єдиний унікальний номер справи 759/10390/21
номер апеляційного провадження: 22-ц/824/10793/2021
02 вересня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Білич І.М.
суддів Коцюрби О.П., Слюсар Т.А.
при секретарі Довогополій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року, постановлену під головуванням судді Святошинського районного суду м. Києва Коваль О.А.,
по цивільній справі № 759/10390/21 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви до ТОВ «Росвен Інвест України».
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 21075 виданого 03 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест України» заборгованості в розмірі 21 654 грн. 90 коп. згідно кредитного договору від 27 травня 2013 року укладеного з ПАТ «Дельта Банк», посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду у майбутньому.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви до ТОВ «Росвен Інвест України» - відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просив скасувати ухвалу та постановити нову про задоволення заяви щодо забезпечення позову.
Посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм процесуального права. Зазначав, що предметом позову, який позивач планує подати до суду є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, невжиття заходів забезпечення позову в разі задоволення позову значно ускладнить виконання рішення суду та змусить ОСОБА_1 звертатись до суду з заявою про поворот виконання, а саме стягнутих за виконавчим написом нотаріуса коштів, так як вже здійснюється стягнення коштів з заробітної плати боржника при примусовому виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. № 21075, виданого 03 лютого 2021 року.
Відзив на апеляційну скаргу подано не було.
Учасники справи про день і час її розгляду повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повідомлень на електронні адреси сторін. У судове засідання не з'явилися, поважність причин своєї неявки суду не повідомили.
Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність осіб що не з'явилися в силу вимог передбачених положеннями ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 подаючи заяву про забезпечення позову вказував про намір оскаржити виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. № 21075, виданий 03 лютого 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 21 654 грн. 90 коп. згідно кредитного договору від 27 травня 2013 року укладеного з ПАТ «Дельта Банк».
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив із того, що заявник вказуючи в заяві про потенційний спір про право цивільне з ТОВ «Росвен Інвест України» не вказує та не підверджує існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову який ОСОБА_1 має намір подати.
Звертаючись з апеляційною скаргою, заявник вказує на те, що судом першої інстанції безпідставно не було взято до уваги, що виконавчий напис нотаріуса про визнання якого таким, що не підлягає виконанню, вже виконується. І з позивача в примусовому порядку стягуються грошові кошти на його виконання. При цьому скаржником зазначається про існування реальної вірогідності накладення арештів на банківські рахунки та списання коштів з нього. А в разі накладення арешту на банківський рахунок, позивач взагалі втратить можливість отримувати заробітну плату, яка є єдиним джерелом його існування, не буде в змозі сплачувати комунальні послуги, чим буде порушено його звичайний уклад життя.
Колегія суддів вважає, що зазначені доводи апеляційної скарги, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, так як не ґрунтуються на матеріалах справи і є фактично припущеннями самого позивача. А саме у відповідності до постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. від 19 березня 2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, вбачається, що останнім звернуто стягнення на доходи боржника по місцю його працевлаштування. Доказів на підтвердження накладення арешту на кошти суду не надано.
Також доводами апеляційної скарги є те, що зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку до вирішення спору по суті, не призведе жодним чином до обмеження прав відповідача або третьої особи, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача про що свідчать правові позиції та висновки в аналогічних справах висловлені у постановах Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року в справі № 263/14171/19 та постанові від 03 березня 2020 року у справі № 753/410/19, які судом першої інстанції не були враховані, що призвело до помилкового висновку.
Колегія суддів вважає, що правові висновки Верховного Суду про які зазначає скаржник у апеляційній скарзі не можна вважати такими що висловлені в аналогічній справі. Так як скаржником не береться до уваги те, що ним була подана заява про вжиття заходів забезпечення позовної заяви до її подачі до суду у відповідності до положень п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору-якщо суд, до підсудності якого відноситься справа визначити неможливо.
На час розгляду апеляційної скарги, Святошинський районний суд міста Києва ухвалою від 16 червня 2021 року цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ТОВ «Росвен Інвест України», третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний нотаріус виконавчого округу міста Києва Табінський О.В. про визнання виконавчого документа, таким що не підлягає виконанню передав за підсудністю до Солом'янського районного суду міста Києва.
Пленум Верховного Суду України у вказаній постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», а саме: у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направленні на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Пунктом 6 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Зазначене, на думку колегії суддів, вказує на те, що даний вид забезпечення про який просить заявник, може мати місце лише за наявності оскарження боржником у судовому порядку виконавчого документу у відповідності до якого провадиться стягнення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема.
Керуючись ст. ст. 368, 372, 374, 375, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 06 жовтня 2021 року.
Суддя-доповідач:
Судді: