Провадження № 2-о/359/113/2021
Справа № 359/4441/21
15 вересня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Вітківському Є.О.,
розглянувши y відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи : Бориспільська районна державна нотаріальна контора, Бориспільська міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-
встановив :
24 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою, якою просить встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , сертифіката на право власності на земельну частку (пай) серії КВ №0190749, розміром 4,2 га в умовах кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі, виданого на підставі рішення Рогозівської сільської ради № 524 від 09.12.1996 року.
Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що заявник звернулась до Бориспільської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї бабусі ОСОБА_2 . Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку (пай), розміром 4,2 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі заявник не може, оскільки під час оформлення спадщини нотаріусом виявлено невід повідність імені в сертифікаті про право на земельну частку (пай) виданий агрофірма «Рогозів» на ім'я ОСОБА_3 , в той час коли в свідоцтві про смерть вказано ОСОБА_2 . Тому, ОСОБА_1 змушена звернутися до суду із вказаною заявою за захистом невизнаних прав.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість представник заявника та заінтересовані особи подали до суду заяви, якими заяву ОСОБА_1 підтримали та просили задовольнити, а розгляд справи проводити у їх відсутність.
Дослідивши подані заяви та матеріали справи, а також наявні в ній докази, суд прийшов висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, судом розглядаються справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами.
За змістом п.6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Частинами 4, 5 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід заявника - ОСОБА_4 . Після його смерті залишилась спадщина, яка складалась з Ѕ частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Єдиною спадкоємицею після його смерті була його дружина - ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла бабуся заявника - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 18 квітня 2001 року виконкомом Рогозівської сільської ради Бориспільського району Київської області.
За життя, а саме 19 лютого 1997 року, ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно заповіла своїй дочці ОСОБА_5 , а саме : житловий будинок з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку (пай), розміром 4,2 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі.
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати заявника - ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 04 травня 2017 року Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Після смерті ОСОБА_5 заявник звернулась до Бориспільської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, проте отримала усну відмову, оскільки житловий будинок спадкодавець не переоформила на себе і він юридично досі належить покійній бабусі ОСОБА_3 ..
Тому, заявник змушена була звернутися до Бориспільського міськрайонного суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлої бабусі ОСОБА_3 .
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 24 травня 2018 року ОСОБА_1 визначено додатковий строк протягом 14 днів з дня набрання рішенням суду законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_1 звернулась до Бориспільської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї бабусі ОСОБА_3 і отримала Витяг про реєстрацію у спадковому реєстрі.
Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку (пай), розміром 4,2 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ОСОБА_1 не може, оскільки під час оформлення спадщини нотаріусом було виявлено невідповідність імені в сертифікаті про право на земельну частку (пай) виданий агрофірма «Рогозів» на ім'я - ОСОБА_3 , в той час коли в свідоцтві про смерть вказано - ОСОБА_2 .
Згідно експертного висновку за № 056/217-а від 05 липня 2017 року, записи особового імені ОСОБА_2 (в сертифікаті на право на земельну ділянку (пай) та ОСОБА_2 (заповіті, свідоцтві про право на спадщину) в документах, наданих для експертизи, є ідентичними.
Частиною 1 ст. 319 ЦПК України встановлено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 12 постанові № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення відповідно п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що підтвердження факту належності правовстановлюючого документу необхідне ОСОБА_1 для прийняття і оформлення спадщини.
В ході дослідження матеріалів справи та перевірки їх доказами суд прийшов висновку, що знайшов своє підтвердження факт, щодо належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , сертифіката на право власності на земельну частку (пай) серії КВ №0190749, розміром 4,2 в умовах кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що заявник у інший спосіб не може довести факт належності правовстановлюючого документу і зазначені обставини перешкоджають їй реалізувати свої спадкові права, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено Законом. Відтак, сплачений ОСОБА_1 при звернені до суду з заявою про встановлення фактів судовий збір не відшкодовується за рахунок іншої сторони.
Керуючись ст.ст. 76-81, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи : Бориспільська районна державна нотаріальна контора, Бориспільська міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , сертифіката на право власності на земельну частку (пай) серії КВ №0190749, розміром 4,2 в умовах кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі, виданого на підставі рішення Рогозівської сільської ради за № 524 від 09 грудня 1996 року.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Яковлєва