Справа № 296/8712/21
1-кс/296/3157/21
Іменем України
11 жовтня 2021 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Рудки, Самбірського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 12.07.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021060000000250,
Прокурор Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у забороні підозрюваному, залишати житло у нічний час, а саме з 22 год 00 хв. по 06 год. 00 хв. в межах строку досудового розслідування, тобто до 12.11.2021 включно.
В обгрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що у провадженні СУ ГУ Національної поліції в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування відомості щодо яких внесено до ЄРДР за №12021060000000250 від 12.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.07.2021, близько 13.00 год., у ОСОБА_4 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння на подвір'ї домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_4 , перебуваючи у безпосередній близькості до ОСОБА_8 , застосувавши прийоми рукопашного бою, заломав руку ОСОБА_8 та здійснив один постріл з вогнепальної зброї - пістолету системи «Форт 17» серії НОМЕР_1 , в спину останнього.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді пошкодження підшлункової залози, наскрізного поранення шлунку, роздроблення селезінки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
Своїми діями, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто в умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння ОСОБА_4 , обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, ОСОБА_4 складено та вручено 13.07.2021.
Окрім того, 12.07.2021 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, повністю підтверджується зібраними в ході досудового слідства доказами.
Слідчим суддею Корольовського районного суду м. Житомир 14.07.2021 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 12.09.2021.
Завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, оскільки необхідно: провести слідчий експеримент із малолітнім потерпілим ОСОБА_8 , який на даний час перебуває на реабілітаційному лікуванні поза межами Житомирської області; провести слідчий експеримент за участю підозрюваного ОСОБА_4 (за наявності згоди); за результатами слідчих експериментів призначити та витребувати висновки додаткових судово - медичних експертиз; вирішити питання щодо остаточної кваліфікації діянь ОСОБА_4 та за наявності підстав повідомити останньому про зміну підозри; виконати інші слідчі дії, необхідність у яких може виникнути в ході проведення досудового розслідування; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні та вручити їх копії підозрюваному і захисникам; звернутись до суду з обвинувальним актом.
Провести вказані слідчі дії та експертизи у передбачений законом строк не представляється можливим у зв'язку із тривалим терміном лікування потерпілого ОСОБА_8 , складністю проведення експертиз, без висновків яких неможливо завершити досудове розслідування.
Значення результатів вказаних незавершених процесуальних дій є важливим, а необхідність у їх проведенні є обов'язковою для судового розгляду.
Окрім цього, за результатами зазначених експертиз можлива необхідність проведення додаткових слідчих дій, такі як додаткові допити підозрюваного, проведення додаткових слідчих експериментів, тощо.
Проведення вказаних процесуальних дій необхідне для отримання доказів та подальшого закінчення досудового розслідування у вказаному кримінальному проваджені і потребує додаткового строку розслідування терміном 1 місяць.
Так, 01.09.2021 постановою ВО керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері центрального регіону строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021060000000250 продовжено до 12.10.2021.
До суду подано клопотання про продовження строку досудового розслідування до 4 місяців.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту закінчується 12.10.2021 включно.
Прокурор зазначає, що заявлені ризики не зменшилися та продовжують існувати.
В обґрунтування необхідності неможливості запобігання ризикам зазначеним у клопотанні і продовження застосування більш м'якого запобіжного заходу, сторона обвинувачення зазначає те, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння потерпілому із застосуванням вогнепальної зброї, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що обґрунтовує ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Крім того, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді офіцера з особливих доручень Головного управління розвідки Міністерства оборони України, який має відповідні спеціальні знання щодо здійснення переховування. Вказані обставини підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 ПК України.
Враховуючи той факт, що на даний час проводяться всі необхідні слідчі та розшукові дії, спрямовані на виявлення та вилучення речей та документів, що можуть мати значення для кримінально провадження та їх місцезнаходження може бути відоме підозрюваному ОСОБА_4 , існують підстави вважати, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що обґрунтовує наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 з метою побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій, матиме можливість незаконно впливати на потерпілого, свідків, яких допитано, та осіб, яких планується допитати в якості свідків в ході досудового розслідування та судового розгляду справи, що обґрунтовує наявність ризиків у можливості підозрюваного незаконно впливати на потерпілого та свідків кримінального правопорушення, що обґрунтовує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом неявки до органу досудового розслідування та суду, оскільки проживає на значній відстані від органу досудового розслідування, а тому наявний ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Орган досудового розслідування не виключає, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється, оскільки володіє відповідними навичками та вміннями щодо поводження із зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, прийомами рукопашного бою, а тому наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу також слід врахувати те, що підозрюваний ОСОБА_4 має належну фізичну та розумову підготовку, стан здоров'я, молодий вік, міцні соціальні зв'язки в місці його постійного проживання серед кадрових військових та спецпризначенців, правоохоронців.
