Кіровоградської області
"09" червня 2010 р.Справа № 18/31
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді С. В. Таран, розглянувши матеріали справи №18/31
за позовом: відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ від імені якого діє Центр телекомунікаційних послуг Кіровоградської філії ВАТ "Укртелеком", м. Кіровоград
до відповідача: закритого акціонерного товариства "Кіровоградасфальтобетон", с. Івано-Благодатне Кіровоградського району Кіровоградської області
про стягнення 3247,52 грн.
Представники сторін:
від позивача - Врадій А.М., довіреність №2089 від 25.07.2008 року;
від відповідача - участі не брали.
Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", м. Київ від імені якого діє Центр телекомунікаційних послуг Кіровоградської філії ВАТ "Укртелеком" подано позовну заяву до закритого акціонерного товариства "Кіровоградасфальтобетон" про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги в сумі 3114,77 грн., з яких 2931,51 грн. -основний борг, 65,45 грн.- інфляційні втрати, 27,06 грн. - 3% річних та 90,75 грн. - пеня.
Заявою б/н та б/д (вх. №02-15/17688 від 03.06.2010 року) позивачем збільшено розмір позовних вимог. Згідно вказаної заяви він просить стягнути із закритого акціонерного товариства "Кіровоградасфальтобетон" на його користь заборгованість за телекомунікаційні послуги у розмірі 3247,52 грн., з яких 2912,17 грн. - основний борг за телекомунікаційні послуги, 190,33 грн. - інфляційні втрати, 51,66 грн. - 3% річних та 93,36 грн. - пеня (а.с. 108).
Відповідач до суду не з'явився, хоча був належним чином сповіщений про час і місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №1114775 від 21.05.2010 року (а.с. 107); позов не заперечив, витребувані господарським судом документи не подав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
На підставі договору про надання послуг електрозв'язку №1562 від 20.05.2004 року (далі - договір №1562 від 20.05.2004 року) та договору №1562 А про надання ADSL-доступу до мережі INTERNET від 16.02.2006 року (далі - договір №1562 А від 16.02.2006 року), укладених між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" ("підприємство зв'язку") та закритим акціонерним товариством "Кіровоградасфальтобетон" ("споживач"), позивачем в період з 01.08.2009 року по 31.12.2009 року надавались відповідачу телекомунікаційні послуги (а.с. 15-22, 44-56, 85-97).
Відповідно до пункту 4.5 договору №1562 від 20.05.2004 року розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктом 5.2 договору №1562 А від 16.02.2006 року передбачено, що споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця, на підставі рахунків позивача, виставлених до 10 числа поточного місяця, наступного за звітним.
Докази отримання відповідачем рахунків (а.с. 52-56) містяться в матеріалах справи (а.с. 57, 72).
Статтею 33 Закону України "Про телекомунікації" передбачено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Як вбачається із матеріалів справи взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем за отримані в період з серпня місяця 2009 р. по грудень місяць 2009 р. телекомунікаційні послуги за договором №1562 від 20.05.2004 р. в сумі 1391,75 грн. та за договором №1562А від 16.02.2006 р. - в розмірі 1520,42 грн.
Відповідно до статей 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договорами №1562 від 20.05.2004 р. №1562А від 16.02.2006 р. в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в сумі 2912,17 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача також пеню за прострочку сплати боргу в сумі 93,36 грн.
Пунктом 5.8 договору №1562 від 20.05.2004 року та пунктом 6.10 договору №1562 А від 16.02.2006 року передбачена відповідальність споживача за порушення строків сплати вартості неоплачених послуг у вигляді застосування пені.
Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) згідно статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до частини 2 статті 36 Закону України "Про телекомунікації" у разі затримки плати за надані оператором телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За вказаних обставин, позовні вимоги про стягнення пені за період з 21.09.2009 року по 21.03.2010 року в сумі 21,24 грн. за прострочення виконання зобов'язання за договором №1562 від 20.05.2004 року за серпень місяць 2009 року, за період з 21.10.2009 року по 21.04.2010 року в сумі 26,05 грн. за прострочення виконання зобов'язання за договором №1562 від 20.05.2004 року за вересень місяць 2009 року, за період з 21.11.2009 року по 17.05.2010 року в сумі 15,94 грн. за прострочення виконання зобов'язання за договором №1562 від 20.05.2004 року за жовтень місяць 2009 року, за період з 21.12.2009 року по 17.05.2010 року в сумі 5,90 грн. за прострочення виконання зобов'язання за договором №1562 від 20.05.2004 року за листопад місяць 2009 року, за період з 21.01.2010 року по 17.05.2010 року в сумі 0,18 грн. за прострочення виконання зобов'язання за договором №1562 від 20.05.2004 року за грудень місяць 2009 року; за період з 21.10.2009 року по 20.04.2010 року в сумі 18,52 грн. за прострочення виконання зобов'язання за договором №1562 А від 16.02.2006 року за вересень місяць 2009 року, за період з 21.01.2010 року по 07.02.2010 року в сумі 5,53 грн. за прострочення виконання зобов'язання за договором №1562 А від 16.02.2006 року за грудень місяць 2009 року - на загальну суму 93,36 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 51,66 грн. та 190,33 грн. інфляційних збитків.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування 3% річних за період з 21.09.2009 року по 17.05.2010 року в розмірі 23, 36 грн. за договором №1562 від 20.05.2004 року та в розмірі 28,30 грн. за договором №1562 А від 16.02.2006 р.- на загальну суму 51, 66 грн., а також інфляційних втрат за період з жовтня місяця 2009 р. по квітень місяць 2010 р. в розмірі 85,64 грн. за договором №1562 від 20.05.2004 року та в розмірі 104,69 грн. за договором №1562 А від 16.02.2006 р.- на загальну 190,33 грн. підтверджуються обґрунтованими розрахунками позивача (а.с. 111-112, 115-116) та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути із закритого акціонерного товариства "Кіровоградасфальтобетон" (27632, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Івано-Благодатне, вул. Паркова, 7, відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код 20633285) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", від імені якого діє Центр телекомунікаційних послуг Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (25006, м. Кіровоград, вул. Преображенська, 5, р/р №260044638 в КОД Райффайзен банк "Аваль" м. Кіровоград, МФО 323538, ідентифікаційний код 22211233) - 2912,17 грн. боргу за телекомунікаційні послуги, 93,36 грн. пені, 51,66 грн. 3% річних, 190,33 грн. інфляційних втрат, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя С.В. Таран
Повний текст рішення складено і підписано відповідно до вимог статей 84, 85 Господарського процесуального кодексу України 11.06.2010 року.