Апеляційне провадження № 22-ц/824/13511/2021
справа № 372/64/21
12 жовтня 2021 року Київський апеляційний суд в складі:
Суддя - доповідач: Андрієнко А.М.
Суддів: Соколової В.В.
Поліщук Н.В.
Розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 травня 2021 року, постановлене суддею Проць Т.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за неналежне виконання попереднього договору, треті особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
У січні 2021 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 сплачений ним аванс згідно умов попереднього договору купівлі-продажу, штраф у подвійному розмірі суми забезпечувальних коштів, а також судовий збір та витрати на правову допомогу, обґрунтовуючи тим, що 19.07.2017 року між позивачем та відповідачем було укладено попередній договір купівлі-продажу, який був посвідчений приватним нотаріусом. Відповідно до умов цього договору сторони зобов'язались укласти договір-купівлі продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, на умовах, встановлених цим Договором, але не пізніше 31.12.2017 року. Продовження цього терміну допускається за додатковим погодженням між сторонами, яке має бути викладено у формі нотаріально посвідченої угоди. Згідно умов попереднього договору на забезпечення виконання такого договору стороною покупця оплачено стороні продавця, в рахунок платежів за основним договором, оплачено грошову суму у розмірі 95000,00 грн. Грошові кошти від покупця передавала особисто ОСОБА_4 . Також, відповідно до умов попереднього договору, у випадку невиконання такого договору продавцем, а саме, безпідставна відмова від укладення основного договору та/або порушення умов попереднього договору, продавець сплачує покупцю штраф у подвійному розмірі суми забезпечувальних коштів, після цього всі зобов'язання сторін за попереднім договором припиняються. Станом на 24.12.2020 року умови попереднього договору не виконані в односторонньому порядку з вини продавця - ОСОБА_3 .
Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 27 травня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аванс у розмірі 95000 грн. 00 коп., сплачений судовий збір у розмірі 950 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп., а всього стягнуто 100950 грн.
Не погодившись із рішенням суду, 02.08.2021 представник позивача звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду змінити в частині відмови у стягненні з відповідача штрафу у подвійному розмірі суми забезпечувальних коштів в розмірі 190000,00 грн. та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині, в решті рішення залишити без змін, мотивуючи тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. В рішенні не надано мотивувальної оцінки аргументам відповідача, що є грубим порушенням норм процесуального права. Внаслідок порушення відповідачем пунктів 3, 4 попереднього договору купівлі-продажу від 19.07.2017 року у останнього виникає цивільно-правова відповідальність, яка визначена п. 8 договору та погоджена сторонами, щодо стягнення штрафу у подвійному розмірі суми забезпечувальних коштів в розмірі 190 000 грн.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
За положенням ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки основного договору укладено не було, то сплачені кошти є авансом, позивачем не доведено безпідставної відмови відповідача від укладення основного договору.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.
Судом встановлено, що 19.07.2017 року між ОСОБА_3 (продавець), в інтересах якого діяла ОСОБА_6 , та ОСОБА_2 (покупець), в інтересах якого діяла ОСОБА_4 , укладено попередній договір купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В. та зареєстровано в реєстрі за №3419.
Відповідно до п. 1 Попереднього договору, сторони зобов'язуються укласти договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельних ділянок, розташованих за цією ж адресою на умовах, встановлених цим Договором, але не пізніше 31.12.2017 року включно. Продовження цього терміну допускається за додатковим погодженням між сторонами, яке має бути викладено у формі нотаріально посвідченої угоди.
Згідно п. 7 Попереднього договору, до підписання цього попереднього договору купівлі-продажу, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання, з метою забезпечення реалізації своїх намірів щодо купівлі житлового будинку та земельних ділянок ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_3 , в рахунок платежів за основним договором, а ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 95000,00 грн.
Як вбачається з п. 9 даного договору, у випадку невиконання цього Договору ОСОБА_2 , а саме, безпідставна відмова від укладання Основного договору та/або порушення умов даного договору, кошти сплачені ОСОБА_2 ОСОБА_3 згідно п. 7 цього договору залишаються у ОСОБА_3 . Після цього, всі зобов'язання сторін за цим Договором припиняються.
Згідно з п. 10 Попереднього договору у випадку невиконання цього Договору ОСОБА_3 , а саме безпідставна відмова від укладення Основного договору та/або порушення умов даного договору, ОСОБА_3 сплачує ОСОБА_2 штраф у подвійному розмірі суми забезпечувальних коштів, отриманих згідно п.7 цього договору. Після цього, всі зобов'язання сторін за цим Договором припиняються.
Пункт 11 Попереднього договору передбачає, що відповідно до норм чинного цивільного законодавства, сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталось внаслідок незалежного від сторони випадку або непереборної сили.
Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком передбачені вимогами статті 571 ЦК України, зокрема: якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора; якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості; сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором; у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
За змістом наведених норм ЦК України завдаток є доказом існування зобов'язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно з положеннями статей 546, 548 ЦК України завдатком може бути забезпечене лише дійсне зобов'язання, яке випливає із договору, укладеного сторонами.
Відповідно до частини першої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, -у письмовій формі.
Згідно зі статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Оскільки договору купівлі-продажу, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам законодавства між сторонами укладено не було, а вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, то передана позивачем грошова сума у загальному розмірі 90 000гривень є авансом, який підлягав поверненню, а не завдатком.
Враховуючи наведене та положення статті 570 ЦК України суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що сума, яка передана позивачем відповідачу фактично є авансом, оскільки сторонами не дотримано умов, визначених статтею 570 ЦК України, а саме не укладено договору купівлі-продажу на виконання якого передано кошти.
Такої позиції дотримується Верховний суд (справа N 711/5065/15-цпостанова від 17 червня 2021 року).
Посилання апелянта на ту обставину, що саме з вини відповідача основний договір купівлі-продажу не було сторонами укладено, в даному випадку не впливає на стягнення суми коштів у подвійному розмірі, оскільки суд правомірно вважав передану суму 90 000 гривень не завдатком , а авансом і стягнув її з відповідача на користь позивача . Для стягнення цієї суми у подвійному розмірі підстав не вбачається.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню до Верховного Суду не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 12 жовтня 2021 року.
Суддя - доповідач:
Судді: