апеляційне провадження №22-ц/824/15128/2021
справа №761/45260/19
12 жовтня 2021 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В., суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві Пенсійного фонду України на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві Пенсійного фонду України до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, -
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві Пенсійного фонду України 01 вересня 2021 року подано апеляційну скаргу. Просить поновити строк на оскарження рішення, зазначаючи, що рішення до управління надійшло 17 серпня 2021 року.
Згідно із статтею 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини 2 статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Згідно із статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі значним спливом періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Чинний ЦПК України обмежує дискреційні повноваження апеляційного суду стосовно часу поновлення строків на оскарження судового рішення.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеження встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року).
При цьому, складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Дія 97" проти України" від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини у справі "Каракуця проти України" зазначив, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, про що, зокрема, свідчить те, що вони протягом 1 року та 8 місяців не звертались до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини у справі у справі "Пономарьов проти України" зробив висновок про те, що у разі якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
З матеріалів справи убачається, що судове провадження ініційовано Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві Пенсійного фонду України, позивачу відомо про відкриття провадження у справі, останнім подавали різного роду процесуальні заяви.
Рішення ухвалено за відсутності учасників справи. Згідно із супровідними листами від 21 серпня 2020 року, від 27 жовтня 2020 року рішення надсилалось учасникам справи, проте у зв'язку із відсутністю фінансування суду пошта фактично не надсилалась. Скаржник надає докази (копію конверту, фактично надісланого 13 серпня 2021 року, супровідного листа від 06 січня 2021 року) про отримання рішення 16 серпня 2021 року
Для цілей застосування наслідків частини 2 статті 358 ЦПК України скаржник був повідомлений про розгляд справи, повинен був цікавитися рухом справи, ініціатором якої він є, та передбачав, що будь-яке судове провадження закінчується ухваленням відповідного судового рішення, отже міг знати про ухвалення судом рішення, проте не виявив належної заінтересованості у реалізації своїх процесуальних прав, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
З матеріалів справи не убачається передбачених частиною 2 статті 358 ЦПК України обставин, відповідно до яких у разі подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення суд мав би вирішити питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 3, 126, 312, 358 ЦПК України,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві Пенсійного фонду України на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 12 жовтня 2021 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді А.М. Андрієнко
В.В. Соколова