Таким чином, враховуючи викладене, з метою попередження можливості підозрюваного ОСОБА_4 спроб ухилення від досудового розслідування та суду, зміни місця проживання, вчинення останнім нових злочинів, незаконного впливу на потерпілого та свідків кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, знищення, переховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення сторона обвинувачення вважає за необхідне продовжити строк дії застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 , що полягає у забороні підозрюваному залишати житло у нічний час, а саме з 22 год 00 хв. по 06 год. 00 хв. в межах строку досудового розслідування, тобто до 12.11.2021 включно.
Прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечив, вказавши, що підорюваний сприяє розслідуванню, надає матеріальну допомогу на лікування дитини. Просив суд врахувати, що дружина підозрюваного має інвалідність та обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Захисник ОСОБА_6 вказав, що ризики не підтверджені. Зважаючи на те, що підозрюваний планує вийти на роботу та має ненормований графік роботи, просив обмежитись особистим зобов'язанням.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників. Вказав, що надає матеріальну допомогу на лікування дитини, не порушував процесуальних обов'язків, визначених ухвалами слідчих суддів про застосування та продовження застосування запобіжного заходу.
Заслухавши прокурора, захисників, підозрюваного, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають підстави вважати, що дане клопотання про продовження строку дії застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нійчний час доби щодо ОСОБА_4 не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, 13.07.2021р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду від 14.07.2021р. у справі №296/6237/21 відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 . Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 12.09.2021року включно. Покладено на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальні обов'язки.
Ухвалою слідчого судді Корольовсьокого районного суду м.Житомира від 07.09.2021р. у справі №296/7749/21 продовдено дію застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , у межах строку досудового розслідування, а саме до 12.10.2021 року включно.
Згідно ухвали слідчого судді Корольовсьокого районного суду м.Житомира від 11.10.2021р. у справі №296/8710/21 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021060000000250 від 12.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, до чотирьох місяців.
Частиною третьою статті 132 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Частиною 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, підтверджується наявними у даному кримінальному провадженні доказами.
У клопотанні прокурор вказав про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється.
Наведені ризики заявлялись слідчим при зверненні до суду 13.07.2021р. з клопотанням про застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
При цьому, ні в клопотанні, ні в судовому засіданні прокурор не обгрунтував наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, тобто переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
При цьому, слід вказати, що з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення до розгляду вказаного клопотання органом досудового розслідування не підтверджено ризику втечі.
В судовому засіданні прокурор на запитання слідчого судді вказав про відсутність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, щодо знищення або спотворення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Слідчий суддя зважає на те, що ризик вчинення перешкод кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення спростовано фактом належної процесуальної поведінки підозрюваного під час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливості їм запобігання більш м'якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки під час попередніх розслідувань (способу життя, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Приписами ч.1 ст.178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Оцінюючи в сукупності тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання в м. Києві, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, є учасником АТО, має позитивну службову характеристику, є діючим офіцером з особливих доручень Головного управління розвідки Міністерства оборони України, має міцні соціальні зв'язки, дружину, яка є інвалідом третьої групи загального захворювання, а також зважаючи на відсутність даних про порушення, невиконання обов"язків, які були покладені на підозрюваного під час застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з метою недопущення порушення права на працю, приймаючи до уваги доводи сторони захисту про те, що підозрюваний надає матеріальну допомогу на лікування дитини ОСОБА_8 , слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді вигляді домашнього арешту в нічний час доби не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, а тому вважає за можливе застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В зв'язку з цим, наведені обставини, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відповідає особі підозрюваного і зможе забезпечити належне виконання останнім процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст.176- 179, 184, 193, 194,376 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком до 12.11.2021 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальні обов'язки:
1) не залишати м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування зі свідками, коло яких визначить орган досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12021060000000250 від 12.07.2021, та потерпілими з приводу обставин вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення;
5) здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.
Строк дії ухвали та обов'язків встановити до 12.11.2021 року включно.
В разі невиконання покладених судом обов'язків відносно підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід ніж особисте зобов'язання і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого у провадженні якого перебувають матеріали досудового слідства.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1