Справа № 367/3618/21
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/14005/2021
05 жовтня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.,
за участю секретаря судового засідання Качалаби О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Істамової Ірини Володимирівни в інтересах акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 14 липня 2021 року про забезпечення прозову у складі судді Кравчук Ю.В.,
у справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області, Київський обласний державний нотаріальний архів, Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, визнання права власності на 1/2 частину спадкового майна та зняття з нього арешту, -
ОСОБА_1 , звернувся у суд із позовом й з урахування позовної заяви від 13 липня 2021 року у новій редакції, заявив вимоги до ОСОБА_2 , треті особи: Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області, Київський обласний державний нотаріальний архів, Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, визнання права власності на 1/2 частину спадкового майна та зняття з нього арешту.
Одночасно з позовною заявою в новій редакції представником позивача було подано заяву про забезпечення позову у справі шляхом зупинення продажу до набрання рішенням законної сили арештованого майна, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями та огорожею, загальною пл.57,4 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , описаного та арештованого постановою головного державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лемберської О.І. від 16.04.2021 у виконавчому провадженні №47334933 про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Заява обґрунтована тим, що на початку серпня 2020 року брат позивача ОСОБА_2 повідомив, що має намір продати будинок АДРЕСА_1 , щоб погасити борг перед ПАТ «Приватбанк». У подальшому, було з'ясовано, що останній звернувся до нотаріуса та отримав право власності на спадкове майно не попередивши нотаріуса, що існує іще один спадкоємець ОСОБА_1 .
Вказує, що постійно проживав з батьками, тому вважав, що успадкував 1/2 частину вказаного будинку.
Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, ОСОБА_2 є власником успадкованого майна, а саме будинку АДРЕСА_1 .
24 квітня 2015 року старшим державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Коротких Д.Г. винесено постанову ВП №47334933 про відкриття виконавчого провадження з приводу виконання виконавчого листа №524/6298/14-ц, що видав Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 176 839 грн.
04 березня 2019 року державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області винесено постанову ВП №47334933 про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику.
09 серпня 2019 року державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області винесено постанову ВП №47334933 про передачу виконавчого провадження до Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.
16 квітня 2021 року головним державним виконавцем Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову у виконавчому провадженні №47334933 про опис та арешт майна боржника.
12 травня 2021 року головним державним виконавцем Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову у виконавчому провадженні №47334933 про призначення суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванті Груп» для участі у виконавчому провадженні.
Згідно звіту про оцінку майна від 18 травня 2021 року, ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями та огорожею, загальною площею 57, 40 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який є приватною власністю ОСОБА_2 , становить 700 400 грн.
Вказаний житловий будинок, який є предметом спору у даній цивільній справі, виставлений на торги за ціною 700 400 грн, номер лоту 485012, які відбудуться 26 липня 2021 року, які проводить ДП «Сетам».
Вказано, що оскільки позовні вимоги у даній цивільній справі стосуються визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, визнання права власності на 1/2 частину спадкового майна та зняття з нього арешту, а описаний будинок буде реалізовувати 26 липня 2021 року ДП «Сетам», тому існує реальна загроза того, що у разі, якщо не зупинити продаж арештованого майна, яке реалізовується на підставі виконавчого листа №524/6298/14-ц, що видав Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області, будинок буде проданий з прилюдних торгів, що зробить виконання рішення суду неможливим у разі задоволення позову.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 14 липня 2021 року заяву представника позивача задоволено.
В апеляційній скарзі адвокат Істамова І.В. в інтересах АТ КБ «ПриватБанк» посилаючись на порушення норм процесуального права, не правильне застосування норм матеріального права, не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 14 липня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що районний суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки не взято до уваги інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Зазначено, що судом першої і інстанції не звернуто уваги на тривале невиконання божником рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 176 839 грн.
Вказано, що зупинення продажу арештованого нерухомого майна порушує права АТ КБ «ПриватБанк», як стягувача у виконавчому провадженні, а тому вибраний спосіб захисту позивачем не відповідає його меті та завданням цивільного судочинства є неспівмірним із заявленими позовними вимогами.
Крім того, обраний позивачем спосіб захисту забезпечення позову фактично зупиняє виконання рішення у іншій судовій справі № 524/6298/14-ц.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Коляда А.М. в інтересах ОСОБА_1 просить оскаржувану ухвалу суду, як законну та обґрунтовану, залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення та винести окрему ухвалу якою визнати зловживанням процесуальними правами адвокатом Істамовою І.В за подачу апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення районного суду відповідає зазначеним вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (рішення ЄСПЛ «Beles and others v. The Czech Republic», 12/11/2002, § 49).
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо позов подано про визнання права власності на це майно і зняття з- нього арешту.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами ( ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2019 року у справі № 824/239/2018).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 308/3824/16-ц.
Також у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 569/2011/18 зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Із матеріалів справи вбачається, що спір, який виник між сторонами, стосується спадкового майна - житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 щодо якого заявлено вимоги про визнання права власності на Ѕ його частину та зняття арешту.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач просив зупинити продаж арештованого майна на торгах, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями та огорожею, загальною пл.57,4 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , описаного та арештованого постановою головного державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лемберської О.І. від 16.04.2021 у виконавчому провадженні №47334933 про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Колегія суддів погоджується, що такий захід забезпечення позову може гарантувати виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог, оскільки, як свідчать матеріали справи, спірний будинок виставлено на торги, які проводить ДП «Сетам» та які мали відбутися 26 липня 2021року.
Заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, є співмірними заявленим позовним вимогам, цілком відповідають характеру спірних правовідносин і ніяким чином не порушать прав учасників спору, а навпаки, зможуть забезпечити рівність таких прав.
Ужиття заходів забезпечення позову захистить права позивача у випадку задоволення його позовних вимог. Інтереси та права відповідачів таким забезпеченням не будуть порушені або обмежені, оскільки заходи забезпечення позову мають виключно тимчасовий характер і після вирішення спору по суті, вони будуть скасовані і у випадку ухвалення рішення не на користь позивача, відповідачі і надалі зможуть реалізувати свої права стосовно майна, яке на цей момент є спірним.
Стороною позивача належними та допустимими доказами доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання майбутнього судового рішення, у випадку ухвалення на його користь.
За таких обставин, враховуючи предмет позову та характер спірних правовідносин, обраний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав уважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що, в силу положень ст. ст. 149-153 ЦПК України, свідчить про обґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову.
Окрім зазначеного, колегія суддів враховує також долучені до справи матеріали, відповідно до змісту яких заочне рішення суду, на виконання якого державним виконавцем було накладено арешт на спірний будинок з наступним виставленням на торги, скасовано ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 21.07.2021року (а.с.129,130), у зв'язку з чим постановою державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербіної Л.В. від 26.08.2021року виконавче провадження №47334933 закрито (а.с.131).
У матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження доводів відповіді на відзив, поданої представником позивача про зловживання представником банку процесуальними правами під час оскарження ухвали районного суду від 14.07.2021року.
Викладені в ухвалі висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам й доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги й залишення оскаржуваного судового рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Істамової Ірини Володимирівни в інтересах акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»залишити без задоволення.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 14 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 11 жовтня 2021 року.
Суддя-доповідач:
Судді: