Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 280/793/16-к
Провадження № 1-кп/935/5/21
Іменем України
11 жовтня 2021 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 обвинуваченого ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів Житомирської області, в режимі відеоконференції з установою виконання покарань - ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№4)», обвинувальний акт, який надійшов до суду від прокурора Коростишівської місцевої прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016060190000277 стосовно:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Галі Грузії, громадянина Грузії, із середньою освітою, неодружений, утриманців не має, не працює, депутатом та інвалідом не є, судимий: 26.01.2021 вироком Київського апеляційного суду за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.3 ст.186 КК України,
15 квітня 2016 року, близько 13 години 45 хвилин, ОСОБА_11 , перебуваючи в АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_12 , у останнього виник злочинний умисел направлений на таємне, викрадення майна ОСОБА_12 , поєднаного із проникненням у будинок.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_11 у вказаний день, час та місці маючи прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, підійшов до металевого паркану та пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан на територію вищевказаного домоволодіння, власником якого являється ОСОБА_12 .
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_11 у вказаний день, час та місці за вказаних обставин металевою викруткою відкрив металопластикове вікно, яке виходить в середину подвір'я вказаного домомоволодіння, та через вказане вікно проник до середини будинку АДРЕСА_2 .
Після цього, перебуваючи в приміщенні вказаного вище будинку, ОСОБА_11 усвідомлюючи, що за його діями спостерігає стороння особа, а саме ОСОБА_12 , умисно відкрито заволодів, належним останній каблучкою та сережками, які знаходилися на сейфі, який розміщений поблизу вищевказаного вікна.
Після цього, ОСОБА_11 через пошкоджене вікно залишив вищевказане домооволодіння та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_12 матеріального збитку на загальну суму 13 800 гривень 00 копійок.
Крім того, близько 12 години 00 хвилин 19.04.2016 ОСОБА_11 перебував в с. Кмитів Коростишівського району Житомирської області, поблизу будинку ОСОБА_13 , що знаходиться в АДРЕСА_3 , де у останнього виник злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до вказаного домоволодіння.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, знаходячись у зазначеному вище місці у вказаний час ОСОБА_11 , в супереч волі, дозволу та відома власника будинку, і відсутності визначених законом підстав, маючи намір незаконно проникнути в чуже житло, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, діючи умисно, використовуючи заздалегідь приготовлене ним знаряддя вчинення кримінального правопорушення - металевою викруткою зламав металопластикове вікно в будинку ОСОБА_13 , що знаходиться в АДРЕСА_3 .
У подальшому, ОСОБА_11 продовжуючи свої злочинні дії, направлені на порушення недоторканості чужого житла через зламане металопластикове вікно, незаконно проник до вищевказаного будинку ОСОБА_13 , тим самим порушив право потерпілого на недоторканість його житла, гарантоване ст. 30 Конституції України, статтею 12 «Загальної декларації прав людини», статтею 8 «Конвенції про захист прав людини та основних свобод».
Суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, відповідно до вимог ст. 337 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою провину у висунутих обвинуваченнях за ч.1 ст.162, ч.3 ст.186 КК України визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, пояснив суду, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, скоїв інкриміновані діяння, з потерпілими не спілкувався, не мав можливості, просив не призначити суворе покарання.
Потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, надали заяви, в яких просили суд розглянути кримінальне провадження за їх відсутності, потерпіла ОСОБА_14 претензій до обвинуваченого не має, з урахуванням думки учасників судового провадження, щодо можливості з'ясування всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, суд, керуючись ст. 325 КПК України, вирішив проводити судовий розгляд за відсутності потерпілих.
Обвинувачений ОСОБА_11 , прокурор не заперечували фактичні обставини кримінального провадження і не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження, і немає сумнівів у добровільності й істинності їх позиції. Учасникам судового провадження роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. У зв'язку з викладеним, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, сукупність наведених і оцінених судом доказів, дозволяє суду прийти до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_15 доведена, дії ОСОБА_11 правильно кваліфіковані: за ч.1 ст.162 КК України. як умисні дії, які виразилися у незаконному проникненні до житла; за ч.3 ст.186 КК України, як умисні дії, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна, поєднані з проникненням у житло, тобто грабіжу.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Кримінальне правопорушення за ч.3 ст.186 КК України є тяжким злочином, за ч.1 ст.162 КК України-невеликої тяжкості, обвинувачений судимий, не працює, неодружений, утриманців не має.
Щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення є обставиною, яка пом'якшує покарання.
Обставин, які обтяжують покарання,судом не встановлено.
Судом взято до уваги ставлення обвинуваченого до вчиненого, поведінку ОСОБА_11 під час судового розгляду, що була проявом внутрішніх переживань особою того, що сталося, морального засудження своєї поведінки, усвідомлення вини, почуття сорому, докорів сумління.
Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , суд враховує обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, наслідки, що наступили від вчиненого, і вважає, що його виправлення і перевиховання, попередження з її боку здійснення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання неможливо без ізоляції від суспільства, останньому слід призначити покарання в межах санкції статей Кримінального Закону у виді позбавлення волі, остаточне покарання- за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, згідно з вимогами ч. 1 ст. 70 КК України та за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначеного за даним вироком та вироком Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів; виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_11 у кримінальному провадженні не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_11 у кримінальному провадженні не накладався.
Питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100,124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 124, ч.3 ст.349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 2 місяці.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 2 місяці.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначеного за даним вироком та вироком Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 3 місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за даним вироком обчислювати з 28.10.2019.
Стягнути з ОСОБА_11 витрати на користь держави за проведення судових експертиз у розмірі 1984,65 гривень та 439,80 гривень.
Речові докази: довідку мобільного оператора ПрАТ "МТС Україна"-залишити у матеріалах кримінального провадження; cліди дактилоскопічного та трасологічного походження-залишити у матеріалах кримінального провадження; CD- R диск із записами з камер відеоспостереження будинку АДРЕСА_2 -залишити у матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Cуддя ОСОБА_1