в найм іншим особам, відчужувати тощо. Більше того, наразі, на сайті ОLХ, в розділі продаж нерухомості, розміщені фото квартири Позивачів. Тобто, Відповідач розмістив оголошення про продаж квартири. Позивачі не мають жодних родинних відносин з Відповідачем та не є членами його сім'ї. Позивачі вважають, що право користуватися житлом існує лише за наявності права приватної власності на це майно. Припинення права власності особи на квартиру припиняє його право на користування нею.
Просять суд усунути перешкоди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 .
В судове засідання позивачі не з'явились, до суду від представника позивача надходила заява про розгляд справи у їх відсутність, просив позовні вимоги задовольнити.
В судовому засіданні відповідач та представник відповідача просили в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає заявлений позов таким, що не підлягає задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, 30 березня 2018 року ОСОБА_1 (Відповідач) подарував 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 за договором дарування, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Шурпіновим В.І.
22 червня 2018 року ОСОБА_5 продала Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 (Позивач 2) за договором купівлі-продажу 1/2 частини квартири, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Шурпіновим В.І.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_3 , про визнання недійсним вищевказаного договору дарування 1/2 частки вищевказаної квартири, у зв'язку з чим Ірпінським міським судом Київської області було відкрито провадження в цивільній справі № 367/9200/18.
Відповідно до ухвали Ірпінського міського суду Київської області по справі № 367/8686/18 від 12 липня 2019 року провадження в справі № 367/8686/18 було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням в справі № 367/9200/18 за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування 1/2 частини квартири.
Постановою Київського апеляційного суду в справі № 367/9200 18 віл 16 липня 2020 року було прийнято рішення визнати недійсним договір дарування Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 , укладений 30.03.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Шурпіновим В.І. за № 308.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду в справі № 367/9200/18 від 03 грудня 2020 року було ухвалено додаткове рішення в справі № 367/9200/18, відповідно до якого визнано право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 та припинено право власності ОСОБА_3 на 11/2 частки вказаної квартири.
Вказане стверджується копіями рішеннь Київського апеляційного суду, які набули законної сили та не скасовані.
У відповідності з ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч. 1ст. 76 ЦПК України).
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Стаття 379 ЦК України вказує, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Глава 28 ЦК України визначає житло об'єктом права приватної власності.
Згідно зі ст. 317, ч.1 ст. 319, ст. 383 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Як визначено ч.1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 392 ЦК України, передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статті 15, 16, 386, 391 ЦК України гарантують власникові майна можливість вимагати усунення порушень його права незалежно від того, чи вони вже фактично відбулися, чи є підстави передбачати можливість такого порушення його права в майбутньому. Відповідно до положень цих норм, власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право. При цьому, позивач повинен довести, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача порушується його право власності чи законного володіння, на чому також акцентує увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду кримінальних і цивільних справ в п.п. 33, 34 Постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014 року.
В судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на підставі рішення суду є власником на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1
Європейський суд з прав людини вказує, що «втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла». Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну мету, одну чи декілька, що перелічені у п.2 ст. 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «необхідне в демократичному суспільстві…»(справа «Кривіцька та Кривіцький протии України» від 02.12.2010 року).
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими, стороною позивача не наведено наявних підстав, передбачених законодавством, для виселення відповідача, а тому у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 379, 383, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 77-81 ЦПК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа: Гостомельський Центр надання адміністративних послуг, про усунення перешкод в користуванні власністю та виселення- відмовити.
Повний текст судового рішення складено 11.10.2021.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Л.В. Мерзлий